Ющенко М.

Науковий керівник: Колокольцев А.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені Михайла Туган – Барановського

РЕГЛАМЕНТУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УКРАЇНІ

Прагнення України стати повноправним партнером у міжнародній спільноті, зокрема отримання статусу члена Світової організації торгівлі, обумовлює необхідність урахування при формуванні вітчизняного нормативного забезпечення складання фінансової звітності, відповідної до міжнародної практики. Для цього необхідно створити єдині концептуальні засади надання облікової інформації загального призначення, яку подають у вигляді фінансової бухгалтерської звітності.

Крім того, актуальним є дослідження напрямів удосконалення нормативного забезпечення складання фінансової бухгалтерської звітності в контексті інформатизації користувачів такої звітності в управлінні діяльністю суб'єктів господарювання.

Метою статті є визначення напрямів удосконалення вітчизняного нормативного забезпечення в аспекті регламентування формального та змістовного складу інформації, яку необхідно розкривати в фінансовій бухгалтерській звітності підприємств.

Треба визначити рівні такого нормативного забезпечення. До нормативного забезпечення складання фінансової бухгалтерської звітності підприємствами в Україні за винятком бюджетних установ слід відносити:

· на законодавчому рівні - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») [1];

· на нормативному рівні - П(С)БО, інші нормативно-правові акти відносно складання фінансової звітності, затверджені Міністерством фінансів України [2];

· на рекомендаційному рівні - методичні рекомендації із застосування П(С)БО, розроблені на основі П(С)БО відповідно до галузевих особливостей міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенції.

Вимоги до складання фінансової звітності в Україні викладено в П(С)БО 3-9, в міжнародній практиці поширеним є використання в цьому аспекті МСФЗ 10 та GААР 11. Регламентовані на нормативному рівні вимоги до складання фінансової бухгалтерської звітності можна згрупувати так:

1) вимоги до формального складу інформації, яку необхідно розкривати в фінансовій бухгалтерській звітності у вигляді обов'язкових реквізитів;

2) вимоги до змістовного складу облікової інформації, яку потрібно розкривати в фінансовій бухгалтерській звітності.

Дослідження чинної законодавчої та нормативної бази України свідчить про наявність суттєвих протиріч та неточностей в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та П(С)БО 5 щодо формування правових основ складання фінансової бухгалтерської звітності з огляду на визначення її складових.

В наведеному визначенні терміна «фінансова звітність», що викладено в ст. 1 «Визначення термінів» розділ 1 «Загальні положення» зазначеного Закону України не передбачено необхідності розкриття облікової інформації про власний капітал підприємства: «фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітний період». При цьому за вимогами п. 2 ст. 11 цього Закону України, Звіт про власний капітал входить до складу такої фінансової звітності Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

При викладенні мети складання фінансової звітності в зазначеному Законі не передбачено необхідність розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства. При цьому розкриття цієї інформації за П(С)БО 5 є метою складання звіту про власний капітал, який входить за іншою вимогою цього Закону до складу фінансової звітності підприємств. Так, в п. 1 ст. З «Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності» визначено: «Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства». В свою чергу, згідно з п. 5 П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»: «Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду».

Проаналізовані неточності та протиріччя окремих вимог вітчизняної законодавчої та нормативної бази, що мають суттєвий характер, обумовлені, зокрема, відсутністю в чинній законодавчій базі України чітких узгоджених трактувань понять «бухгалтерська звітність», «фінансова бухгалтерська звітність» з огляду на виокремлення в складі бухгалтерської звітності фінансової звітності, зокрема в аспекті визначення мети їх складання.

Ґрунтуючись на висловлених раніше критичних зауваженнях, уточненнях та пропозиціях щодо класифікації бухгалтерської звітності за ознакою «мета складання», з метою виключення зазначених суперечностей у трактуванні термінів «бухгалтерська звітність», «фінансова звітність», мети ведення бухгалтерського обліку треба внести зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Література:

1) Закон України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 – ХІV зі змінами і доповненнями.

2) П(с)БО 5 «Звіт про власний капітал», затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами і доповненнями.

3) Кузнєцова С. Міжнародна та вітчизняна практика складання фінансової звітності [Текст]/ С. Кузнєцова С.// Економіка та підприємництво. – 2007. - №2. – с. 47 – 54.