Колісніченко П.Т.

Науково-дослідний економічний інститут, м. Київ

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ СТАНОВЛЕННЯ СЕКТОРУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

В умовах подолання наслідків світової економічної кризи, радикальних змін у відносинах власності проблема становлення та розвитку малого та середнього підприємництва в Україні на сучасному етапі набуває важливого значення.

Досліджуючи тенденції розвитку малого підприємництва в Україні доцільно, на нашу думку, виділити три етапи його становлення.

Ми погоджуємося із точкою зору С. Алексєєва [1] щодо необхідності виділення початкового етапу становлення малого підприємництва, який на нашу думку, тривав з 1987 року до 1992 року. Зазначимо, що формуванню попередніх правових, організаційних та економічних засад розвитку малого бізнесу поклало прийняття у 1986 році Закону СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність громадян в СРСР», що сприяло частковій легалізації індивідуального бізнесу й відкрило доступ підприємцям, насамперед, початківцям, до створення власної справи. У той час багато тисяч людей уже займались легальним бізнесом як індивідуальною трудовою діяльністю.

Ухвалення деяких нормативно-правових актів, зокрема урядових постанов у 1989 році, сприяло виникненню, власне, малих підприємств та значному поширенню їх практично в усіх галузях діяльності, причому найбільша їхня питома вага припадала на виробничу сферу – промисловість та будівництво. Однак протягом 1989 – 1991 рр. малі підприємства створювались головним чином на основі субпідрядної системи та використовували державну форму власності.

Другий етап - 1991—1993 рр. Реальне формування державної політики підтримки малого підприємництва в Україні починається з 1991 р., а саме – з прийняття 7 лютого 1991 року Верховною Радою України Закону України «Про підприємництво» та утворення в травні 1991 року Державного комітету України із сприяння малим підприємствам та підприємництву. Логічним подальшим кроком було схвалення в березні 1993 року Кабінетом Міністрів України Програми державної підтримки підприємництва в Україні, яка стала складовою комплексу заходів щодо сприяння розвитку ринкових відносин та виходу України з економічної кризи.

З перших років проведення економічних реформ, незважаючи на об’єктивні труднощі перехідного періоду, спостерігалося швидке зростання недержавного сектора економіки, у тому числі й підприємств малого бізнесу.

У цей період спостерігаються найвищі темпи розвитку малого підприємництва за рахунок достатньо сприятливих нормативно-правових, економічних, соціально-психологічних умов.

За даними Держкомстату України найвищі темпи зростання на цьому етапі зазнали селянській (фермерські) господарства - за 1992 р. їх кількість зросла майже у 7 разів, за 1993 р. - на 88,9%. Швидко зростала кількість малих підприємств. Так, темпи їх приросту за 1992 р. складали 257,7%, а за 1993 р. - 148,5%. Одночасно з цим спостерігається тенденція до зменшення кількості кооперативів: у 1992 р. - на 37.3%, у 1993 р. - на 43,3%. На думку фахівців, така тенденція могла бути наслідком упровадження в ці роки значних податкових пільг малим підприємствам, що викликало рух капіталу із кооперативів у малі підприємства.

Найважливішими функціями МП у період становлення ринкових відносин стали соціальне демпфування, забезпечення виживання значних верств населення за умов гострої кризи завдяки самозайнятості, надання можливості одержання додаткових (здебільшого і формальної зайнятості) засобів до існування.

Третій етап - 1994-теперішній час. Даний етап характеризується помітним зниженням темпів щорічного приросту кількості суб'єктів малого підприємництва. Так, у 1996 році приріст кількості малих підприємств складає 1,6%, фермерських господарств - 1,7% порівняно із 1995 роком. Відбувається подальше зменшення кількості кооперативів (у середньому на 30,9% до попереднього року). Середньорічний приріст діючих суб'єктів малого підприємництва за цей період складає 5,5%.

Більшість із тих МП, що виникли як торговельно-посередницькі або, наприклад, науково-консультативної орієнтації припинили своє існування, або диверсифікувалися.

Для створення сучасної ефективної системи державного регулювання розвитку малого бізнесу в Україні важливе значення мав указ Президента України від 12 травня 1998 року «Про державну підтримку малого підприємництва». Цей документ визначив підтримку малого підприємництва як одне з найважливіших завдань державної політики.

Станом на 01.07.2008 року в економіці України функціонувало 316 тис. малих підприємств, їх кількість у порівнянні з відповідним періодом 2006 року збільшилася на 10,8 відсотка, з 2007 роком на 6,2%. Найвищі темпи приросту за І півріччя 2008 року порівняно із аналогічним періодом 2007 року були зафіксовані у Запорізькій області (10,6), м. Києві (12,7%), м. Севастополі (17,1%). Аналіз статистичних даних свідчить про суттєве зниження темпів приросту до попереднього року чисельності фізичних осіб підприємців з 15,18% у 2004 році до 8,27% у 2008 році. Разом з тим протягом 2006-2009 років зростала питома вага фізичних осіб-підприємців, які припинили свою діяльність. Починаючи з 2007 року приріст кількості фізичних осіб-підприємців, які припинили свою діяльність перевищив приріст зареєстрованих.

Список використаної літератури:

1. Алексєєв С. Становлення та розвиток малого і середнього підприємництва в Україні у 1991-2004 рр.: історичний аспект [Електронний ресурс]/С. Алексєєв. - Схід. - 2005. - №7. – Режим доступу: http://experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=36226