Магістр початкової освіти      Сігова О.В.

         Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Особливості інтегрованих уроків рідної мови й мовлення в початковій ланці школи

            Ідея інтеграції змісту й форм навчання, зокрема інтегрованих уроків, є актуальною й привертає значну увагу  багатьох вчених і методистів.

         Дидактичні особливості інтеграції змісту навчання, інтегрованих уроків досліджували Л.О. Варзацька [1],  В.Р. Ільченко [2] , В.Ф. Паламарчук [3],        О.Я. Савченко [5] та ін. Специфіку інтегрованого уроку в малокомплектній школі досліджує Н.І. Присяжнюк [4]. Сьогодні  методичне забезпечення інтегрованих уроків мови й мовлення, зокрема уроків мислення в природі, потребує ґрунтовного аналізу.

         Інтегровані уроки являють собою часткову інтеграцію змісту на відміну від повної інтеграції, коли пізнання дітей організовується за допомогою інтегрованих курсів, таких як: «Довкілля», «Музика і рух», «Художня праця», «Природознавство», «Ознайомлення з навколишнім світом».

         Сконструйована система інтегрованих уроків мови й мовлення в початковій школі (із блоків знань різних предметів та видів діяльності, які об’єднуються навколо однієї теми) покликана сформувати в дітей здатність сприймати явища й предмети різнобічно й водночас – емоційно, системно, прищепити почуття національної свідомості, утвердити ідеали правди, добра, краси.

         У структурі інтегрованого уроку мови і мовлення виділяють три етапи:

1) формування задуму висловлювання (орієнтування в умовах спілкування й планування тексту);

2) творення тексту (усно й письмо);

3) виразне читання (розповідання) складених творів, редагування, обговорення, зіставлення з творами письменників, чи зразком, складеним учителем.

         Дидактичні можливості інтегрованих уроків створюють сприятливі умови для реалізації особистісно-орієнтованого, розвиваючого навчання.

         Доцільний добір завдань, що інтегрують способи навчання, - важлива складова розумового та мовленнєвого розвитку учнів. Конструюючи етап формування задуму висловлювання найчастіше використовуємо на уроках такі комплексні завдання та інтегровані види діяльності.

1.      Виразне читання вірша, пісні ( в особах чи в музичному супроводі); спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті. Запис з голосу (з коментуванням чи списуванням) образного вислову, поетичного рядка. Побудова речень, словосполучень за мотивами вірша.

2.      Складання словесних, графічних, хореографічних малюнків за мотивами художніх творів.

3.      Складання описів за дидактичними іграми. (Яка пташка мені зустрілася в гаю? Що за дивний звір? Яка квіточка мені найбільше сподобалась? Чому? Які гостинці Червона Шапочка принесла бабусі з лісу (поля, городу)? ).

4.      Прослуховування, читання, переказ в особах казки, легенди, міфу та запис із пам`яті образного вислову, що найбільше припав до душі.

5.      Складання власної розповіді за аналогією до прочитаного тексту.

6.      Доповнення, поширення, відновлення казки, вірша, оповідання з використанням перфокарт.

     У процесі конструювання інтегрованих уроків провідною групою мовних завдань є розгляд мовних засобів ( фонетичних, лексичних, граматичних, словотворчих) у функціонально-стилістичному аспекті.  

     Учням 3-го класу на уроках рідної мови можна запропонувати такі завдання:

1.       Відредагуйте текст за змістом, структурою, мовним оформленням, запитаннями: Чи відповідає зміст твору заголовкові? Чи достатньо розгорнуті частини висловлювання? Чи продовжується думка першого речення в наступних? Чи допомагають ужиті слова уявити те, про що розповідається?

2.        Побудуйте діалог, розповідь за мотивами тексту.

3.       Поговоріть з героями тексту. Висловте побажання, застереження, співчуття.

4.       Порахуйте, чого більше в тексті: іменників, прикметників чи дієслів. Яке враження створює автор уживанням великої кількості дієслів?

5.       Намалюйте словами, що уявляєте, слухаючи поезію, музику.

     Усі завдання апробовані на уроках в середній школі № 11. Пропонуємо інтегрований урок рідної мови й мовлення в 2 класі (спарений — два уроки по 35 хвилин).

Тема.    Мова — найважливіший засіб спілкування.

Головні дидактичні завдання: визначити разом з дітьми, що мова — найважливіший засіб спілкування, найдорожче, що є в людини; розвивати зв'язне мовлення.    

Супровідні завдання: навчити користуватися трафаретами  при ви­готовленні ляльки; виробляти вміння малювати деталі одягу; розвивати уяву, фантазію, художній смак; учити працювати в колективі, бути старанними, відповідаль­ними за свою працю.

Обладнання: картон, ножиці, папір фломастери, трафарети ляльки (для художньої праці), літературно-художнє видання «Молода Україна» (К: Веселка, 1993).

План уроку

1.     Поетична хвилинка.

2.     Каліграфічна хвилинка.

3.     Читання казки.

4.     Придумування кінцівки казки.

5.     Виготовлення ляльки.

Хід уроку

I.                  Повідомлення теми уроку

II.                Вивчення нового матеріалу
1. Поетична хвилинка.

Ну що б, здавалося, слова,

Слова та голос, більш нічого,

А серце б'ється, ожива, як їх почує,

Знать, од Бога.

І голос той, і ті слова

Ідуть між люди.

                                          (Т. Шевченко)

  Що хотів сказати Т. Шевченко цими рядками? (Що мова
в житті людини має велике значення.)

  Як ви вважаєте, чи може людина прожити без мови?

  Коли ми користуємося мовою?

  Коли дитина навчається говорити?

  Які перші слова промовляє?

  Отже, сьогодні на уроці ми маємо визначити, чи справді
мова — то найдорожчий скарб.

2.  Каліграфічна хвилинка.

Мова, слово, спілкування, бесіда, діалог.

   Запишіть слова-родичі до слова мова. (Розмова, промов­ляти, немовля, мовлення.)

3.  Читання  чеської народної казки   «Розум  і щастя»
(скорочено), записаної К. Ербеном.

                                                    Розум і щастя

     Колись давно до королівського садівника в науку при­став хлопець на ім'я Гриць. Пильно приглядався він до всього і незабаром так навчився, що за малий час дуже прикрасив королівський садок. Король став часто там про­гулюватись зі своєю дочкою. Королівна була дуже хороша, але по дванадцятім році замовкла, і з того часу від неї ні­хто не чув ні словечка.

     Король дуже журився і добирав усіляких способів, щоб повернути королівні мову. Та ніщо не допомагало. Отже, король зважився віддати дочку за того, хто поверне їй мову. І приїздило багато королевичів, князенків та вель­можних синів пробувати щастя, але королівна ані пари з вуст не пустила. Захотілося й Грицеві спробувати свого щастя.

Увійшовши до покою, Гриць почав удавати, ніби він королівни й не бачить. А в неї був дуже розумний песик. Отож Гриць звернувся до того песика та й каже:

— Чув я, песику, що ти дуже мудрий, от я й прийшов до тебе за порадою. Ішло нас троє товаришів великим лі­сом. Один з нас був різьбяр, другий — кравець, а третій — я. Захопила нас в лісі ніч. Щоб не було страшно вовків, ми розпалили вогонь і вмовились по черзі вартувати. Пер­ший вартував різьбяр... Щоб не дуже нудитись, узяв він колодочку й вирізав з неї красну панну. Потім збудив на варту кравця. Побачивши панну, кравець спитав: «Що це таке?». «Адже ж бачиш, панна,— каже різьбяр.— Щоб не нудитись на варті, я вирізав її з колодочки. А ти можеш її вбрати». Кравець зараз дістав ножиці, голку, нитку, скроїв убрання й почав шити. Скінчивши шити й убравши панну, збудив він і мене на варту. «Що це таке?» — питаюсь я. «Як бачиш, панна! — каже кравець.— З нудьги різьбяр її вирізав, я вбрав, а ти, як почнеш нудитись, можеш навчи­ти її говорити». І я справді до ранку навчив її говорити. Але ранком, коли повставали мої товариші, кожний хотів узяти собі ту панну. Різьбяр каже: «Вона моя: я її зро­бив!». «Моя,— каже кравець,— бо я її вбрав!» А я боро­нив своє право. І вирішили, що панна має належати,— вів далі Гриць,— кравцеві. Песик мовчав.

4.Придумування кінцівки казки (робота в групах).

Кінець казки має бути таким: панна, обурившись неспра­ведливим рішенням, заговорила і пояснила, яке рішення було б правильним і чому.

5.Запис найкращої кінцівки казки, складеної учнями.

6.Зачитування кінцівки чеської народної казки.

Король був дуже щасливий і віддав дочку за дружину Грицеві…

7.  Виготовлення ляльки.

(Учні діляться на підгрупи.)

   А тепер, діти, розподілимо обов'язки між товаришами :

різьбяреві за допомогою трафарету вирізати панну;

кравцеві вирізати й розфарбувати вбрання;

садівнику намалювати обличчя й придумати ім'я ляльці;

командиру бути порадником, допомагати, скеровувати друж­ню роботу.

Після цього записати в зошити, які слова вклали б у вуста панни першими, тобто найвагоміші слова в нашому житті. (Об­говорити колективно).

8. Робота в групах згідно із завданням.

9. Підсумок роботи учнів.

а)  Демонстрація ляльки.

б) Коментування, в що вбрана лялька, чому.

в)  Пояснення, яких найперших слів її навчили, чому обра­ли саме ці слова.

ІІІ. Підсумок уроку

— Що ми визначили сьогодні на уроці? (Мова найважливіше в житті людини. Без мови немає життя. Мова найдорожчий скарб.)

Я без тебе, мово,—

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

Як вогонь у серці,

 Я несу майбутнє,

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

                                          (Ю. Рибчинський)

         Таким чином,  такі уроки поєднують блоки знань із різних навчальних предметів навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учнів. Це дає змогу дітям пізнати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань.

 

 

 

Література:

1.     Варзацька Л.О. Навчання мови й мовлення на основі тексту. – Кам`янець-Подільський: Абетка,2001.

2.     Ільченко В.Р. «Довкілля» - інтегрований природничо-науковий курс 1-6 кл. – Полтава: АСМІ, 1988.

3.     Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. – М: Просвещение, 1987.

4.     Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки // Поч. шк. – 1997. - №2. – С. 7-10.

5.     Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підруч. – К.: Абрис , 1997.