Огаренко Т.Ю.
Класичний приватний університет, Україна
Джерела аналізу тенденцій розвитку
сфери послуг в Україні
Про
значимість сфери послуг у становленні постіндустріальної економіки свідчить
тенденція збільшення доходів від цього сектору економіки у валовому
внутрішньому продукті і частки зайнятих у ньому, що спостерігається у
розвинених країнах світу [1] з кінця минулого століття. За даними Світового
банку [2], сфера послуг становить близько
70 % світового валового внутрішнього продукту. В той же час, для сфери послуг
характерними є більш високі прибутки порівняно з промисловим і
сільськогосподарським секторами економіки.
Попри те, що
в сучасній економіці роль та значення послуг істотно зросли, економічною наукою
до цього часу не вироблено загальноприйнятого поняття послуги. Будемо
використовувати визначення послуги, запропоноване Державним комітетом статистики
України [3], за яким послуги – це діяльність
суб’єктів, яка набуває матеріально-речової форми та задовольняє певні потреби
замовників – особистісні, колективні. Послуги є результатом різнорідної
діяльності, що здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів
(окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців) і, як правило,
призводить до зміни стану одиниць, які споживають ці послуги.
Характерною
рисою статистичної звітності, що складається в Україні, є відсутність окремої і
загальної статистики сфери послуг як по країні, так і в розрізі регіонів.
Статистична звітність діяльності суб’єктів господарювання формується за видами
економічної діяльності, визначених КВЕД [3], а саме за наступними класами:
1) сільське
господарство, мисливство, лісове господарство;
2) рибальство,
рибництво;
3) добувна
промисловість;
4) переробна
промисловість;
5)
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;
6)
будівництво;
7) торгівля;
ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку;
8) діяльність
готелів та ресторанів;
9) діяльність
транспорту та зв’язку;
10) фінансова
діяльність;
11) операції
з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям;
12) державне
управління;
13) освіта;
14) охорона
здоров’я та надання соціальної допомоги;
15) надання
комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту;
16)
діяльність домашніх господарств;
17)
діяльність екстериторіальних організацій.
Виробництво
послуг існує практично у кожному виді економічної діяльності, однак, поділ на
виробництво товарів і виробництво послуг у межах кожного виду економічної
діяльності відсутній.
В свою чергу,
в межах економічної діяльності в Україні виділено п’ять секторів [3]:
1)
нефінансові корпорації, що виробляють товари та послуги;
2) фінансові
корпорації, що надають фінансові, кредитні, страхові послуги;
3) сектор
загального державного регулювання;
4) домашні
господарства;
5)
некомерційні організації.
Економічна
діяльність в розрізі кожного сектору відображається складанням національних
рахунків, які послідовно та взаємопов’язано описують найважливіші процеси і
явища економіки: виробництво, доходи, споживання, нагромадження капіталу та
фінансів [3]. При чому, під виробництвом розуміється створення корисностей,
тобто товарів і послуг.
На основі
інформації, що міститься у системі національних рахунків, виконується аналіз
економічної ситуації в країні, приймаються відповідні управлінські рішення. З
метою визначення сучасного стану сфери послуг в Україні автором проаналізований
внесок у валову додану вартість видів економічної діяльності, що відносяться до
цієї сфери [4].
На рис. 1
представлена структура валової доданої вартості за видами економічної
діяльності за 2010 р.
Рис. 1.
Структура валової доданої вартості за видами економічної діяльності за 2010 р.
На рис. 2
представлена зміна структури валової доданої вартості у 2006-2010 рр. за секторами економіки.
Постіндустріальними
країнами називають, як правило, ті, в яких на сферу послуг припадає значно
більше половини ВВП [5]. Характерною ж рисою економіки України, яка відрізняє
її від економік розвинених країн, є менша частка у валовій доданій вартості
доходів від надання послуг, як для підприємств, так і для населення.
Рис. 2. Зміна
структури валової доданої вартості у 2006-2010 рр. за секторами економіки
В умовах
становлення і розвитку постіндустріального суспільства, в якому провідна роль
належить сфері послуг, остання стає пріоритетною у забезпеченні якісного динамічного
економічного розвитку. Тому стратегічні перспективи розвитку економіки країни
пов’язані саме з розвитком сфери послуг і збільшенням кількості населення і
підприємств, зайнятих в даному секторі економіки.
Література
1. European Commission Eurostat [Електронний ресурс] –
Режим доступу : www.epp.eurostat.ec.european.eu
2. Світовий
банк [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.worldbank.org/
3. Державний
комітет статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua
4.
Сатистичний щорічник України за 2010 рік / за ред. Осауленка О.Г. – К., 2011. – 560 с.
5. Чухно А.А.
Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А.А.
Чухно. – К.: Логос, 2003. – 613 с.