УДК 664.1(477)

Проблеми та перспективи розвитку цукрової галузі України

Петрук М.С. 51-ДРУ

Науковий керівник:

доцент Фіщук Б.П.

У статті досліджено сучасний стан та перспективи розвитку цукрової галузі в Україні. Враховуючи актуальність даної проблеми для України, як одного із провідних виробників-експортерів цукру в світі у минулому, визначено основні проблеми та запропоновано шляхи відродження цукрової промисловості.

Ключові слова: виробництво, галузь, конкурентоспроможність, промисловість, ресурси, ринок, ефективність, цукор, цукрові буряки.

Постановка проблеми. Той факт, що галузь відігравала в певній країні істотну роль, не означає, що вона автоматично є конкурентоспроможною. У минулому виробництво цукру в Україні визначалось планом, а тому, з погляду критеріїв ринкової економіки, тут не обійшлось без істотних викривлень.

Існує істотний брак багатьох ресурсів, необхідних для розвитку української цукрової промисловості. Це, насамперед, капітал, енергія та земля. Сприятливі агрокліматичні умови, які переважають в Україні, автоматично не гарантують конкурентоспроможність цукрової галузі. Високі врожаї цукрових буряків самі по собі не є достатньою умовою для конкурентоспроможності виробництва цукру, бо кінцевий продукт - цукор є поєднанням виробництва цукрових буряків та їх переробки. Без ефективної переробної промисловості, навіть найкращі врожаї буряків не принесуть користі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми та перспективи розвитку цукрової галузі в ринкових умовах господарювання висвітлені в наукових працях Борщевського П.П., Бондар В.С., Зайця О.С., Іманса Є.В., Коваленка Ю.С., Коденської М.Ю., Пиркіна В.І., Шпичака О.М., які запропонували теоретико-методологічні принципи переходу від централізованої планової економіки до ринкової, організації виробництва і реалізації продукції як цукрових буряків, так і цукру [1, с. 11].

Метою дослідження є об’єктивне дослідження конкурентоспро-можності цукрової галузі в Україні, перспективи її розвитку, детальний аналіз існуючих проблем та можливі шляхи їх вирішення.

Виклад основного матеріалу. Україна має давню традицію виробництва та експорту цукру. Для багатьох українців немає жодного сумніву, що цукор повинен і буде відігравати вирішальну роль у сільському господарстві країни. За останні роки цукрове виробництво в Україні істотно скоротилось. Цукрові заводи працюють збитково, а доходи від експорту цукру зійшли практично нанівець.

Криза, охопивши всі галузі агропромислового комплексу, особливо відчутно позначилась на цукробуряковому виробництві і призвела до глибокого занепаду буряківництва як провідної рослинницької галузі та руйнування матеріально-ресурсного потенціалу цукрової промисловості. Українські цукрові заводи внаслідок скорочення посівних площ та падіння врожайності хоч і знижували обсяги виробництва цукру, проте ще трималися на ринку. Така ситуація тривала досить не довго. Росія, що була основним споживачем нашого білого золота, ввела проти нього високе ввізне мито - 40 % вартості, і Україна не змогла заповнювати навіть невеликі експортні квоти на цукор. Цукрозаводи відчули серйозні проблеми: гостро забракло обігових коштів, переробка сировини почала проводитися виключно за давальницькими схемами, тобто обходитися без грошей. Аграрії з року в рік скорочують посіви цукрових буряків. Так, площ їх посівів скоротилися з 1605 тис. га у 2008 р. до 747 тис. га у 2009 р. та 327,6 тис. га у 2010 [2].

На рис. 1 зображена динаміка виробництва цукру українськими заводами за 2004-2010 роки.

Значне занепокоєння викликає і низький рівень насичення сівозмін цукровими буряками, їх постійне порушення, практично тотальна деформація сировинних зон цукрових заводів, збільшення радіусу доставки коренеплодів для переробки, особливо на Лівобережжі та на Півдні України.

Рис. 1. Динаміка виробництва цукру в Україні (2004-2010 рр.)

Якщо в дореформений період оптимальною вважалась відстань перевезення коренеплодів цукрових буряків в Україні до 30 км, то з часом вона виросла до 40-50 км, а останнім часом наближається до 90-100, а подекуди й до 120 км. Лише шість областей України можна віднести до суто бурякосійних: Полтавську, Вінницьку, Тернопільську, Хмельницьку, Київську і Харківську. Втратили або втрачають статус бурякових - Сумська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська, Миколаївська, Чернігівська, Житомирська області. Практично скоротили виробництво цукрових буряків середні й дрібні виробники [3].

Головним недоліком функціонування цукрової галузі є також те, що вона не повністю регулюється ринковим середовищем, як це робиться в ЄС та інших розвинених країнах світу, у т.ч. і в наших сусідів - Польщі, Білорусії, Росії, Молдові. Так, у Республіці Білорусь чотири модернізовані цукрозаводи виробили у 2009 році понад 0,5 млн. т цукру, в той час як 70 українських - 1,6 млн. т.

Вже сьогодні в Україні відчувається тривога за те, чи вистачить цукру для потреб внутрішнього ринку. Питання дуже не просте. Подальше скорочення власного виробництва та перехід на імпортований цукор для України означає стратегічну поразку, і фактично - капітуляцію на цукровому ринку. Уступка нашої країни світовій спільноті у вигляді 260 тис. то цукрового імпорту згідно умов СОТ, 2 % ввізного мита на цукор-сирець, ліквідації квот "В" і "С" для вітчизняного виробництва дуже значна й вразлива. Підсумовуючи вищесказане необхідно відмітити, що основними причинами спаду виробництва є [1, с. 12]:

1) економічна криза і послаблення ролі держави у розвитку цукрового виробництва;

2) втрата економічної зацікавленості виробників у вирощуванні цукросировини;

3) недосконалість механізмів економічного регулювання виробництва, що призвело до серйозних соціальних наслідків - втрати робочих місць, зниження рівня заробітної плати, росту заборгованості, зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів тощо;

4) порушення цінового паритету, що спричинило вимивання обігових коштів спочатку сільськогосподарських товаровиробників, а згодом і цукрової промисловості;

5) втрата зовнішніх ринків збуту цукру;

6) практична відсутність кредитування виробника, що вимушено призвело до переходу на давальницькі схеми переробки сировини і бартерні відносини у галузі;

7) нерозвиненість ринкових відносин у сфері виробництва, переробки і реалізації цукру;

8) інтервенція на український ринок цукру з тростини, цукромістких продуктів та насіння;

9) майже повна відсутність інвестицій у галузь, її непривабливість для вітчизняних і зарубіжних стратегічних інвесторів;

10) відсутність чіткого законодавства щодо організації виробництва та регулювання ринку цукру.

Одним із основних шляхів розв’язання існуючих проблем у цукровій галузі було б розроблення та ухвалення нового "цукрового закону", оскільки діючий на сьогоднішній день закон, що прийнятий у 1999 році, регламентує ціну на цукор і цукровий буряк, не стимулює розвиток цукрової галузі в Україні.

Висновки. Подолання кризової ситуації на ринку цукру стало національною проблемою, розв’язання якої має не тільки важливе економічне, а й політичне значення.

Сьогодні в Україні потрібно формувати регульований ринок цукру, а основною фігурою на ньому має бути його виробник. З теоретичних позицій і на практиці доведено, що ефективне функціонування такого ринку можливе за умови його цілісності й завершеності. Якщо бракує хоч одного елемента, ринок не може нормально функціонувати, або не функціонуватиме зовсім. Зміна стратегії і тактики формування ринкових відносин у цукробуряковому виробництві, чітке дотримання правил гри, тобто використання відповідних економічних, організаційних і правових методів, дозволить змінити на краще соціально-економічну ситуацію у галузі, відновити гідне становище сільськогосподарських товаровиробників на вітчизняному ринку цукру, дати нові робочі місця, поліпшити соціальні умови життя працівників та їхніх родин.

Список використаної літератури:

1. Імас Є.В. Теоретико-методологічні основи сучасних досліджень розвитку цукробурякового комплексу в Україні / Імас Є.В // Економіка АПК. - 2007. - № 10. - С. 11-16.

2. Інтернет сторінка Аграрний сектор України: httр://аgroua.net

3. Інтернет сторінка Журналу буряківників і цукровиків України: http://sugarbeet.org.ua

4. Інтернет сторінка: httр://арk-іnform.com