Педагогические науки /5. Современные методы преподавания

К.і.н., доцент Александрова Г.І.

магістрант Ляшко О.Ю.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

Підвищення ефективності освітнього процесу є пріоритетним напрямом розвитку дидактики сучасної середньої школи на Україні. Зростаюча складність освітніх програм та підвищення вимог до школярів визначають необхідність впровадження в учбовий процес нових педагогічних технологій, вдосконалення методики викладання історичних дисциплін.

Сучасна система історичної освіти на Україні зорієнтована на розвиток методів активного навчання. Вона передбачає низку заходів, серед яких найбільш важливими є: 1) перехід від репродуктивної моделі освіти до продуктивної; 2) активний розвиток пізнавальних здібностей, безперервної самоосвіти; 3) самостійне вирішення навчальних завдань. Актуальна необхідність вдосконалення методів активного навчання обумовлена зростанням об'єму історичної інформації, ускладненням ходу історичних подій, виникненням суперечностей у тлумаченні сучасної історії.

Шкільна програма з історії України та Всесвітньої історії відображає парадигму нової освітньої моделі і ставить до кола першочергових завдань розвиток логічного мислення учнів на базі вивчення історичного матеріалу [1, с.3]. Оволодіти такими основними прийомами розумової діяльності як аналіз, синтез, дедукція, індукція, порівняння, аналогія означає перетворити їх на прийоми розумових вмінь учнів. Не менш важливим завданням є формування навичок розрізнення головного і другорядного, істотного і поверхневого в історичних подіях і явищах, побудова причинно-наслідкових зв'язків історичних фактів.

Процес формування логічного мислення на уроках історії передбачає низку заходів, що ґрунтуються на прийомах порівняння і зіставлення. В результаті порівняння історичних фактів учні отримують нові знання, що необхідні для адекватного розуміння сутності історичного процесу і історичних закономірностей. Принципово важливим є не тільки вміння оперувати історичними фактами, але й робити ґрунтовні узагальнення. Використання принципів системності, панорамності та ретроспективи вможливлюють встановлення причин та наслідків історичних подій, допомагають усвідомлювати закономірності і оцінювати значення різноманітних історичних явищ і процесів с позицій сьогоднішнього дня.

Важливим підґрунтям формування логічного мислення є створення умов активної розумової діяльності учнів на всіх етапах засвоєння історичного матеріалу. При цьому особливого значення набуває критичність логічного мислення як власна оцінка учнем своїх думок, ретельність у перевірці рішень, намагання зважити всі аргументи pro et contra. Інакше кажучи, учні не просто отримують певні історичні знання про певні події життя суспільства, держави, світової спільноти, а й вчаться аналізувати різні аспекти історичних подій, фактів, явищ, закономірностей, вчаться узагальнювати, робити висновки тощо.

Значну результативність логічного мислення учнів забезпечує комплексне використання різних прийомів та методів навчання у поєднанні з інтерактивними технологіями навчання. Дослідженням проблеми інтерактивного навчання займалися такі вчені як О.Пометун, Л.Пироженко, М.Нєчкіна, О.Мокрогуз. Як засвідчує аналіз довідкової літератури, інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити сприятливі умови навчання, за яких кожен учень має змогу відчути свою успішність, інтелектуальну спроможність. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що фактично всі учні залучаються до процесу пізнання в режимі дискурсу, інтелектуального діалогу. Школярі мають можливість рефлектувати з приводу того, які історичні факти і закономірності вони пізнають. При цьому інтерактивне засвоєння матеріалу передбачає, що кожен учень робить свій особистий внесок у вирішенні поставленого завдання, висловлює свою думку в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки. Це дозволяє якомого швидко засвоювати матеріал, розвивати логічне мислення.

В дидактиці інтерактивного навчання історії на перший план висувається формування в учнів навичок наукового сприйняття, зокрема, розуміння інтерпретації історичного минулого, аналізу історичних даних, що надходить з різних джерел, критичного ставлення до цього матеріалу, складання структурно-логічних схем історичних подій. Не менш важливими є навички оцінки різних точок зору, розрізняння фактів та вигадок, викривання упередженості, необ’єктивності, шаблонності. Учень отримує можливість робити незалежні оцінки й досягати збалансованих рішень на підставі аналізу доступних фактів та вивчення широкого кола джерел [2, с.14].

За формою організації інтерактивне навчання передбачає моделювання рольової гри, спільне вирішення проблемних ситуацій на підставі аналізу історичних подій. Під час інтерактивного навчання учні вчаться логічно мислити, аргументовано висловлювати свої думки. Досліджуючи проблеми інтерактивного навчання О.Пометун й Л.Пироженко запропонували наступні інтерактивні технології залежно від характеру організації навчальної діяльності та мети уроку.: інтерактивні технології співробітництва, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Зокрема, інтерактивна технологія співробітництва (кооперативного навчання) передбачають групову роботу на уроках історії по засвоєнню знань, вмінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку, на спеціальному уроці, присвяченому засвоєнню знань, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку. Даний тип інтерактивних технології підрозділяється на роботу в малих групах, ротаційні трійки, два-чотири-всі разом, «карусель», «акваріум» тощо [3, с.55].

У сучасній середній школі все частіше застосовуються інтерактивні технології колективно-групового навчання. Вони передбачають одночасну, спільну (фронтальну) роботу всього класу і поділяються на аналіз історичних ситуацій, обговорення сучасних історичних проблем, використання методик «дерево рішень», «мікрофон», «мозковий штурм» тощо [4, с.279-281].

Ефективність логічного мислення у засвоєнні історичного матеріалу багато в чому залежить від затребуваності в учбовому процесі елементів гри. Ігрова модель навчання крім основної дидактичної мети покликана реалізовувати ще й комплекс завдань, а саме, формування соціальних навичок співробітництва, забезпечення контролю когнитивно-емоційної сфери школярів, стимулювання самостійного викладу учнями власних думок. Учасникам навчального процесу за ігровою моделлю надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними «правилами гри». Вчитель виступає і як інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), і як суддя-рефері (коректування і поради з розподілу ролей), і як тренер (підказки учням для прискорення гри), головуючий, ведучий. До арсеналу інтерактивної гри на уроках історії можна віднести: імітаційні ігри, спрощене судове слухання, громадські слухання, розігрування історичних ситуацій за ролями тощо.

Важливим засобом формування логічного мислення учнів на уроках історії є дискусійне обговорення питань. Сучасна дидактика визнає велику освітню та виховну цінність дискусій, оскільки останні сприяють ґрунтовному розумінню навчального матеріалу, відстоюванню власної позицій, оперуванню історичними фактами, критичному мисленню, зваженому погляду на історичні події. У практиці використання дискусій в навчальному процесі набули поширення різні варіанти організації обміну думок, технології проведення дискусії, форми опрацювання дискусійних питань. Поширеними з них є дискусія в стилі телевізійного ток-шоу та методика «займи (зміни) позицію».

Отже, розвиток логічного мислення на уроках історії є системним, тривалим та багатоаспектним процесом навчання школярів. Він передбачає напружену, організовану та систематичну розумову діяльність учнів, їх внутрішню мотивацію. Методично коректне використання інтерактивних технологій на уроках історії розширює репертуар базових засобів навчання та виховання школярів, сприяє розвитку історичного мислення, творчих здібностей останніх.

Література:

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. 5-11 класи. Всесвітня історія. 6-11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001.

2. Сучасний урок: Панорама методичних ідей: наукове видання / упоряд. Н.І. Харківська. – Харків : Основа, 2004. – 128 с.

3. Пометун О. Гупан Н. Кооперативне навчання учнів на уроках історії // Історія в школах України. – 2003. – №3. – С. 29-37.

4. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.: Ґенеза, 2005. – 328 с.