Экономические науки/3. Финансовые отношения

 

Каспітська Л.Р., Погорелець О.А., Весельєва Н.К.

Донбаський державний технічний університет

 

РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ Й ПРОБЛЕМИ

ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ

 

Однією з найважливіших функцій державного управління, спрямованої на виявлення відхилень від вимог законодавства стосовно доцільності й ефективності управління державною власністю й розробку запобіжних заходів в разі наявності таких відхилень є державний фінансовий контроль. Використання контролю в управлінні державними фінансовими ресурсами обумовлено необхідністю здійснення ефективної економічної політики, забезпечення фінансової дисципліни, оптимізації бюджетного процесу, запобігання зловживанням та маніпуляціям із фінансовими і матеріальними ресурсами держави.

Проблемам аналізу результатів діяльності системи державного контролю України, її реформування та приведення у відповідність з вимогами Європейського Союзу присвячені праці вітчизняних науковців Іванової І.М., Головань М.М., Піхоцького В.Ф.,Чугунова І.Я., Федосова В.М., Басанцова І.В.

Державний фінансовий контроль в Україні здійснюється органами законодавчої (представницької) і виконавчої влади. До системи органів державного фінансового контролю входять: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство фінансів, Рахункова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, Державної податкової служби, Державної митної служби, Державний департамент фінансового моніторингу,  Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Фонд державного майна України, дирекції державних позабюджетних цільових фондів, аудитори та аудиторські служби.

До об’єктів державного фінансового контролю в Україні належать:

- міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інші розпорядники бюджетних коштів;

- державні і комунальні підприємства, установи та організації;

- акціонерні, холдингові компанії, інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі або органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів;

- державні цільові фонди;

- інші підприємства, установи та організації, які отримують бюджетні кошти, кредити, залучені державою або під державні гарантії, чи міжнародну технічну допомогу, використовують кошти, що залишаються у їх розпорядженні у разі надання їм податкових пільг, державне чи комунальне майно (далі - державні фінанси) лише під час провадження ними діяльності з використання державних фінансів.

Завданням системи державного фінансового контролю України на сьогодні є не тільки виявлення фінансових порушень та відшкодування втрат від них, але й їх запобігання. З цією метою діяльність головного органу  незалежного внутрішнього фінансового контролю України, Державної контрольно-ревізійної служби, орієнтована на системний аналіз обставин і причин, які сприяють вчиненню вказаних порушень.

Незважаючи на посилення окремих етапів фінансового контролю - збільшення кількості перевірок, зміцнення фінансової дисципліни та посилення відповідальності за допущені порушення, слід констатувати, що кількість й обсяг фінансових порушень з року в рік не зменшується. Про це свідчать результати діяльності Державної контрольно-ревізійної служби - протягом 2007-2008рр. спостерігається динаміка зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень в цілому (таблиця 1).

 

Таблиця 1 – Результати діяльності Державної контрольно-ревізійної служби за 2007-2008рр.

 

Показник

2007

2008

% до попереднього року

Кількість підприємств, установ і організацій,  в яких виявлено фінансові порушення, од.

15448

13610

88,1

Виявлено фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, од.

2205312,68

3551127,77

161,03

Виявлено втрат фінансових і матеріальних ресурсів, допущених внаслідок порушень законодавства, грн.

1880336,76

3551127,77

188,86

Виявлено фінансових порушень, що не призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, тис. грн.

16167638,14

25058107,11

154,99

Притягнуто до дисциплінарної відповідальності, осіб

9796

9308

95,02

Кількість кримінальних справ, порушених за  матеріалами ревізій, перевірок державних закупівель та комісійних перевірок, од.

899

778

86,54

Притягнуто осіб до адміністративної відповідальності, осіб

22 889

25 804

112,74

 

Найбільш поширеними порушеннями фінансово-бюджетної дисципліни в державі є:

- порушення вимог Бюджетного кодексу в частині нецільового використання бюджетних коштів, взяття до сплати зобов’язань понад затверджені асигнування, відволікання бюджетних коштів у довготривалу дебіторську заборгованість тощо;

- зайве витрачання бюджетних коштів внаслідок оплати завищених обсягів та вартості виконаних робіт і наданих послуг;

- витрачання бюджетних коштів на придбання меблів, обладнання, автотранспорту та інших матеріальних цінностей з перевищенням граничних нормативів, а також на утримання автотранспорту понад встановлені ліміти;

- незаконна передача державного та комунального майна суб’єктам недержавної форми власності;

- незастосування обов’язкових процедур державних закупівель;

- заниження вартості активів внаслідок непроведення індексацій, а також в результаті неоприбуткування придбаного майна та лишків товарно-матеріальних цінностей.

Основними причинами таких порушень є низька якість внутрішнього контролю та безвідповідальне ставлення з боку багатьох розпорядників бюджетних коштів.

Крім того, у своїй діяльності органи державного фінансового контролю стикаються з низкою проблем щодо ефективної організації фінансового контролю:

- недосконалість законодавчої бази системи державного фінансового контролю;

- відсутність єдиних нормативно-правових та методологічних основ здійснення внутрішнього фінансового контролю, правових механізмів взаємодії та чіткого розмежування функцій контрольних органів;

- підрозділи внутрішнього відомчого фінансового контролю залежні від керівників цих відомств, що не завжди сприяє об’єктивному оцінюванню їхньої діяльності;

- дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій.

З метою усунення недоліків у функціонуванні системи державного фінансового контролю та підвищення її ефективності діяльності доцільно провести низку заходів, серед яких:

- реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю для усунення її багаторівневої підпорядкованості та ієрархічної замкнутості;

- створення нормативно-правової бази державного фінансового контролю, яка б максимально відповідала міжнародним визнаним стандартам та методикам, встановлення чітких, однозначних та однакових для усіх користувачів регламентів, прозоре й ефективне формування і використання державних коштів та майна, бо що досконаліше законодавство, то довше діятимуть його норми без змін, а чим ґрунтовніше обізнані відповідні особи з нормативно-правовими актами, тим міцніша фінансова дисципліна;

- спрямування системи державного фінансового контролю не на виявлення вже здійснених порушень, встановлення винних осіб та відшкодування збитків, а на впровадження заходів щодо запобігання правопорушень, за для чого можливо  використовувати окремі елементи механізму контролінгу;

- чітка регламентація функцій, прав і відповідальності фінансових органів при погодженні кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них;

- запровадження нових та вдосконалення чинних нормативів щодо планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей.

 

Література:

1. Головань М.М. Державний фінансовий контроль і його реформування // Фінанси України. – 2003. - №9. – с. 133-140.

2. Іванова І.М. Реформування системи державного фінансового контролю // Фінанси України. – 2005. - №6. – с. 145-150.

3. Піхоцький В.Ф. Удосконалення і розвиток державного фінансового контролю та аудиту за надходженням коштів державного бюджету України та їх використанням // Фінанси України. – 2007. - №3. – с. 75-82.

4. Федосов В.М., Чугунов І.Я. Державний внутрішній фінансовий контроль: стратегія розвитку // Фінанси України. – 2009. - №4. – с. 3-12.

5. http://www.dkrs.gov.ua