Економічні науки / 15. Державне регулювання економікою

К.е.н. Михайличенко Н.М., Булдаков Д.А.

Донбаська державна машинобудівна академія, Україна

СТРУКТУРНІ ДИСПРОПОРЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЦІ

Ринкова перебудова вітчизняної економіки протікала у несприятливих умовах, що призвело до структурної диспропорції як у галузевому розрізі, так і у розрізі територій. Розвиток української економіки серйозно гальмується непропорційним розвитком окремих галузей та регіонів, що є проблемою державного значення. Саме цим зумовлена актуальність дослідження проблем структурної диспропорційності вітчизняної економіки.

Над проблемами структурних диспропорцій у вітчизняній економіці працювали наступні українські фахівці: Дзісь Г., Крючкова І., Папп В.В., Сиденко В., та ін. [1 – 3], втім, публікацій з даної проблематики досі ще бракує.

Мета доповіді – аналіз проблем структурної диспропорції в економіці України та визначення напрямів їх розв’язання.

За даними Департаменту макроекономіки Міністерства економіки України [4] у вартісній структурі випуску простежується продовження тенденції до поступового заміщення секторів: високими темпами скорочується питома вага аграрного сектору при суттєвому зростанні частки секторів сфери послуг.

І, хоча вищезазначені тенденції можуть розцінюватись позитивно, оскільки відповідають загальносвітовим структурним зрушенням і є характерними для країн з перехідною економікою, дані зрушення тільки на перший погляд мають позитивний структурний характер. Так, структура вітчизняної економіки ніби наближається таким чином до структурних співвідношень, притаманних високорозвиненим країнам світу, де у структурі економіки превалює саме сфера послуг [5, 7]. Але, перш ніж робити висновки, необхідно проаналізувати, що зумовлює процес розвитку сфери послуг у розвинених країнах.

Розвиток третинного сектору в країнах з розвиненою ринковою економікою – це лише атрибут рівня їх розвитку, але аж ніяк не критерій розвиненості економіки перехідного характеру. У той час, як сфера послуг у розвинених країнах збільшується за рахунок зростання добробуту населення, рівня доходів громадян, що має наслідком перерозподіл сімейного бюджету на користь послуг, які дозволяють вивільнити час користувачів, зекономити особисті зусилля, які інакше довелося б витрачати, наприклад, на прибирання чи мийку машини; зростання сфери послуг у вітчизняній економіці відбувалося на тлі негативних економічних зрушень. У третинному секторі в Україні превалюють торгівельні послуги, що є наслідком з одного боку різкого зростання безробіття у період переходу від планової економіки СРСР до ринкових умов господарювання; а з іншого – зумовлено хронічним дефіцитом споживацьких товарів у радянській економіці. Тому велика частка населення, що втратило місце роботи, була задіяна саме у сфері т.н. „човникової” торгівлі, що виявилася достатньо високорентабельною, а це призвело до подальшого відтоку працездатного населення саме у сферу торгівлі. Дефіцит товарів було вдоволено за рахунок імпорту, вітчизняні товари народного споживання виявилися неконкурентноздатними, що нанесло болісного вдару по легкій промисловості України (крім харчової), від якого вона і досі не може відійти.

Яскраво ілюструє той факт, що зростання третинного сектору в Україні не є наслідком наближення до стандартів економічно розвинутих країн, структура витрат домогосподарств, у якій превалюють витрати на харчову та сільськогосподарську продукцію (45,7%), що значно перевищує цей структурний показник по країнах Європи.

У той самий час, обсяг інвестицій у основний капітал промислових підприємств продовжує скорочуватись [6], що врешті решт призведе до дуже негативних наслідків. Вже зараз ми мусимо констатувати, що важка промисловість в Україні все більше набуває добувно-сировинного характеру, а обробна промисловість здебільшого носить низько технологічний та екологічно шкідливий характер. Харчова промисловість має відчутну тенденцію до постійного скорочення у вартісній структурі.

За даними Держкомстату, низькотехнологічні та екологічно небезпечні види промислової діяльності (як то: хімічна промисловість та металургійне виробництво) впродовж останніх років залишалися найбільш значущими галузями виробничої сфери [7]. Прогресивні структурні зрушення залишаються суто задекларованими, у тож час, як фактично основні структурні співвідношення у вітчизняній економіці залишаються на рівні початку 2000-х років, отже, очікуваного прогресу не спостерігається.

Слід відзначити, що у передкризовий період спостерігалося формування достатньо уразливої структури економіки, що було зумовлено, з одного боку, посиленням залежності від попиту на зовнішньому ринку, а з іншого, - значними споживчими перекосами на внутрішньому ринку. Жодна з основ економічного зростання не була стабільною і не носила ґрунтовного характеру. Орієнтація управління економікою на вирішення сьогочасних завдань, без формування потенціалів зростання у стратегічному розрізі саме і зумовила кризовий стан економіки в 2008 році.

В результаті проведеного аналізу варто відзначити, що хоча окремі структурні зрушення і можна охарактеризувати як позитивні, детальний структурний аналіз все ж свідчить про подальший ухил вітчизняної економіки в бік залежності від сировинно-орієнтованого експорту; крім того, у імпорті переважають товари народного споживання; у структурі кінцевих витрат домогосподарств суттєвих змін не спостерігається, що є негативним покажчиком, який свідчить про відсутність підвищення життєвого рівня населення. Таким чином, головним напрямком дійсно позитивних структурних зрушень у вітчизняній економіці є орієнтація на розвиток інноваційного виробництва. Необхідно нарощувати обсяги виробництва видів промисловості, орієнтованих на випуск інноваційних видів продукції. Крім того, необхідно знизити енергоємність вітчизняного виробництва що призведе до підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Література:

1. Дзісь Г. Роль регіонів у становленні національної економіки України//Економіка України. - 1999. - №10. - С. 19-28

2. Папп В.В. Особливості формування структурних процесів в економіці регіонів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2011_32/statti/2_7.htm

3. Сиденко В. Макроструктурні зрушення в українській економіці у контексті інтеграційних процесів / В. Сиденко, І. Крючкава // Зеркало тижня [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журналу: http://dt.ua/ECONOMICS/makrostrukturni_zrushennya_v_ukrayinskiy_ekonomitsi_u_konteksti_integratsiynih_protsesiv-32429.html

4.Структурні диспропорції в економіці України. Аналітична записка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/file/link/161267/file/SD_2010.pdf

5. Кухта П. Экономика третичного сектора [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://econoblog.com.ua/2011/01/ekonomika-tretichnog...

6. Мунтиян В. Евроинтеграция: возможны варианты // Еженедельник 2000 – Держава – Экономика, 14.07.2011 [Электронный ресурс]. – Режим доступа к журналу: http://2000.net.ua/2000/derzhava/ekonomika/74757

7.Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua