К.е.н. Аветісян К.П., Грабовецька Є.Г.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

Удосконалення амортизаційної політики та обліку основних засобів підприємства

В умовах гострої фінансово-платіжної кризи, в якій опинилася вся економіка України, незалежно від сфери власності, важливе значення мають такі процеси, як збільшення надходжень до державного бюджету та збільшення внутрішніх джерел коштів підприємств, необхідних для інвестування виробничо-господарської діяльності та оновлення матеріально-технічної бази. Значний вплив на зазначені процеси здійснює амортизаційна політика, яка проводиться як на рівні держави (як складова економічної політики), так і на рівні окремих підприємств(як складова облікової політики підприємства).

Проблеми амортизаційної політики, її роль у процесі відтворення основного капіталу активно досліджують провідні вітчизняні економісти: Н.Д. Баб’як, А.А.Безуглий, І.А. Бланк, О.Ю. Болховітінова, З.М. Борисенко, М.А. Борисенко, Н.Г. Виговська, І.О.Галиця, М.С. Герасимчук, Л.В. Городянська, О.М. Горошко, І.О.Губарєва, О.І.Губенко, П.Є. Житний, О.Н. Короткевич та інші науковці. Але з виходом нового податкового кодексу деякі питання потребують перегляду, а саме проблеми амортизаційної політики, що на сьогодні, є недосконалою. Це суттєво впливає на бухгалтерський облік, зокрема на облік основних засобів. Тому обрана тема є актуальною та своєчасною.

Основною складовою амортизаційної політики являються основні засоби. Основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) після введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) [4] .

Щодо основних засобів, з виходом нового Податкового кодексу України(ПКУ), введено суттєві новації. Згідно зі ст. 145ПКУ основні засоби поділено на 16 груп, (замість колишніх чотирьох). По суті, це ті самі групи, що і в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку «Основні засоби». Відмінність полягає у тому, що у правій колонці таблиці (класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів) встановлені мінімально допустимі строки корисного використання. Тобто строк використання окремих груп основних засобів не може бути менший, ніж це встановлено ст. 145 ПКУ. Класифікацію груп основних засобів, а також мінімально допустимі строки їх корисного використання, установлені у п. 145.1 ПКУ.[2] Відмінність між групами основних засобів старого кодексу і групами основних засобів зі змінами на 1 жовтня 2011 року показано у таблиці 1.[2]

Таблиця1 Зміна класифікацій груп зі змінами ПКУ на 1.10.2011р.

Класифікація груп основних засобів до 1.10.2011р.	Класифікація груп основних засобів з 1.10.2011р.
1 група- будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі	1 група- земельні ділянки
2 група- автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них	2 група- капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом
3 група- будь-які інші основні фонди, не включені до групи 1, 2 і 4;	3 група-будівлі, споруди, передавальні пристрої
4 група електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного обчислення інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у т. ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів	4 група машини та обладнання, із них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друкування інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн.
	5 група - транспортні засоби
	6група - інструменти, прилади, інвентар(меблі)
	7 група-тварини
	8 група-багаторічні насадження
	9 група-інші основні засоби
	10 група-бібліотечні фонди
	11 група-малоцінні необоротні матеріальні активи
	12 група-тимчасові(не титульні) споруди
	13 група-природні ресурси
	14 група-інвентарна тара
	15 група-предмети прокату
	16 група-довгострокові біологічні активи

Станом на перше квітня 2011 року слід провести інвентаризацію. Тобто має бути підтверджена фактична наявність тих основних засобів, які значаться на балансі в бухгалтерському обліку. Маємо первинну чи до оцінену вартість, маємо суму зношення і ці дані переносимо у податковий облік. Але тут є особливості. По-перше, до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, проведеної після 1 січня 2010 року. По-друге, слід не забувати визначення основних засобів. Це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності. Невиробничі основні засоби перенести ми не зможемо. Тепер за даними бухгалтерського обліку основні засоби переносимо у податковий облік. При цьому якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.[1]

Зміни які несе з собою новий Податковий кодекс України, реформує відношення підприємств до амортизації своїх основних засобів, зокрема спрощує класифікацію цих засобів. Ці зміни вигідні як підприємству, так і державі, оскільки підприємство може чітко визначити не тільки термін амортизації, але й групу до якої відносяться ті чи інші основні засоби. А держава, може регулювати те, на скільки буде прозорою амортизація цих основних засобів підприємства.

Література:

1.Журнал «Податкове планування» [ Електронний ресурс]-

Режим доступу: http://www.nalogovnet.com/uk/nalogovye-izmenenija-/1193-razdel-iii-nalogovogo-kodeksa-losnovnye-sredstvar.html.

2. Податковий кодекс . (п.14.1.138 Податкового кодексу України; ст. 145, п. 145.1)

3.Інформаційна-аналітична газета «Податки та бухгалтерський облік» [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://nibu.factor.ua/ukr/info/pribil/metod-amort/.

4.[Електронний ресурс]- Режим доступу:http://www.vlasnasprava.info/ua/legislation_monitoring.html?_m=publications&_t=rec&id=13965