Экономические науки /10.Экономика предприятия

Грабик Р. В.

наук. керівник доц. Богацька Н. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Взаємоз’язок між фінансовим та економічним потенціалом підприємства

Актуальність проблеми. Особливості використання та управління фінансово – економічним потенціалом підприємств дають змогу визначити принципи та вимоги до формування системи управління ними, зокрема єдність методів на різних рівнях управління потенціалом, орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства, управління потенціалом на всіх стадіях життєвого циклу продукції, оптимізацію витрат, постійне удосконалення інформаційного забезпечення, впровадження ефективних методів управління,інтегрованість із загальною системою управління підприємством, варіативність підходів до розроблення окремих управлінських рішень, підвищення зацікавленості підрозділів в отриманні додаткових джерел доходу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями фінансово-економічної взаємозалежності потенціалу підприємства займались такі українські вчені: Л. Д. Борщ, З. С. Варналій, С.В. Герасимова, М. П. Кузьмін та інші.

Мета дослідження. Визначити та дослідити фінансово – економічний потенціал підприємства як функціонально взаємопов’язаної сукупності економічного та фінансового потенціалів, що забезпечуватиме максимально ефективну реалізацію цілей і напрямів розвитку підприємства.

Основні результати дослідження. Держава впливає на розвиток підприємств через механізм грошово-кредитної політики Національного банку України.

Економічний потенціал може бути представлений як синтез ресурсного та виробничого потенціалів. У свою чергу, ресурсний потенціал включає в себе три підвиди ресурсів: матеріальні (що складаються з матеріально – сировинних, енергетичних і технологічних); трудові (кадрові) й інформаційні.

Матеріально – сировинні ресурси переважно відповідають предметам і засобам праці й утворюють матеріальну базу виробничо-господарської діяльності, оскільки саме за їх допомогою реалізується виробнича функція підприємства. У цілому ресурсний потенціал може бути оцінений на підставі середньозваженої забезпеченості підприємства головними видами ресурсів. Виробничий потенціал є основою реалізації самої праці. Це сукупність вартісних - натурально – речових характеристик виробничої бази, що виражається у здатності виробляти продукцію певного асортименту, технічного рівня та якості у необхідному обсязі. Динамічність виробничого потенціалу підприємства виявляється за допомогою організації виробництва. Атрибутивний і провесно – функціональний сенс організації виробництва забезпечує діяльність підприємства і призводить до певних результатів.[1]

Економічний потенціал підприємства характеризує як великі, так і дрібні локальні системи. При цьому, потенціал кожної підсистеми не функціонує ізольовано, замкнуто. Спостерігається процес взаємопроникнення потенціалів, «метаболізму» їх окремих складових, що приводить до збільшення рівня потенціалу кожної підсистеми. Підсистемами економічного потенціалу підприємства виступають потенціали його первинних складових. Взаємний вплив потенціалів одного рівня обумовлено такими властивостями різного роду ресурсів, як взаємозамінність і взаємодоповнюваність. Взаємозамінність припускає, що зменшення або збільшення в системі одного ресурсу може бути компенсоване в певних пропорціях іншим ресурсом. Відповідно до властивості взаємодоповнюваності, збільшення в системі одного економічного ресурсу припускає одночасне збільшення кількості іншого ресурсу. [2]

Фінансовий потенціал у працях багатьох вчених визначається як обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних та перспективних витрат. Ці ресурси приймають участь у виробничо-господарській діяльності та залучаються для фінансування певних стратегічних напрямів розвитку підприємства. Таким чином, фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів в результати діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві. До складу фінансового потенціалу включаються різні фінансові ресурси, що складаються, в свою чергу, зі статутного, додаткового і резервного капіталів, цільового фінансування, фондів накопичення, оборотних активів тощо. Таким чином, фінансовий потенціал можна визначити як фінансові ресурси, з приводу яких виникають відносини на підприємстві з метою досягнення його ефективного та рентабельного функціонування.[3]

Фінансовий потенціал є сукупністю фінансових ресурсів, які беруть участь у виробничо-господарській діяльності, й характеризується можливістю їх залучення для фінансування майбутньої діяльності та певних стратегічних напрямів розвитку підприємства.

Внутрішній фінансовий потенціал підприємства характеризує систему його ресурсів, фінансову структуру та компетенцію, що формуються під впливом факторів внутрішнього фінансового середовища і визначають можливість розвитку його фінансової діяльності на перспективу.[4]

Відокремлення фінансового потенціалу зумовлене специфікою діяльності підприємств загальнодержавного значення, оскільки більшість їхніх програм фінансується через відомчі органи різних рівнів, тому обсяги діяльності таких підприємств обмежені розміром виділених фінансових ресурсів без практичної можливості пошуку й виявлення альтернативних їхніх джерел. Таким чином, фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів у результаті діяльності підприємства. При оцінці фінансового потенціалу треба враховувати такі показники, як обсяг власних коштів, можливість отримання додаткових коштів у вигляді цільового фінансування; обсяг дебіторської заборгованості, оперативність управління фінансами тощо.

Отже, фінансово-економічний потенціал формує основу для виробництва певного обсягу та асортименту продукції, побудови моделей мінімізації прибутку, визначення оптимального співвідношення компонентів виробничої, фінансової та організаційної структури управління й інших економічних механізмів. Уміння підприємства максимально використовувати власний фінансово-економічний потенціал значною мірою зумовлює його життєздатність й конкурентоспроможність.

Між компонентами фінансово-економічного потенціалу підприємства загальнодержавного значення існують взаємозалежності, які мають ієрархічний характер. Це пов’язано з тим, що ресурсний потенціал підприємства є основною і необхідною умовою здійснення виробничо-господарської діяльності. Проте для активнішого використання ресурсів у виробничому процесі треба залучити: технологічні й економічні важелі, а також управлінські заходи і дії, спрямовані на ефективність виробництва.[2]

Таким чином, ресурсний потенціал трансформується у виробничий за наявності специфічних складових, що забезпечують процес виробництва. У свою чергу, фінансовий потенціал забезпечує процес виробництва і слугує основою для результативного використання фінансово-економічного потенціалу виробництва.

Висновки. Підприємство як основний суб’єкт господарювання виконує функцію нарощування виробництва і задоволення потреб держави і населення (споживачів) у виробництві продукції виробничо-технічного призначення, товарах народного споживання.

Особливості використання та управління фінансово-економічним потенціалом підприємств дають змогу визначити принципи та вимоги до формування системи управління фінансово-економічним потенціалом підприємства.

Фінансово-економічний потенціал підприємства, як й інші елементи виробництва, схильний до постійних змін, а тому потребує особливих підходів до управління. Переривання процесу відтворення фінансово-економічного потенціалу гальмує або зовсім зупиняє розвиток підприємства.

Література:

1. Нужний К.М. сутність та структурні елементи економічного потенціалу підприємства // К.М. Нужний . – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/21_NIEK_2007/Economics/24240.doc.htm

2. Лепьохіна О. В. Фінансова та економічна взаємозалежність потенціалу підприємства/О. В. Лепьохіна//Економіка та управління підприємствами. – 2010. - №7. – С. 127 – 136.

3. Терещенко Е. Ю. економічна сутність фінансового потенціалу підприємства // Е. Ю. Терещенко. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2008dec/7_tereschenko.htm

4. Блакита Г.В. Діагностування внутрішнього фінансового потенціалу торговельних підприємств/Г.В. Блакита//Фінанси України. – 2011. - №4. – С. 120 – 130.