Поліньок Г.В., Столпакова Н.М.
Донецький
науково-дослідний центр продуктивності
агропромислового комплексу
Виробництво продукції тваринництва
та шляхи підвищення її ефективності на підприємствах АПК Донецької
області
Сучасний аграрно-промисловий комплекс є важливим сектором
економіки України. Загострення суперечностей у сфері
агропромислового виробництва зумовлює необхідність активізації держави щодо
його регулювання з тим, щоб забезпечити, з одного боку, відповідний рівень цін,
доходів та обсягів виробництва для виробників, а з іншого — охорону і правильне
використання земель і водних ресурсів, а також наукове забезпечення розвитку
АПК.
Стан справ у агропромисловому комплексі вагомо
позначається на суспільстві в цілому. Зміни в державі, в економіці пройшли
такими швидкими темпами, що державна система не змогла своєчасно на них
відреагувати і, як результат, відбулося те, що характеризує сьогоднішню ситуацію
в АПК України.
В аграрному секторі економіки України за роки
реформування змінилися економічні умови господарювання. Проведені реформи не
дали очікуваних результатів. Зменшилися обсяги виробництва
сільськогосподарської продукції та її переробки, погіршився матеріальний
добробут сільського населення, знизився рівень соціального забезпечення, що
призвело до погіршення умов життя, загострення демографічної ситуації.
За роки незалежності, незважаючи на певні
реформаційні процеси, в сільському господарстві склалася стала тенденція до
зниження обсягів виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва.
Причому склалася досить неприваблива ситуація: аграрна сфера економіки з
прибуткової перетворилася у збиткову, що свідчить про поглиблення
розбалансованості сільського господарства України.
Ситуація, що склалася в сільському господарстві, не
забезпечує не тільки розширеного відтворення, але й простого. В країні взагалі
не створена стала економічна система, відсутня урегульованість процесу переходу
до ринкових відносин, немає страхових фондів і резервів. В умовах монополізму
виробників засобів виробництва та ринку збуту, правової незахищеності,
відсутності реальних основ для фінансової підтримки, підтримки різноманітних
форм власності сільське господарство і АПК виявилися кинутими державою у
ринкову стихію.
Особливо руйнівно на становищі сільського господарства
позначилося неконтрольована лібералізація цін, яка призвела до випереджаючого
зростання цін на матеріально-технічні ресурси, вилучення з галузі додаткових
фінансових коштів, руйнації добре налагоджених міжгалузевих і міжрегіональних
інтеграційних зв'язків. Диспаритет цін підірвав фінансову основу розвитку
виробничої і невиробничої інфраструктури сільського господарства.
Основним шляхом збільшення
виробництва продукції тваринництва є інтенсифікація розвитку галузі ,
підвищення продуктивності поголів’я та
технічне переозброєння ферм і
комплексів прогресивними технологіями з комплексним застосування механізації
виробничих процесів.
З розвитком продуктивних
сил суспільства великого значення у збільшені виробництва продукції
рослинництва й тваринництва набувають використання досягнень науково-технічного
прогресу, розробка та впровадження високоефективних науково обґрунтованих
систем ведення сільського господарства, спеціалізація та раціональне
використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.
Подолання кризових явищ у
тваринництві пов’язане з першочерговим створенням необхідних умов для повної
реалізації генетичного потенціалу продуктивності тварин, тобто із створенням
кормової бази, нарощуванням маточного поголів’я всіх видів сільськогосподарських
тварин і птиці та значним зростанням їх
продуктивності та підвищенням ефективності використання, розв’язанням проблеми
зниження собівартості тваринницької продукції на основі розроблення екологічно
безпечних енерго- і ресурсозберігаючих.
Основою ефективного
розвитку агропромислового виробництва в ринкових умовах є не стільки
інституціальні зміни, скільки рівень та масштаби використання досягнень
науково-технічного прогресу, якість виробничого потенціалу, кваліфікація
працюючих, їх заінтересованість в досягненні високих кінцевих результатів.
Через недооцінку цих положень практично зупинено інвестиційну діяльність, не
відновлюються виробничі потужності, особливо техніка та обладнання. Знижується
родючість ґрунтів та продуктивність праці. Тому і при ринкових відносинах
потрібне визначення пріоритетів на кожному етапі розвитку агропромислового
виробництва, матеріальне і фінансове забезпечення їх реалізації.
Список використаної літератури:
1. Стан сільського господарства
Донецької області за 2008 рік.: Експрес – доповідь. – Донецьк, 2009.
2. Статистичний щорічник Донецької
області за 2008 рік. Головне управління
статистики у Донецькій області, - С.116-120.
3. Тваринництво Донецької області.
Статистичний збірник №44/186. – Донецьк,2008.–196 с.
4. Основи
економічної теорії: Підручник / А.А.Чухно, П.С.Єщенко, Г.Н.Климко та ін. – К.:
вища школа, 2001. – 606с.
5. Постанова від 11 липня 2001 р.
N 799 Київ Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва
на 2001-2004 роки (11.07.2001)