УДК 330.59(477)

РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Пилипчук О.М., студентка

Науковий керівник: Фіщук Н. Ю. к.с-г.н, доцент

У статті розглянуто сутність поняття «рівень життя». Проаналізовано основні фактори, які на нього впливають. Наведено певні рекомендації щодо покращення рівня життя в Україні.

Ключові слова: рівень життя, доходи, споживання, заощадження, заробітна плата, державні соціальні стандарти та гарантії.

Вступ. Розвиток сучасної держави неможливий без ефективної економічної політики, яка орієнтована на підвищення матеріального добробуту населення й духовного рівня його життя, тобто на підвищення рівня і поліпшення якості життя людей, що є суттєвим компонентом регіонального розвитку. Показники рівня і якості життя населення покликані відображати міру розвитку соціально-економічних відносин у країні.

У січні 2011 р. ірландським журналом “International Living” були оприлюднені рейтинги рівня життя країн світу. Індекс “International Living” враховує вартість проживання, інфраструктуру, стан навколишнього середовища, охорону здоров’я, рівень культури, економічні показники, свободу слова, ризик та безпеку, а також кліматичні умови. Максимальний бал за кожним критерієм – 100. Україна зайняла 73-ме місце. Минулого року Україна була на 5 позицій вище [1, c.205].

Постановка проблеми. Будь-яка держава світу в процесі свого економічного розвитку має в першу чергу створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю. Економічний розвиток країни визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення. Кожна країна має свої особливості в плані територіального розташування, ресурсів, фінансово-економічного стану, устрою, тому між ними є значні відмінності в рівні та якості життя. Це змушує замислитися над тим, яке непросте коло проблем має розв’язати людство на шляху до спільного процвітання і злагоди. Тому проблема рівня життя є однією з найбільш актуальних проблем суспільного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти рівня та якості життя населення досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: О. Амоша, Д. Богиня, В. Вітер, О. Добровольська, М. Долішній, С. Дорогунцова, В. Жеребін, Т. Клебанова, С. Колодій, О. Кузнєцова, Е. Лібанова, Т. Миронова, С. Мочерний, О. Новикова, В. Олефір, В. Онікієнко, О. Палій, А. Процай, Н. Рімашевська та ін.

Виклад основного матеріалу. Поняття рівня та якості життя дуже тісно пов’язані між собою, існуючи майже нерозривно. Якщо рівень життя можна певним чином оцінити за допомогою ряду показників та порівняти їх з показниками інших країн, то “якість життя” – ширше поняття, що розкриває саме здатність людей задовольняти власні потреби

“Рівень життя” є складною та системною соціально-економічною категорією, яка відображає сукупність відносин та умов, що визначають життєдіяльність та розвиток людей. Рівень життя характеризує досягнутий на певний проміжок часу в суспільстві ступінь задоволення різноманітних потреб населення.

Сучасний економічний словник дає таке визначення рівня життя: “…це рівень добробуту населення, споживання благ і послуг, сукупність умов і показників, які характеризують ступінь задоволення основних життєвих потреб людей” [2, c.23].

Фактори, що мають вплив на рівень життя населення можна поділити на дві групи: економічні та неекономічні (рис.1). Економічні фактори пов’язані з відносинами виробництва, розподілу, обміну та споживання у суспільстві, що визначають економічний розвиток у будь-якій країні, без якого не можливо забезпечити достойний рівень життя громадян. Дана група факторів є динамічною, вони постійно змінюються [3, c.123].

Рис.1 Фактори впливу на рівень життя населення.

Одним із показників рівня життя на макрорівні є ВВП на душу населення, на мікрорівні – доходи населення. Вони формуються за рахунок оплати, виплати соціальних фондів (регіональних, місцевих, а також фондів споживання підприємств і організацій), підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів від інших джерел.

Важливе значення для формування рівня життя мають державні соціальні стандарти та гарантії. Визначення цих понять дає Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.

Соціальні гарантії населення – об’єктивно необхідна умова розвитку та соціальної злагоди в суспільстві. Основною метою запровадження соціальних гарантій у державі є створення умов для зростання реальних доходів населення, підтримка оптимального рівня зайнятості й використання трудового потенціалу [4, c.138].

Основні показники, що характеризують рівень життя України за 2006–2010 рр., наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Показники рівня життя в Україні зі 2006-20010 рр.

Показники	Роки					Відхилення 2010 до 2006р.
	2006	2007	2008	2009	2010	+/-	%
ВВП, млн. грн	544153	720713	949864	914720	1086000	541847	199,6
ВДВ, млн. грн	474123	634794	860 714	815016	980658	506235	206,8
Частка ВДВ у валовому внутрішньому продукті, %	87,13	88,08	90,6	89,1	90,3	3,17	103,6
ВВП на душу населення, грн	11630	15496	20534	19 832	23700	12070	203,8
Доходи населення, млн. грн	472061	623289	845641	897669	1101015	628954	233,2
Споживання населення (витрати без заощадження), млн. грн.	427858	575510	793430	815203	944657	516799	220,8
Заощадження населення, млн. грн	44203	47779	52211	82466	156358	112155	353,7
Прожитковий мінімум (загальний показник), грн	472	532	626	701	875	403	204,9
Мінімальна заробітна плата, грн.	400	460	605	744	922	522	230,5
Часка мінімальної заробітної плати в прожитковому мінімумі, %	84,75	86,47	96,65	106,13	105,37	20,62	124,3
Середньомісячна заробітна плата на одного штатного робітника, грн	1041	1351	1806	1906	2239	1198	215,1
Сума заборгованості і виплати заробітної плати станом на початок року, млн. грн	960,3	806,4	668,7	1188,7	1473,3	513	153,2
Соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти, млн. грн	183900	229040	319683	364572	423690	239790	230,4
Частка в доходах населення, % в тому числі	39	36,7	37,8	40,6	38,5	-0,5	74,1
Соціальні допомоги, млн грн	103092	124472	180455	204101	237776	134684	230,6
Частка в доходах населення, %	21,8	20,0	21,3	22,7	21,6	-0,2	99,1
інші одержані поточні трансферти, млн. грн	14510	18209	26092	32984	32927	18417	226,9
Частка в доходах населення, %	3,1	2,9	3,1	3,7	3,0	-0,1	96,8
Соціальні трансферти в натуральному виразі, млн. грн	66298	86359	113136	127487	152987	86689	230,8
Частка в доходах населення, %	14,0	13,9	13,4	14,2	13,9	-0,1	99,3

За даними таблиці, ВВП на душу населення з кожним роком зростає: у 2010р., порівняно з 2006 р., цей показник зріс більше, ніж на 12070 грн (або на 203,8% ), Це означає, що ВВП на душу населення збільшився майже у 2 рази. Таку саму тенденцію ми спостерігаємо і в таких показниках, як доходи населення (з 472061 млн. грн. у 2006 р. до 1101015 млн. грн., у 2010 р., тобто зростання у 2,3 раза), прожитковий мінімум (2006 р. – 472,00 грн, 2010 р. – 875,00 грн, бачимо зростання майже вдвічі), мінімальна зарплата (2006 р. – 400 грн, 2010 р. – 922 грн, зросла вдвічі), середньомісячна заробітна плата на одного штатного робітника також зросла в 2 рази (2006 р. – 1041,00 грн, 2010 р. – 2239 грн). Зростання цих показників має слугувати підтвердженню покращення рівню життя населення.

Однак можна не звернути уваги на суму заборгованості з виплати заробітної плати. Якщо, за період 2006–2008 рр. сума боргу стрімко скорочується (з 960,3 млн грн у 2006 р. до 668,7 млн грн у 2008 р.), то вже у наступні роки вона збільшилася до 1473,3 млн грн., тобто на 513 млн грн., що безперечно є негативною тенденцією для країни [5].

Споживання та заощадження – складові доходів населення. Держави, в яких інвестують значний відсоток своїх доходів і споживають відповідно менший, досягають високих темпів зростання національної економіки й продуктивності праці. І навпаки, ті країни, що споживають вищий відсоток своїх доходів та інвестують менший, розвиваються повільніше.

Складовою доходів населення є соціальні допомоги та соціальні трансферти. Судячи з аналітичних даних таблиці, частка соціальних допомогу доходах населення має невелике падіння: з 21,8% у 2006 р. до 21,6% у 2010 р. Звичайно ж, це не дає позитивного ефекту для країни. Мається на увазі, що зростає кількість людей, які потребують допомоги, в той час як кількість населення України зменшується. По суті, держава “вирощує” безробітних людей, замість того, щоб створювати нові робочі місця та забезпечувати належні умови праці [6, c.130].

Аналіз співвідношення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати показав стрімке їх підвищення. Частка мінімальної заробітної плати у прожитковому мінімумі зросла з 84,75% у 2006 р. до 105,37% у 2010 р. Як бачимо, ці показники зростають, але не такою мірою, щоб кардинально покращити ситуацію, яка склалася [2, c.28].

Оцінюючи рівень життя в Україні, не можна не розглянути таке важливе поняття, як розшарування населення. В ринкових країнах існує три прошарки населення: бідні, середні та багаті. Однак середнього класу в Україні немає. Ясна річ, мається на увазі не повна його відсутність, а лише недостатня наявність порівняно з європейським суспільством. Середній клас в Україні потрібний для формування повноцінної інтелектуальної еліти суспільства, для того, щоб можна було говорити про певну соціально-економічну та політичну стабільність, адже саме його вважають гарантом стабільності в державі.

Висновки: Покращення ситуації, що склалася, можливе лише за умов державного втручання. Для цього необхідно: розробити соціально-економічну програму змін, яка буде спрямована на забезпечення гідних умов як для формування висококваліфікованого трудового потенціалу країни, так і його якнайповнішої реалізації; забезпечувати адекватну, прямо пропорційну залежність результатів трудової діяльності; здійснювати соціально-економічний захист населення через розподіл та перерозподіл ВВП на засадах соціальної справедливості шляхом встановлення обґрунтованих соціально-економічних стандартів, які відповідають рівню життя європейської спільноти.

Література

1. Михальченко Г.Г Вплив якості життя на відтворювальні процеси населення України / Михальченко Г.Г// Актуальні проблеми економіки. – 2011. - №9. – С. 200-207.

2. Ватченко О.Б.. Дослідження рівня життя населення в Україні / О.Б. Ватченко, Д.С. Козенко // Держава та регіони. Серія. Економіка та підприємництво. – 2010. - №4. – С. 22-28.

3. Мірошниченко О.Ю. Теоретично-методологічні засади класифікації факторів впливу на рівень життя населення. / О.Ю. Мірошниченко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. - №4. – С. 122-125.

4. Баранова Н. П. Соціальні стандарти та соціальні гарантії в системі соціальної політики України / Н. П. Баранова, Т. В. Новікова // Актуальні проблеми економіки. – 2011. - №2. – С. 137-146.

5. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.

6. Кондирін О.В. Доходи населення як основний показник рівня життя. / О.В. Кондирін // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. - №5. – С. 229-232.