Економічні науки/10. Економіка
підприємства
Шафранська Т.Ю., Горбань М.Л.
Черкаський національний університет імені Богдана
Хмельницького, Україна
Застосування системи загального управління якістю (Total Quality Management) на
виробничих підприємствах
Діяльність українських підприємств характеризується
переглядом підходів до якості як пріоритетного чинника конкурентоспроможності
діяльності, методу забезпечення зростання вартості капіталу. Поняття якості
перестало бути об’єктом управління лише продукту як результату ринкової
діяльності підприємства (організації). Якість трансформується в іманентний
процес постійного самовдосконалення підприємства та його структурних одиниць. Саме
тому актуальною є необхідність формування нової концепції розуміння проблематики
якості та побудови парадигми управління якістю на інноваційних засадах.
Управління якістю передбачає
дії, спрямовані на встановлення, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості
продукції в процесі її проектування, виробництва та експлуатації.
Необхідність
удосконалення системи управління якістю
продукції в сучасних умовах
диктується такими обставинами, як: потреби науково-технічного прогресу; зміна споживчих запитів населення; нестача або обмеженість природних ресурсів; підвищення значення матеріального стимулювання в
ринкових умовах; розвиток зовнішньої торгівлі тощо.
Найзначнішим досягненням у сфері забезпечення високого рівня якості і
конкурентоспроможності продукції за останні роки стало запровадження на
промислових підприємствах системи комплексного (тотального) управління якістю
Total Quality Management (ТQМ),що була розроблена у 1980 –1990 рр. Демінгом, Кросбі,
Джураном, Ісікавою [1].
Загальне управління якістю (TQM) передбачає
цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем і методів управління
якістю в усіх сферах діяльності - від досліджень і розробок до післяпродажного
обслуговування за участю співробітників усіх рівнів за умови раціонального
використання технічних можливостей. Ця система охоплює всі підрозділи
підприємства, спрямовуючи їхню діяльність на забезпечення потрібної якості
продукції на всіх етапах її життєвого циклу. ТQМ заснована на міжнародних
стандартах в галузі управління якістю серії ISO 9000, ISO 14000, ISO 10000 та
ін. (усі перераховані стандарти прийняті як державні стандарти України) [2].
TQM складається з трьох частин:
1)
Ключова система: методи й засоби, що
застосовуються для аналізу і дослідження. Вони базуються на загальновизнаному
математичному апараті, статистичних методах контролю.
2)
Система технічного забезпечення: прийоми і
програми, що дозволяють навчити персонал володінню цими засобами і їх
правильному використанню.
3)
Система безперервного розвитку самих
принципів і змісту TQM.
Ефективність TQM залежить від трьох ключових умов:
1)
вища посадова особа енергійно виступає за
підвищення якості;
2)
інвестиції вкладаються не в устаткування, а
в людей;
3) організаційні структури перетворюються чи створюються
спеціально під загальне керування якістю [3].
В основу зазначеної концепції
покладені наступні принципи: управління якістю; орієнтація (або фокус) на
споживача; лідерство та відповідність цілям; можливість кожного співробітника
брати участь у прийняті і реалізації управлінських рішень; безперервне
поліпшення системи управління; постійне навчання, інновації та вдосконалення; підхід
до прийняття рішень на основі фактів; взаємовигідні відносини з постачальниками;
відповідальність перед суспільством.
Концепція TQM розглядає
досягнення якості як поточний процес, де сам рух так само важливий, як і кінцева
мета.
Нині TQM стає інтегральною
концепцією загального менеджменту. Вона дозволяє об`єднати окремі функції і
напрями управління з позиції забезпечення якості. Як свідчить досвід передових
світових підприємств, тільки усвідомивши ці принципи та зробивши їх основою
своєї діяльності, підприємства можуть досягти високого рівня розвитку [3].
Отже, працююча система TQM може
стати реальним інструментом безперервного вдосконалення діяльності підприємства
і джерелом економічних вигід. Адже згідно з принципами TQM успішними вважаються
не ті підприємства, які просто виробляють продукцію відповідно до стандартів
або вимог споживачів, а ті, які забезпечують високий рівень задоволеності
споживачів, власного персоналу, взаємодії з постачальниками, допомагають у розв'язанні
проблем суспільства і досягають при цьому соких фінансових результатів.
Література:
1. Деминг У.Э. Лекция перед
японскими менеджерами в 1950 г. // Методы менеджмента качества. – 2000. – № 10.
– С. 24-29 (Пер. с англ. Ю.П. Адлера и В.Л. Шпера).
2. Костенко
Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного
підприємства : навч.посіб. / Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков В.С., Панков
В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В. – К. : Центр навч. літ-ри, 2005. – 400 с
3. TQM XXI. Проблемы, опыт,
перспективы. Выпуск 1. Академия проблем качества России.: АО “ ТБК
Интерсифика”, 1997. – 176 с.