Шемовнєва А.О., науковий керівник к.е.н., доцент Бакунов О.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського

Проблеми формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг України

Система управління підприємствами природних монополій і перш за все регулювання цін в цих галузях залишається і сьогодні не реформованим. Така ситуація викликана перш за все відсутністю практичного досвіду і професійних навиків регулювання їх діяльності, а також відповідних наукових досліджень, які б давали можливість теоретично обґрунтувати процеси регулювання в цих найважливіших галузях економіки.

Встановлення тарифів у галузі житлово-комунального господарства (ЖКГ) має особливості і істотно впливає на ефективність діяльності підприємств галузі і на побудову бухгалтерського обліку. На сьогоднішній день тарифи на житлово-комунальні послуги є регульованими і не відшкодовують витрати на їх виробництво.

Відсутність ринкових механізмів в цій сфері не дозволяє довести тарифи до рівня, який би забезпечував відшкодування витрат підприємств ЖКГ. Але загальноекономічна ситуація в країні доки не дозволяє вирішити ці проблеми ринковими методами, враховуючи недостатній рівень доходів населення. Однією з особливостей житлово-комунальних послуг є можливість використання їх без оплати, крім випадків, коли вводяться істотні санкції до неплатників. Через ці причинах ЖКГ опинилося в складному положенні – тарифи недостатні, при цьому оплата від населення поступає не в повному об'ємі. Тому наукова розробка питань, пов'язаних з особливостями ціноутворення і його оптимізацією в ЖКГ, є дуже важливою.

Проблеми в ЖКГ зумовили велику кількість практичних і теоретичних досліджень українських учених, з приводу аналізу стану даної галузі, таких як Борісенко І., Завада А., Полуянов В. Предложеніямі по виходу з кризи, і окремими заходами, направленими на реформування існуючої організаційної системи ЖКГ займалися такі учені, як Кучеренко А., Оніщук Р., Полежаєв Л., Хижняк Л.

Без реформування ЖКГ неможливий подальший постійний соціально-економічний розвиток України. Оскільки ЖКГ є ключовою областю життєзабезпечення нашого населення, де задіяна майже чверть основних фондів. Її діяльність певним чином впливає не лише на умови життєдіяльності громадян, але і на ефективність використання природних і енергетичних ресурсів. Тому кризисна ситуація без перебільшення ховає в собі серйозні потенційні погрози як для економічної так і соціальної і екологічної безпеки держави.

Створення і впровадження механізму ціноутворення на житлово-комунальні послуги забезпечує фінансово-економічну стабільність підприємств галузі, сприяє підвищенню якості послуг і зняттю соціальної напруги в суспільстві, є найважливішим завданням, яке стоїть перед економікою ЖКГ. Формування тарифів знаходиться під впливом чинників, дія яких зворотно направлена. З одного боку – це неможливість постійного збільшення тарифів, яка обумовлена неплатоспроможністю більшості споживачів послуг і присутністю соціальних гарантій держави, з іншої – необхідність встановлення такого рівня тарифів, який би покривав витрати виробника послуг.

Однією з найважливіших проблем є те, що в тарифах практично не враховується якість житлово-комунальних послуг. Тарифи затверджують місцеві органи влади, нормативи і методичні рекомендації центральних органів управління ЖКГ мають головним чином рекомендаційний характер, тому існує певна складність в затвердженні тарифів. В більшості випадків при встановленні тарифів не враховується можливість подальшого розвитку підприємства, в тарифи практично не закладаються витрати на капітальний ремонт і модернізацію основних фондів, особливо в житловому господарстві.

Таким чином, основними шляхами оптимізації системи формування тарифів на ЖКГ є впровадження прогресивних методик формування тарифів і дієвих механізмів їх коректування, диференціація тарифів (залежно від якості послуг, що надаються, від пори року і доби, від елітності і місцезнаходження будинку), витягання соціальної функції тарифів на житлово-комунальні послуги, вдосконалення нормативної бази формування тарифів.

Одночасно необхідні оптимізація витрат підприємств ЖКГ, зменшення непродуктивних витрат, зокрема шляхом створення конкурентного середовища, вживання сучасних ресурсозберігаючих технологій, встановлення приладів обліку витрачання води, тепла і так далі.

Також, з метою вдосконалення системи державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання в ЖКГ необхідне прийняття комплексної концепції, яка б враховувала організаційно-правові і технологічні особливості господарювання підприємств, забезпечувала б прозорість регуляторної діяльності, відповідальність регуляторних органів за ухвалення рішень не була залежною до змін адміністративно-територіального устрою України, виробничих процесів і реформ, які відносяться до умов господарювання підприємств життєзабезпечення суспільства.

Література

1. Венгер В.В. Державне регулювання цін на продукцію природних монополій // Фінанси України. - №3. – 2005. – с. 82-89Х

2. Гура Н.О. Система формування тарифів на житлово-комунальні послуги // Фінанси України. - №4. – 2007. – с. 69-76

3. Футулуйчук С.В. Концепція модернізації і реформування житлово-комунального комплексу України // Вісник соціально-економічних досліджень. - №28. – 2007. – с. 176-179

4. Чиж В.І., Садовніков О.А. Аудит обґрунтованості на житлово-комунальні послуги // Аудитор України. - №19 (147). – 2008. – с. 10-15

5. Бабак А. Удосконалення системи державного регулювання тарифів на ринках комунальних послуг // Конкуренція. Вісник антимонопольного комітету України. - №1 (20). – 2006. – с. 27-34