Мітяшкіна Т.Ю., Попов О.О.

ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ У ТЕХНІЧНИХ ВУЗАХ.

В сучасних умовах технічного розвитку суспільства особлива роль відводиться удосконаленню інженерної підготовки студентів технічних ВУЗів, а особливо – їх творчому розвитку, як спеціалістів. Обумовлено це тим, що сучасне виробництво, науково-технічний прогрес потребують все більш кваліфікованих інженерів, здатних до творчої діяльності.

Проблемами формування творчої особистості займалися такі вчені, як А.Н. Лук (психологія творчості), Я.А. Пономарьов (знання, розумовий розвиток, психологія творчості і педагогіка), А.М. Матюшкін (проблемні ситуації в мисленні та навчанні), Г.І. Щукіна (проблема пізнавального інтересу в педагогіці), Н.В. Кічук (формування творчої особистості вчителя), П.К. Енгельмейер (теорія творчості, творча особистість та творче середовище), М.А. Холодна (дослідження психології інтелекту), В.А. Моляко (психологія творчості) та ін.

Як наголошують вчені, творчість – це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури. Якщо ж результат новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і не має суспільного значення (за А.Н. Лук). Л. Виготський зазначав, що творчою називаємо таку діяльність, яка створює щось нове. Творча особистість – це людина, здатна проникати в суть ідей і втілювати їх усупереч усім перешкодам аж до отримання практичного результату. Творчі здібності особистості – це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності [1; 2].

Щоб діагностувати і систематично формувати творчу особистість студента у процесі навчання інженерії (нарисної геометрії, креслення, інженерної та комп'ютерної графіки), треба знати її властивості, творчі риси її характеру. Вчені-дослідники виділяють такі основні властивості творчої особистості: сміливість думки, схильність до ризику; фантазія; уявлення та уява; проблемне бачення; вміння долати інерцію мислення; здатність виявляти суперечності; вміння переносити знання і досвід у нові ситуації; незалежність; альтернативність; гнучкість мислення; здатність до самоуправління [1; 2].

Навчання та формування творчої особистості вимагає дотримання відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності, систематичності і послідовності, зв’язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. Використання всіх форм і методів навчання студентської молоді не є безпідставним, бо у його основу закладені психологічні особливості обдарованої особистості. Але ж без сформованих знань, умінь та навичок у особистості стосовно заданого предмету неможливо сформувати творчі здібності, вони повинні грунтуватись на якійсь основі, а саме: не аби яке значення в формування вмінь і навичок студентів стосовно інженерії (графічні знання, уміння, навички тощо) відводить вправам. Саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) формуються графічні вміння, навички роботи з технічною документацією. Добре, якщо при цьому завдання є індивідуальними.

· Самостійна робота з навчальною літературою, а саме навчальний посібник передбачає активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, спрямування їх на свідоме засвоєння навчального матеріалу, вдосконалення умінь і навичок з планування, підготовки, організації, проведення, аналізу навчально-виховного процесу. Самопідготовка до практичної роботи починається з вивчення теоретичного матеріалу: змісту лекцій, навчально-методичних посібників. Відбору, аналізу та осмисленню інформації допоможуть також запитання для самоконтролю.

· Розширенню, поглибленню знань з теми, яка найбільш зацікавила студента, сприяє реферування тощо.

Основуючись на різноманітті всіх цих форм (лекція, практичні заняття, самостійна робота тощо) можна розвивати творчі здібності та формувати відповідні навички розв'язування задач з інженерії у студентів, якщо використовувати спеціальні методи - схеми організації розумової діяльності. Іх багато, розглянемо лише один. Наприклад: колективна "мозкова атака" (або "метод мозкового штурму", або брейнстормінг). Його використовують в умовах групових форм навчання, причому найоптимальнішими вважають групи від 7 до 13 осіб.

"Мозковий штурм" як колективний метод генерування ідей при розв'язанні творчих задач (наприклад – доцільності використання тих чи інших розмірів при побудові креслення чи використання тих чи інших варіантів у інженерії) ставить за мету зібрати якнайбільше різноманітних ідей. Щоб усунути негативні моменти традиційного колективного навчання, вводять принципи і правила цього методу: абсолютна заборона критики ідей, запропонованих учасниками "мозкового штурму". Керівник дискусії повинен уміло спрямовувати її хід, вдало ставити стимулюючі запитання, при потребі підказувати, використовувати репліки. Відбір ідей здійснюють спеціалісти, експерти, які оцінюють ідеї у два етапи: спочатку із загальної кількості відбирають найраціональніші і найоригінальніші, а потім з урахуванням специфіки задачі і мети її розв'язання, наприкінці – найопримальніші варіанти за ГОСТОМ. Ця, та інші методики сприяють формуванню нестандартних підходів до розв'язання завдання, формування творчого погляду на ситуацію, творче мислення, уяву.

Отже, як наголошують вчені, для навчання та виховання творчої особистості треба впроваджувати у навчальний процес ВНЗ як традиційні форми та методи навчання, так і використовувати новітні технології та інноваційні методики навчання.

Література:

1. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. – М., 1983. – Т. 3.

2. Лук А.Н. Психология творчества. – М.: Просвещение, 1978 . – 127 с.