Механізм витіснення тіньової економіки з держави  для забезпечення фінансово-економічної безпеки торговельного підприємства.

Економічні науки/10 економіка підприємства

Кокнаєва М.О., аспірантка

Львівська комерційна академія

Механізм витіснення тіньової економіки з держави для забезпечення фінансово-економічної безпеки торговельного підприємства.

Фінансово-економічна безпека, торговельне підприємство, тіньова економіка.

В умовах економічної кризи та змін, що відбуваються в даний час в Україні, процес криміналізації торкнувся багато сфер суспільних відносин, став стримуючим фактором у вирішенні соціально-економічних проблем і становить серйозну загрозу економічній безпеці держави. Зростання злочинності обумовлений не тільки кризою в економіці, руйнуванням колишніх зв'язків, свободою економічної діяльності, а й переходом на нову систему господарювання, результатом яких стала інфляція, різке зниження рівня життя, соціальне розшарування, безробіття і люмпенізація частини населення, правовий нігілізм і падіння моральності. У результаті в економіці простежується постійне зростання криміналізації всіх сфер економічної діяльності (кредитно-фінансової, податкової, інвестиційної, підприємницької, зовнішньоекономічної та ін.) Все це представляє загрозу фінансово-економічній безпеці торговельного підприємства[1].

Розвиток підприємництва в країні в умовах ринкової економіки супроводжується зростанням економічної злочинності, масштаби якої оцінюються експертами як суттєвий фактор, що стримує проведення реформ в країні і загрожує економічній безпеці держави. При цьому значну частину складає тіньова економіка, яка є складовою частиною економічної злочинності[2]. Окремі показники розвитку тіньової економіки України зображено в табл. 1.[4]

З таблиці видно, що за п’ять досліджуваних років ситуація дещо змінилася. Так, у 2006–2007 рр. спостерігається низьке значення обсягу ВВП. Починаючи з 2008 р. ситуація стабілізується, показник ВВП має найвище значення, потім спостерігаємо його спад.

Роки	ПДВ, млн грн	ВВП, млн грн	Ефективна став- ка ПДВ, %	Тіньовий сектор економіки, % до ВВП	Тіньовий ВВП, млн грн	Тіньовий ПДВ, млн грн
2006	50396,7	544 153	9,26	29,8	162157,6	15018,2
2007	59382,8	720 731	8,24	28,8	207570,5	17102,2
2008	90501,3	949 864	9,53	31,1	295407,7	28145,9
2009	84596,7	914 720	9,25	36,0	329299,2	30454,8
2010	83596,5	902389,6	9,05	37,4	356854,0	315654,0

На нашу думку, це зумовлено нестабільною політичною ситуацією в країні, впливом світової фінансової кризи та великим зовнішнім боргом. Протягом 2009–2010 рр. можна констатувати зменшення ВВП, що створює сприятливе середовище для зростання тіньового сектора економіки. Це можна побачити за допомогою рівня тіньового сектора економіки у відсотках до наявного ВВП. У 2009 р. цей показник являв собою 36,0%, а у 2010 р. – вже 37,4%. Тіньовий ВВП зростає разом з тіньовим ПДВ, в той час як номінальний ВВП скорочується.

Більш наглядно зміну тіньового сектора економіки у відсотках до наявного ВВП можна зобразити графічно:

Рис.1. Зміна тіньового сектора економіки у відсотках до наявного ВВП за 2006-2010рр.

Актуальність цієї проблеми визначається тим, що в теперішній час зростання тіньової економіки держави безпосередньо пов'язаний з фінансово-економічною безпекою торговельного підприємства. Тому виникає необхідність розробки механізму витіснення тіньової економіки з держави для забезпечення фінансово-економічної безпеки торговельного підприємства.

Для зменшення впливу тіньової економіки на фінансово-економічну безпеку торговельного підприємства, держава має забезпечити належні умови функціонування підприємств і виконати ряд наступних завдань:

– забезпечення умов для розвитку підприємництва, а саме відповідної нормативно-правової базу, повторний перегляд нового Податкового кодексу, який має багато неточностей, унаслідок чого не створюються передумови для легалізації діяльності приватних підприємств, стимулювання малого та середнього підприємництва, сприяння інноваційній діяльності підприємств через систему пільг та кредитів;

– прискорення розвитку фінансових ринків та корпоративного сектору та відповідне наближення до європейських стандартів;

– активізація боротьби з корупцією та організованою злочинністю, шляхом створення каральних підзаконних актів, зокрема у фінансовій сфері, наприклад, шляхом запровадження на певний період політики амністії брудних грошей через прийняття закону “Про легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом” задля залучення їх у вигляді інвестицій до національної економіки;

– боротьба з тіньовими явищами у сфері зовнішньоекономічної діяльності, перш за все у системі митного регулювання, зокрема вдосконалення механізму визначення митної вартості товарів;

– активна участь країни в міжнародній системі протидії тіньовій економіці на різних її рівнях.

– розробка практичних рекомендації з протидії зростанню тіньової економіки, запропонувати систему заходів з її витіснення з країни й обмеження для забезпечення фінансово-економічної безпеки торговельного підприємства[3].

Слід наголосити, що фінансово-економічна безпека торговельного підприємства буде знаходитись під загрозою і боротьба з тіньовим сектором економіки не дасть жодних результатів доти, доки в державі не буде забезпечена стабільність владної структури, не буде усунено корумпованість у всіх сферах економіки. Перш за все, повинні бути забезпечені умови для сприятливого фінансового клімату, щоб Україна не продавала своє майно іноземцям, а залишала за собою право володіння контрольними пакетами акцій.