АНАЛІЗ ШЛЯХІВ РАЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Шевчук Л.П., Саприкіна Ю.А.

В умовах трансформації економічної системи господарювання, фінансові ресурси підприємства виконують вирішальну роль в ефективному функціонуванні підприємства і є визначальним чинником процесу розширеного відтворення, тому постає необхідність подальшого розвитку змісту категорії фінансових ресурсів підприємства. Управління фінансами підприємства повинно базуватися на загальних принципах управління економічними системами і, в той же час, враховувати особливості об’єкту управління, що вимагає застосування відповідного механізму й організації процесу управління.

В економічній літературі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їх змісту і ролі у відтворювальному процесі. Фінансові ресурси розглядають на макро- і мікроекономічному рівнях. На макроекономічному рівні фінансові ресурси визначаються як грошові фонди, або грошові нагромадження та доходи, які утворюються в процесі розподілу і перерозподілу суспільного продукту і національного доходу (Хотомлянський О.І.). На мікроекономічному рівні фінансові ресурси визначаються як грошові фонди окремих суб’єктів господарювання (Марцин В.С.)[2].

Основу управління власним капіталом підприємства в процесі його розвитку утворює управління формуванням його власних внутрішніх фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективного управління цим процесом на підприємстві повинна розроблятися спеціальна фінансова політика, спрямована на залучення власних фінансових ресурсів з різних джерел відповідно до потреб його розвитку в майбутньому періоді. Існує низка підходів до управління фінансовими ресурсами. Вони передусім передбачають пошук коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства, до формування зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов’язань, а також до покриття затрат і забезпечення розширеного відтворення [1].

Метою дослідження є розробка підходів до формування політики власних внутрішніх фінансових ресурсів підприємства, яка повинна передбачати:

- аналіз формування власних внутрішніх фінансових ресурсів підприємства;

- виявлення потенціалу формування власних фінансових ресурсів з урахуванням відповідності темпам розвитку підприємства;

- оцінку достатності власних фінансових ресурсів, сформованих на підприємстві.

Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах дозволить своєчасно їх мобілізувати за рахунок внутрішніх джерел та ефективно оцінити необхідність залучення зовнішніх джерел фінансування.

Стійкий фінансовий стан підприємства є однією з найважливіших характеристик господарювання. Він пов’язаний з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності.

Важливим елементом організації управління фінансовими ресурсами підприємства є його інформаційне забезпечення. Найважливіше питання, яке виникає під час пошуку необхідної управлінської (фінансової) інформації, формулюється так: яка інформація є важливою і яка розумна плата за неї? Щоб відповісти на це запитання, треба визначитися з тим, чого допоможе досягнути кожне з інформаційних повідомлень, тобто яким буде дохід від їх використання в процесі управління фінансовими ресурсами підприємства. Приріст доходу в цьому випадку і буде тією максимальною грошовою сумою, яку було б доцільно заплатити за інформаційну послугу. Цінність додаткової фінансової інформації має особливе значення під час проведення аналізу альтернативних варіантів управлінських рішень, які реалізуються в системі управління фінансовими ресурсами підприємства [2].

У світовій та вітчизняній аналітичній практиці, а також з метою недопущення фінансової та ринкової нестабільності для посилення фінансової стійкості підприємства розроблено систему показників, суттю яких є пошук співвідношення між двома окремими показниками. Дані показники можна об’єднати в групи, які характеризують:

- можливість погашення поточних зобов’язань;

- рух поточних активів;

- достатність власного капіталу;

- результативність основної діяльності підприємства;

- інформованість про ринкову ситуацію.

За допомогою аналізу зазначених показників можна виявити сильні та слабкі позиції конкурентних підприємств, тобто зробити перший крок до управління результатами діяльності [1].

Вивчення особливостей управління фінансовими ресурсами підприємства дає можливість описати цей процес у вигляді моделі, яка повинна охоплювати етапи розробки стимулів, що зумовили виникнення проблеми; аналіз досвіду управління фінансовими ресурсами підприємств; чітке формулювання проблеми у сфері управління фінансовими ресурсами; прийняття управлінського рішення та результат його реалізації.

Залишається ще багато питань, особливо в галузі розробки основ організації управління фінансовими ресурсами підприємств. Актуальним є висунення пропозицій з даного питання, таких як:

1. Забезпечити максимізацію формування прибутку підприємства з урахуванням припустимого рівня фінансового ризику.

2. Формувати ефективну політику розподілу прибутку підприємства та ефективну амортизаційну політику.

3. Ефективно здійснювати політику додаткової емісії акцій чи залучення додаткового пайового капіталу.

Література:

1. Хотомлянський О.І. Теоретичні основи управління фінансовими ресурсами підприємства / О.І. Хотомлянський // Актуальні проблеми економіки . – 2009 . - № 2 . – с. 145-151

2. Марцин В.С. Деякі підходи до організації управління фінансовими ресурсами підприємства / В.С. Марцин //Актуальні проблеми економіки. – 2008 . - № 10 . – с.150-159