Студент 5 курсу Шепіль О.О.

Українська академія банківської справи Національного банку України

Управління портфельним кредитним ризиком

 

В умовах фінансової кризи більшість банків зіткнулися з проблемою неповернення виданих кредитів. Звичайно світова фінансова криза значно послабила позиції суб’єктів економічної діяльності та суттєво вплинула на розмір їх доходів, але чи це є основною причиною такого різкого погіршення якості кредитного портфеля та отримання величезної кількості збитків, що призвело до банкрутства великої кількості банків.

На сьогоднішній день кредитування економіки банками практично припинене, але згодом воно знову відновиться і набуде минулих масштабів або навіть і збільшиться в порівнянні з докризовим періодом. Основне питання яке виникає на даному етапі – чи винесуть банки важливий урок з цієї ситуації та будуть звертати більшу увагу на мінімізацію кредитних ризиків, чи знову через деякий час на нас чекає більш могутня фінансова криза. З урахуванням цього в Україні є потреба розробити сучасні методи управління портфельним кредитним ризиком, а також запровадити їх на практиці.

Сутність портфельного кредитного ризику полягає в наступному: «Портфельний кредитний ризик – це середньозважена величина ризиків щодо всіх угод кредитного портфеля, що проявляється у зменшенні вартості активів банку (іншій, ніж унаслідок зміни ринкової процентної ставки) внаслідок неможливості виконання деякими позичальниками своїх контрактних зобов’язань за кредитними договорами».

Фактори, що впливають на портфельний кредитний ризик можна умовно поділити на дві великі групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносяться: фінансові фактори (встановлення лімітів, оцінка джерел погашення кредитів, валюта виданих кредитів і т.д.) та не фінансові фактори (стратегічні, організаційні, інформаційні, методологічні та управлінські). До зовнішніх належать: прямі (кредитоспроможність позичальника, забезпечення кредиту, страхування кредиту, порука та гарантія за кредитом та інші) та непрямі (економічна ситуація в країні, політична ситуація в країні, рівень соціальної напруженості в суспільстві, форс-мажорні обставини та інші).

Управління кредитним ризиком банку – це формалізованій процес з чіткою послідовністю етапів, механізмів та методів, за допомогою яких банк виявляє ризики, оцінює їх рівень, здійснює моніторинг і контролює свої ризикові позиції.

Мета управління кредитним ризиком полягає в оптимізації співвідношення між рівнем ризику та очікуваною економічною вигодою, яка є компенсацією за прийнятий банком ризик.

Надзвичайно важливим елементом системи управління кредитним ризиком є підсистеми забезпечення, які надають необхідну інформацію для здійснення ефективних управлінських процедур.

Інформаційна підсистема є однією з найважливіших в контексті забезпечення всіх рівнів управління інформацією, яка безпосередньо може впливати на кредитний ризик. Нормативна підсистема забезпечує процес управління кредитним ризиком відповідними нормативно-правовими актами.

Оцінка портфельного кредитного ризику відбувається за допомогою таких методів як: аналітичний, коефіцієнтний (аналіз відносних показників), статистичний (використання методів теорії ймовірностей), застосування системних комплексів на основі VAR. Важливу роль в оцінці ризиків відіграє методологія стрес-тестування, яка дає змогу оцінювати вартість кредитного портфеля в умовах рецесії чи кризи. Вона повинна допомагати оцінити вплив як окремих негативних факторів, так й їх сукупності на очікувані збитки, що покриваються резервами, та неочікувані збитки за кредитним портфелем.

Інструменти, які застосовуються для зниження ризику портфеля можуть бути використані тільки до сукупності кредитних вкладень банку, їх можна розподілити на дві групи.

До першої групи належать інструменти, що дозволяють знизити імовірність реалізації кредитного ризику портфеля банку: диверсифікація кредитного портфеля банку, лімітування.

До другої групи належать інструменти, що забезпечують зниження масштабу втрат при реалізації кредитного ризику: резервування, страхування, хеджування.

Одним із механізмів управління ризиками на рівні комерцій­ного банку є внутрішній контроль. Контроль — це осо­бливий вид діяльності, що включає стеження за процесом управ­ління та його оцінювання.

Контроль портфельного кредитного ризику має проводитись на постійній основі і включати в себе наступні складові: встановлення стандартів, оцінку виконання та коригування. Існує два види  внутрішнього контролю: адміністративний і фінансовий контроль. Основними методами контролю є: моніторинг, аудит, перевірка.

Одним із найактуальніших і найефективніших інструментів мінімізації портфельного кредитного ризику в сучасних умовах є лімітування. Існує велика кількість теорій щодо виду лімітів та способу їх встановлення в банку і єдиного підходу у науковців щодо вирішення даного питання не склалося. На нашу думку для ефективного управління портфельним кредитним ризиком потрібно сформувати певну систему лімітів, яка б базувалася на розподілі кредитних ресурсів спочатку між підрозділами банку, а вже потім між окремими кредитними продуктами. При цьому така система кредитних повноважень має бути побудована за принципом ефективності діяльності, тобто має бути зв'язок розміру ліміту із результатами діяльності певного підрозділу за певний період.

 

Література

1.   Верхуша Н.П. Методичне забезпечення управління портфельним кредитним ризиком банку [Текст] / Н.П. Верхушка // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2010. – № 3 (9). – C. 201-205.

2.   Гаряга, Л.О. Кредитний ризик: ідентифікація, класифікація та методи оцінки [Текст] / Л. О. Гаряга // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 17. C.318-329

3.   Д’яконов, К.М. Оптимізація ризику кредитного портфеля банку [Текст] / К.М Д’яконов // Наука й економіка. – 2010. – №2. – С. 35-41

4.   Кабушкин, С. Н. Управление банковским кредитним риском [Текст] : Учеб. Пособие / С. Н. Кабушкин. – М.: Новое издание, 2004. – 336 с.

5.        Ковальов, О. П. Кредитні ризики в системі банківських ризиків [Текст] / О. П. Ковальов // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. № 1. C.78-82.

6.   Примостка, Л.О. Управління банківськими ризиками [Текст]: навчальний посібник / Л.О. Примостка; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. К. : КНЕУ, 2007. – 600 с.

7.   Управління кредитним ризиком в банку [Текст]: монографія / О.А. Криклій, Н.Г. Маслак. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. – 86 с.