Поліщук Н.С., Гріщенко І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна

Підвищення ролі державного службовця на сучасному етапі

Українській державі, всім гілкам влади вкрай необхідна сучасна національна еліта, яка знає, в якому напрямі рухатиметься суспільство, які його загальні пріоритети, а також готове до впровадження нововведень, спираючись на національні соціокультурні традиції та власну історію. Розвиток держави постійно потребує формування справді нових еліт, які нестимуть відповідальність за долю країни, суспільство, його духовний стан, володіють необхідними знаннями та з повагою ставляться до історичних закономірностей розвитку.

Сьогодні немає жодного питання організації та функціонування державної служби, яке б не залежало від професіоналізму державних службовців, що, свою чергу, вимагають цілеспрямованої підготовки фахівців, які можуть компетентно вирішувати справи державної влади. Передусім від них вимагається вміння розробляти варіанти політичних рішень, упроваджувати їх у життя, проектувати й реалізувати відповідні програми, оцінювати результати та встановлювати зворотні зв'язки з політичними організаціями, діячами та громадами. Від професійної компетентності і ділової активності кадрів ,знання та ділові якості яких дозволяють ефективно вирішувати завдання державного управління,від їх здорового прагнення самовдосконалення й службової кар'єри залежить, динамізм і результати реформ. що здійснюються в нашій державі.

Створення в Україні стабільної, політично незалежної, професійної державної служби, здатної ефективно працювати, неможливе без відповідної підготовки й високого професіоналізму державних службовців у цій сфері. Питання професіоналізму державних службовців висвітлені в публікаціях таких вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків: В. Авер'япова, Г. Атаманчука, В. Васильєва, О. Воронька, Н. Гончарук,

Г. Загореької, Г. Лелікова, Н. Нижник, В. Малиновського, Т. Мотренкн, О. Смоленського, В. Сороко та ін. В їх роботах визначається характеристика принципів професіоналізму, осмислюється концептуальна основа підготовки державних службовців, обґрунтовуються шляхи професіоналізму як основи діяльності державних службовців. Водночас, незважаючи на велике коло публікацій з питань професіоналізму державних службовців, дане питання потребує подальшого теоретичної осмислення та вивчення.[2]

Метою даної статті є дослідження проблем основи діяльності державних службовців на сучасному етапі.

Як бачимо, цілісна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців в Україні тільки формується. А тому одним із пріоритетних завдань кадрового забезпечення державної служби є якісне реформування та створення єдиної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. [2].

В у мовах трансформації сучасного українського суспільства логічним явищем є увага до розробки цілісної організаційно-правової концепції кадрового забезпечення державного управління, яка теж трансформується залежно віл спільних історичних кроків держави й суспільства, де перемоги й поразки, успіхи та проблеми є загальним здобутком. Це взаємозв'язок загальносуспільної і кадрово-управлінської проблеми, причннно-наслідкова залежнісіь останньої від непослідовності й незавершеності організаційно- правових заходів з кадрового забезпечення системи державного управління, що дає право розглядати розвиток кризових проблем через дефіцит наукового забезпечення організацінно-правових та соціальпо-психологічних засад роботи і кадрами в процесі розробки і здійснення соціальних реформ.[1].

Безперечно, професійна діяльність державного службовця повинна його задовольняти й надавати впевненості у важливості своєї місії [1]. А тому слід розглядати державного службовця як особистість з індивідуально-психологічними особливостями, світоглядом тощо, що має враховуватись під час організації його професійної діяльності.

Ефективність діяльності державної служби визначається багатьма складовими. Однією з таких складових є вміння державних службовців організувати свою працю, відповідно до своїх знань і навичок так, щоб вона відповідала вимогам сьогодення.

На сьогодні вимоги до рівня професійної підготовки державних службовців досить високі. Закон України «Про державну службу» фіксує необхідність наявності професійної підготовки для державних службовців, не конкретизуючи необхідний рівень кваліфікації державних службовців. Сучасні професійні обов'язки вимагають від державних службовців високої компетентності, ділової ініціативи, нового мислення, оволодіння прогресивними методами управління. Тому система підготовки та підвищення кваліфікації кадрів має забезпечити випереджальне безперервне професійне зростання управлінських кадрів протягом усієї їх трудової діяльності, ураховуючи динамізм соціальних змін. Професіоналізм, як принцип підбору, розстановки та просування по службі кадрів, однаково важливий для органів усіх гілок влади.[3]

Підвищення результативності державного управління нерозривно пов'язане з реформуванням державного апарату, оновленням та вдосконаленням його складу. Тому обов'язковою умовою формування сучасного апарату державної служби в Україні має бути чітка система професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Метою єдиної загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців є збагачення високого професіоналізму службовців, здатних найбільш ефективно забезпечувати вирішення нагальних завдань. Одночасно ця система має дозволити кожному державному службовцю реалізувати право на збагачення знань, професійних навичок та вмінь, реалізацію власних інтересів, особистої кар'єри, інтелектуального розвитку особистості [1].

На жаль, практика свідчить, що навчання державних службовців недостатньо пов'язане з виконанням їх службових обов'язків, з передбачуваним підвищенням їх по службі. Не приділяється належна увага навчанню резерву кадрів, організації ефективної самоосвіти державних службовців, включаючи організацію їх консультування.

Можна зробити висновок,що кадрова політика у сфері державної служби повинна бути спрямована на предметно-практичну діяльність та укомплектування органів виконавчої влади професійно підготовленими працівниками,які здатні на рівні сучасних вимог і на засадах закону здійснювати в межах своїх посадових повнважень завдання та функції цих органів.

Список використаної літератури:

1. Глушаков В., Глушакова Т. Современные технологии менеджмента, маркетинга и практической психологии. – Мн.: УП „Технопринт”, 2000. – 440 с.

2.Пугачев В. П. Руководство персоналом организации: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 279 с.

3.Про державну службу: Закон України // Уряд. кур’єр-1994-№3-4 січня-4-6 с.