Герасимов В.І., Барановський Д.І., Донських Т.В., Пронь О.В., Білоусова В.В.
Харківська державна зооветеринарна академія
м. Харків, Україна
ПОЄДНАННЯ ПОРІД СВИНЕЙ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ
ТОВАРНОЇ
СВИНИНИ В УКРАЇНІ
В Україні свинарство практично є національною галуззю. Генофонд свиней в країні складається з декількох вітчизняних та зарубіжних порід. Найбільш поширеною є велика біла порода, яка в різні періоди історії держави відігравала провідну роль у виробництві продукції свинарства, її частка від загальної кількості породних тварин становила до 95%. Розведення тварин цієї породи в Україні розпочалося з початку 20-го сторіччя. В 1934 році затверджена українська степова біла порода (М.Ф. Іванов), в 1940 році – миргородська (О.П. Бондаренко), в 1961 році – українська степова ряба (Л.К. Гребень), в 1993 році – українська м′ясна і полтавська м′ясна породи (Б.В. Баньковський та ін.). Остання вітчизняна порода, як самостійне селекційне досягнення, була затверджена в грудні 2006 року під назвою червона білопояса порода м′ясних свиней. Колектив селекціонерів під науковим керівництвом академіка УААН, доктора с.-г. наук, професора В.П. Рибалка створював цю унікальну, високопродуктивну породу протягом останніх 30 років методом складного відтворювального схрещування.
Поряд з
вітчизняними в країні використовуються й окремі зарубіжні породи, в основному
для створення нових генотипів свиней, а також для виробництва товарної
продукції в системі схрещування та гібридизації в якості батьківської форми –
це породи ландрас, уельс, велика чорна, дюрок, гемпшир, п′єтрен,
естонська беконна і деякі інші.
Був час,
коли доля свинини в загальному виробництві м′яса в Україні наближалася до
58%. Найбільша чисельність свиней в господарствах різних категорій була
зареєстрована в 1971 році (21,4 млн. голів, або 27,4% від кількості їх в
колишньому Радянському Союзі), а рекордний об′єм виробництва свинини
(1576 тис. т в забійній масі) отриманий в 1989 році.
Нажаль і
в протилежність обгрунтованій практиці більшості країн, а також наших
національних традицій, в останні роки в Україні спостерігалось значне
скорочення галузі свинарства. Поголів′я свиней зменшилося у 3 рази (на
1.01.2008 року – 7266 тис. голів), а виробництво свинарської продукції – більше
ніж у 2,5 рази. Зменшення спеціалізованих свинарських господарств
(свинокомплексів) було нашою стратегічною помилкою.
Зараз
відповідно інформаційній статистиці, виробництво свинини в державних
підприємствах складає приблизно 10%, в колективних реформованих господарствах –
24%, в індивідуальному секторі – 65% і фермерських господарствах – біля 1%.
За нашим
глибоким переконанням, утримання 1-3 голів свиней в кожному подвір′ї,
слід розглядати як примусовий вихід, а не генеральну лінію майбутнього
цивілізованого суспільства, побудову якого ми бажаємо здійснювати.
В
перспективі, за рахунок використання наявного поголів′я, поліпшення
кормової бази, а також удосконалення технології виробничих процесів, можливе
подальше нарощування виробництва свинини до 1,8-2,0 млн. т з реалізацією її
залишків як додаткового джерела валютних надходжень до бюджету країни.
Стабілізації, а потім й розвитку галузі будуть сприяти не тільки поліпшення
кормової бази і технології виробництва, але й удосконалення регіональних систем
розведення, а також пошук ефективних поєднань існуючих або створюваних
генотипів свиней з метою отримання високопродуктивних помісей та гібридів для
відгодівлі.
Породи
свиней та інші генотипи використовують як в чистоті, так і методом міжпородного
схрещування чи поєднання відселекційованих в певному напрямку продуктивності
відповідних генотипів свиней (гібридизація). При цьому доцільно в якості
материнських використовувати велику білу, миргородську та українську степову
білу породи, а як батьківські форми – м′ясні породи.
Доцільні поєднання генотипів свиней в
системах гібридизації
в регіонах України
Області |
Варіанти поєднань
материнських і батьківських форм |
|
АРК |
ВБхУМ, ВБхЛ, ВБхЧБП,ВБхД |
Вінницька |
ВБхД, ВБхПМ,ВБхВЧ,ВБхЛ
(ВЛхВЧ)хЛ, ВБхЧБП |
|
Волинська |
ВБхПМ, ВБхЛ, ВБхЕБ |
|
Дніпропетровська |
ВБхЛ, ВБхД, ВБхУМ, УМхД |
|
Донецька |
ВБхВЧ, ВБхЧБП, ВБхЛ, ВБхУМ |
|
Житомирська |
ВБхЛ, ВБхПМ, ВБхД, ПМхЛ,
ПМхВБ, ПМхД |
|
Закарпатська |
ВБхЛ, ВБхПМ |
|
Запорізька |
ВБхПМ, ВБхУСБ, ВБхД,
УСБхВБ, УСБхУМ, УСБхПМ, ВБхЧБП |
|
Івано-Франківська |
ВБхЛ, ВБхЧБП, ВБхПМ |
|
Київська |
ВБхЛ, ВБхПМ, ВБхД, ВБхВЧ,
ВБхУМ |
|
Кіровоградська |
ВБхВЧ, ВБхУ, ВБхПМ, ВБхД,
ВБхУМ |
|
Луганська |
ВБхУМ, ВБхЧБП, ВБхПМ |
|
Львівська |
ВБхПМ, ВБхЛ |
|
Миколаївська |
ВБхЧБП, ВБхУМ, ВБхУСБ,
УСБх(ЛхД), УСБхУМ, ВБхД |
|
Одеська |
ВБхМ, УСБхПМ, ВБхУМ,
ПМхВБ, ВБхЧБП |
|
Полтавська |
ВБхПМ, ВБхМ, МхВБ, МхПМ,
ПМхВБ, ВБхЧБП |
|
Рівенська |
ВБхПМ, ВБхЛ, ВБхМ,
(ВБхПМ)хПМ, (ВБхПМ)хМ |
|
Сумська |
ВБхВЧ, ВБхМ, ВБхУ,
(ВБхВЧ)хВЧ, (ВБхУ)хЛ, (ВБхУ)хД |
|
Тернопільська |
ВБхПМ, ВБхЛ, ВБхЧБП |
|
Харківська |
ВБхЛ, ВБхД, ВБхПМ, ВБхУМ,
ВБхУ |
|
Херсонська |
ВБхУМ, ВБхД, УСБхУМ,
УСБхЛ, УСБхД, ВБхЧБП |
|
Хмельницька |
ВБхМ, ВБхД, ВБхВЧ,
(ВБхМ)хД, (ВБхМ)хВЧ, ВБхЧБП |
|
Черкаська |
ВБхПМ, ВБхЧБП, (ВБхЛ)хД,
ВБхЛ, ВБхЧБП |
|
Чернівецька |
ВБхД, (ВБхЛ)хД, (ВБхЛ)хПМ,
ВБхУ, ВБхЧБП |
|
Чернігівська |
ВБхПМ, ВБхМ, ВБхЛ, ВБхД,
(ВБхЛ)хЛ, (ВБхЛ)хД |
Примітка. Умовні позначення
порід: ВБ – велика біла, Л – ландрас, УМ – українська м′ясна, М –
миргородська, ЧБП – червона білопояса, УСБ – українська степова біла, ВЧ –
велика чорна, Д – дюрок, У – уельська, ЕБ – естонська беконна, ПМ – полтавська
м′ясна,