Неровня Н.В

Донецький національний університет економіки и торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Державне регулювання цін на лікарські засоби

Проблематика ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення досить довгий час не втрачає своєї актуальності. Існуючий механізм державного регулювання цін неодноразово піддавався критиці з багатьох напрямків. В науковій літературі сучасний період розвитку законодавства про ціноутворення на ліки визначають як удосконалення механізму державно регульованих цін

Політика ціноутворення – складова загальної економічної в соціальної політики Україні. Забезпечення доступності лікарських засобів для населення один із пріоритетних напрямків реалізації державної політики у сфері охорони здоров я. Основною проблемою при здійсненні відповідних заходів є те, що держава зовсім не володіє достатньою мірою ціновою ситуацією та не має достатніх важелів впливу на ціноутворення. Як наслідок відбувається необґрунтоване завищення цін на лікарські засоби, що лягає важким тягарем на плечі кінцевого споживача. Також відзначається неефективне витрачання бюджетних коштів на їх закупівлю.

Висока вартість препаратів для кінцевого споживача зумовлена необґрунтованим коливанням оптових цін виробників, але не завищеними націнками в оптовій мережі. Існуюча практика державного регулювання цін в Україні неефективна. Обмеження лише торговельних надбавок не дало бажаного результату. В нашій країні формування цін на стадії виробництва лікарських засобів здійснюється самостійно кожним суб єктом господарювання у вільному режимі ціноутворення. Рівень цін на лікарські засоби залежить від витрат на матеріальні і трудові ресурси, амортизаційних відрахувань тощо. Крім того, на них безпосередньо впливають умови постачання продукції, які можуть змінюватися.

Майже у всіх країнах світу тим чи іншим чином здійснюється державний контроль за цінами на лікарські засоби. Зазвичай регулювання цін у фармацевтичному секторі комбіноване. Тобто поряд з вільним ціноутворенням проводиться державне регулювання. Основними підходами до останнього є реєстрація цін, система еталонних цін, встановлення рівня граничних оптових і роздрібних надбавок. Також існують позитивний перелік лікарських засобів, вартість яких повністю або частково компенсується з державних бюджетів, та негативний. Особливої гостроти проблема державного регулювання цін на лікарські засоби набуває у країнах з недостатньо розвиненою економікою через соціальну значущість фармацевтичної галузі.

Підвищення роздрібних цін на лікарські засоби пов язано з підвищенням відпускних цін на продукцію вітчизняного та зарубіжного виробництва. Основними чинниками, які впливають на оптову ціну перших, є, насамперед, інфляційні процеси, зростання цін на енергоносії та сировину.

Більшість виробників при формуванні цін на лікарські засоби враховують необґрунтовано завищений валютний курс. В умовах відсутності державного регулювання цін на вказану продукцію їх формування виробником здійснюється з урахуванням фактичної собівартості, умов оплати, обсягів закупівлі, коню юк тури ринку, ексклюзивності препаратів, їх участі у тендерних закупівлях тощо. При постачанні продукції на експорт ціна формується, виходячи з рівня такої, яка склалася на аналогічну продукцію на ринку країни-імпортера. Надання виробникам значних знижок від базових цін, що вказані в прайсі, відбувається за рахунок встановленого завищеного планового рівня рентабельності.

На шляху лікарських засобів від виробника до кінцевого споживача існує, як правило, кілька посередницьких структур, що призводить до підвищення загального рівня торговельних надбавок і, як наслідок, роздрібних цін. При формуванні роздрібної ціни значні темпи зростання оптово-відпускних цін відзначаються відносно лікарських засобів, які користуються високим попитом у кінцевого споживача. Відсутність у накладних достовірної інформації про ціну виробника унеможливлює ефективне регулювання роздрібних цін. При цьому в аптечних закладах націнки не перевищують граничних норм.

Діючий механізм формування цін на лікарські засоби непрозорий та неефективний. Головною причиною є те, що учасники ринку на всіх етапах просування товару приховують фактичні ціни на лікарські засоби. Ефективне державне регулювання цін на всіх етапах продукції від виробника до кінцевого споживача – запорука формування адекватних роздрібних цін. Задля вирішення проблем запропоновано:

• запровадити регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення шляхом державної реєстрації оптово-відпускних цін виробників;
• поступово перейти від механізму встановлення єдиного граничного рівня торговельної надбавки до диференційованих граничних рівнів надбавок залежно від вартості лікарських засобів і вировів медичного призначення;
• проводити систематичний моніторинг цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення;
• продовжити розробку механізмів та засад щодо реалізації державної політики у сфері регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення з урахуванням світового досвіду.
• продовжити роботу із впровадження формулярної системи, стандартів лікування, що дозволить вирішити низку проблем.

Література:

Немченко А. С., Галий Л. В., Кнерцер А. Ю., Гуленко О. И., Пивень Е. П. Какой быть государственной регистрации цен производителей на основные лекарственные средства в Украине? // Провизор. — 2003. — № 20.