Економічні науки / 1. Банки та банківська система

к. е. н., доц. Смоляк В. А., Шаповалова А. В.

Харківський національний економічний університет, Україна

Особливості оцінки прибутковості банків

у період фінансової кризи

Функціонування банківської системи в кризових ситуаціях характеризується зростанням ризику ліквідності, валютного, кредитного, процентного та інших ризиків унаслідок значного відпливу депозитів, невисокого рівня надходжень від погашення активів, обмеження можливостей банків щодо кредитування економіки та залучення коштів на міжбанківському та зовнішніх фінансових ринках. За таких обставин підтримання ліквідності банків відбувається значною мірою за рахунок кредитів рефінансування, отриманих від Національного банку України. З огляду на різке погіршення якості кредитного портфеля, вітчизняні банки були змушені у 2009 році істотно збільшити резерви за активними операціями, насамперед кредитними, що поглинуло практично весь їхній прибуток. У 2009 році банки вимушені були збільшили резерв більше, ніж удвічі. Очевидні втрати українських банків простежувалися за всіма основними параметрами їх діяльності.

Необхідність суттєвого нарощування ліквідних коштів стала для банків об'єктивною необхідністю із-за кредитного буму, який спостерігався протягом 2005-2008 рр., коли банки надавали перевагу прибутковості над ліквідністю. Така політика призвела до того, що станом на 01.01.2009 р. банківська система України мала як ніколи низький рівень високоліквідних коштів, що дорівнював лише 8,8 % (частка високоліквідних активів у загальних активах), тоді як на початок 2008 року він становив 10,3 %.

Починаючи з 2003 року основним кредитором банківської системи України було населення. Однак у 2006-2007 рр. ситуація змінилася і це джерело формування банківських ресурсів поступилося своїми позиціями запозиченням на зовнішніх ринках. Разом з тим, банки, насамперед банки з іноземним капіталом, орієнтувалися переважно на кредитування фізичних осіб, різко нарощуючи портфель споживчих кредитів. У результаті населення із кредитора поступово перетворилося на одного з основних боржників банківської системи.

Напередодні фінансової кризи в Україні кредити, надані фізичним особам, становили третину обсягу сукупного кредитного портфеля банків країни, а саме 235 039 млн грн із загального обсягу наданих кредитів 770 024 млн грн, тоді як у 2005 р. — лише 15 % (або 14 599 млн грн з 97 197 млн грн). У цей же період кількість проблемних кредитів (прострочених та сумнівних) рекордно зросла: з 4 456 млн грн у 2007 р. до 54 757 млн грн на 01.10.2009 р., тобто більше, ніж у 12 разів. Це ще раз підтвердило високу ризикованість кредитної політики окремих банків, які надавали так звані «легкі» кредити фізичним особам, котрі не завжди мали достатні доходи для їх погашення. Використання окремими банками спрощених методик кредитного скорингу давало змогу класифікувати їх за оптимістичним сценарієм як надійні та формувати мінімальні резерви, отримуючи додаткові прибутки завдяки мінімізації витрат на відрахування у резерви за кредитними операціями.

Точнішу оцінку ефективності функціонування банківських установ дають показники рентабельності – прибутковості активів і капіталу. Рентабельність активів у період 2007-2009 рр. зменшилася з 1,61 % (за результатами 2006 р.) до від'ємного значення – 3,19 % (за результатами 2009 р.). Отже, в кризовий період цей показник знизився на 4,8 % і став найнижчим за всі роки незалежності та значно нижче мінімального допустимого значення рентабельності активів (0,75 %).

Прибутковість капіталу характеризує діяльність банків з погляду ефективності управління. В 2007—2008 рр. цей показник перебував у межах норми (10—20 %), зокрема у 2007 році становив 13,52 %, однак у 2008 р. знизився до 12,67 %. У 2009 році ця тенденція поглибилася і відбулося подальше падіння спочатку до рівня 8,51 %, а у жовтні 2009 р. аж до катастрофічного від'ємного значення — 23,75 %. Такі негативні значення показників рентабельності свідчать про перевищення витрат над доходами банків, різке падіння прибутковості, що дає підстави характеризувати фінансовий стан банків як нестабільний.

Проведений аналіз показує стійку тенденцію перевищення доходів над витратами банків у 2006-2008 рр., тоді як у 2009 р. відбувся негативний перелом у зворотному напрямі і на 01.10.2009 р. витрати перевищили доходи на 20 944 млн грн. Все це свідчить про неефективне управління активами й пасивами банків, яке призвело до негативних результатів діяльності банківської системи в цілому.

Варто звернути увагу й на те, що різкі зміни в зменшенні показників рентабельності можуть відображати високий рівень іммобілізації активів і, як наслідок, ризик втрат оперативного мобільного управління активами, адже рентабельність і прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу в частині активів і пасивів та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Тому необхідними умовами забезпечення рентабельності банків є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій у дохідності кредитних операцій, планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтовного рів¬ня процентних ставок за активними і пасивними операціями.

Економічна ситуація в Україні вимагає фундаментальних аналітичних досліджень фінансового стану банків та поглиблення методик їх фінансової діагностики. Якщо раніше фінансовий стан оцінювався на основі фактів виконання чи невиконання банком нормативних показників, то сьогодні все вагомішими стають загальновизнані у світі індикатори, що комплексно характеризують динаміку розвитку фінансової установи з позицій стабільності. Потребують уточнення, а, можливо, й перегляду, ті фінансові показники, які раніше вважалися загальноприйнятими, однак при настанні кризової ситуації не відображали реального становища, тобто виявилися інформаційно неадекватними. Наприклад, показник надійності банку «Надра» у 2009 р. перевищував нормативне значення в 1,6 разу, хоча саме цей банк залишається найпроблемнішим у банківській системі.

У подоланні наслідків кризи у вітчизняній банківській системі за обставин, що склалися, основна роль належить НБУ. Про вирішальну роль центральних банків у протидії кризовим явищам свідчить і світовий досвід. Національному банку України слід переглянути низку обов’язкових нормативів з погляду вдосконалення як методики розрахунку, так і визначення оптимальних нормативних значень. Варто врахувати й те, що окремі нормативи хоч і виконуються банками, проте суттєво не впливають реальну ситуацію та не спонукають менеджмент до оптимізації управління фінансовими потоками. Це стосується, зокрема, нормативів ліквідності, які більшість банків напередодні кризи виконували, проте це не пом'якшило кризу ліквідності наприкінці 2008 року, яка мала катастрофічні наслідки.

Одним з найбільш тяжких наслідків банківської кризи стала втрата довіри до банків з боку всього населення, а якщо дивитися ширше — в цілому до української економіки з боку вітчизняних та іноземних інвесторів. Все це ще раз підтверджує постулат щодо необхідності в процесі прийняття управлінських рішень орієнтуватися не лише на прибутковість, але й оцінювати можливі ризики та зважувати їх допустимість для банку.

Відтак, можна зробити висновок, що державі слід жорсткіше контролювати процес входження іноземного капіталу саме в банківський сектор. Це обумовлено тим, банківський капітал за своєю природою дуже мобільний, оскільки, на відміну від інвестицій у виробництво, не зв'язаний в матеріальних активах, а тому мігрує досить швидко. Тому НБУ слід розробити низку додаткових заходів, спрямованих на мінімізацію впливу іноземного капіталу на стабільність банківського ринку в Україні. Перш за все зміни потрібно проводити в державній політиці, а потім уже в стратегії роботи самого банку, адже навіть сьогодні деякі банки ведуть невиправдано ризиковану кредитну політику, деякі не повністю виконують нормативи НБУ, не у всіх банках дотримано виконання нормативів щодо страхового, резервного фондів.

Література:

1. Динаміка фінансового стану банків України [Електроний ресурс]. – Режим доступу: www.bank.gov.ua

2. Карчева. Г. Особливості функціонування банківської системи України в умовах фінансово-економічної кризи // Вісник НБУ. – 2009. – № 11. – С. 12-18.