Біологічні науки/2.Структурна ботаніка і біохімія рослин

Кузьмінська Ю. Ю., Ходаніцька О.О.

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського

ВПЛИВ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ ПРОДУКТИВНІСТЬ

ЛЬОНУ СОРТУ ОРФЕЙ

Олійний льон (кучерявець) – це посухостійка, скоростигла рослина, здатна давати високі врожаї насіння (14-30 ц/га) і є добрим попередником для озимих культур [3]. Насіння олійного льону містить 42-48% цінної олії, яка багатою найважливішими жирними кислотами. Вона є цінним харчовим та лікувальний продуктом [1, 4].

Сьогодні у всьому світі попит на насіння льону зростає, а сфера його застосування розширюється. Його використовують для виробництва продуктів дієтичного лікування, косметичних препаратів, сучасного біопалива, в харчовій, фармацевтичній, хімічній, легкій, парфумерній, електротехнічній, авіаційній промисловості [3].

Основними глобальними проблемами людства на сьогодні залишаються продовольча та екологічна. Разом із зростанням чисельності населення планети це вимагає розробки нових способів та технологій підвищення врожайності найважливіших сільськогосподарських культур. Для вирішення цього завдання важливим є досягнення більш високого рівня реалізації генетичного потенціалу в продуктивному процесі рослини.

Одним із компонентів інтенсивних технологій рослинництва є регулятори росту рослин, серед яких чільне місце займають ретарданти – синтетичні інгібітори росту рослин з антигібереліновим механізмом дії [2]. Використання регуляторів росту стало важливою складовою комплексу заходів, що зменшують витрати ручної праці та забезпечують механізацію догляду і збирання продукції, стабільний урожай та його високу якість. Інтерес до даної групи сполук зумовлений можливістю спрямовано впливати на донорно-акцепторну систему рослин, змінюючи характер розподілу асимілятів між органами [5]. Таким чином, порівняно доступним і вагомим заходом підвищення врожайності льону олійного може бути широке впровадження нових регуляторів росту рослин.

Разом з тим, в літературі представлені лише поодинокі роботи по вивченню впливу регуляторів росту на морфогенез і продуктивність льону олійного, а вплив ретардантів групи четвертинних амонієвих сполук практично не вивчався. Таким чином, метою нашої роботи було з’ясувати вплив хлормекватхлориду на особливості ростових процесів рослин олійного льону.

Мікропольові експериментальні дослідження проводили з рослинами льону середньостиглого сорту Орфей на ділянках Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (с. Агрономічне, Вінницька обл.). Площа облікової ділянки – 10 м², міжряддя – 0,15 м, повторність чотирикратна. Рослини одноразово (04.06.10.) обробляли у фазу бутонізації 0,50%-м розчином хлормекватхлориду. Обробка здійснювалась за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.

Результати наших досліджень свідчать, що застосування синтетичних регуляторів росту сприяє зростанню врожайності льону олійного напрямку використання. Встановлено, що використання інгібітору росту покращувало елементи продуктивності культури (див. табл. 1).

Таблиця 1

Вплив хлормекватхлориду на структуру врожаю рослин льону олійного

Варіант	Контроль	ХМХ
К-сть плодів на 1 рослині, шт.	24,60±0,70	*37,17±0,80
К-сть насінин в 1 коробочці, шт	8,27±0,24	*9,33±0,15
Маса 1000 насінин, г	7,91±0,08	*8,25±0,04
Врожайність, ц/га	18,30±0,08	*21,12±0,12

Примітки: 1) * - різниця достовірна при Р≤0,05;

2) ХМХ – хлормекватхлорид.

Зокрема, обробка рослин льону сорту Орфей 0,50%-им хлормекватхлоридом сприяла збільшенню кількості плодів на рослині на 51,1% порівняно з контролем. За використання ретарданту зростала і кількість насінин у коробочках льону. Так, при застосуванні препарату число насінин у плодах збільшувалося на 12,8% порівняно з контролем. Водночас за дії препарату на 4,3% підвищувалася маса 1000 насінин відносно контролю.

В цілому урожайність культури за дії 0,50%-го хлормекватхлориду зростала на 15,41% порівняно з контролем.

Таким чином, отримані нами результати дозволяють зробити висновок, що при застосуванні хлормекватхлориду у концентрації 0,50% збільшується кількість плодів на рослині та насінин у них, а також маса 1000 насінин, що зумовлює підвищення урожайності посівів олійного льону сорту Орфей.

Література:

1. Дрозд О. М. Технології вирощування льону олійного // Вісник аграрної науки. – 2007. – №7. – С. 24-26.

2. Кур'ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 565-589.

3. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільсько-господарських культур. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 808 с.

4. Махно Т. О. Ефективність виробництва льону олійного на основі впровадження нових сортів // Агроінком. – 2007. – № 3-4. – С. 40-43.

5. Шевчук О.А., Ткачук О.О., Голунова Л.А., Кур’ята І.В., Рогальська Л.М., Рогач В.В. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві // Наукові записки. Серія: Географія. – 2005. – №12. – С. 31-35.