Економічні науки/2.
Зовнішньоекономічна діяльність
К.е.н.
Чернишова Л.О., Мороховська Н.В.
Харківський
державний університет харчування та торгівлі, Україна
Механізм фінансової
стабілізації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності
На сучасному етапі розвитку
світового господарства зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) стає одним із
пріоритетів національної економічної політики та невід’ємним напрямком
діяльності багатьох великих, середніх і малих підприємств, що функціонують у
всіх сферах народного господарства. Однак діяльність цих підприємств
здебільшого пов’язана з низкою проблем
фінансового характеру, для вирішення яких корисним є застосування механізму
фінансової стабілізації. Успішне використання такого механізму дозволяє не лише
поліпшити фінансовий стан і значною
мірою позбавити підприємство залежності від використання позикового капіталу,
але й прискорити темпи його економічного розвитку.
Фінансова стабілізація підприємства-суб’єкта
зовнішньоекономічної діяльності послідовно здійснюється за трьома основними
етапами: усунення неплатоспроможності (оперативний етап), відновлення
фінансової стійкості (тактичний етап) і забезпечення фінансової стабільності
або рівноваги в тривалому періоді з метою прискорення економічного зростання
(стратегічний етап) (табл. 1).
Найбільш невідкладним завданням у системі заходів
фінансової стабілізації суб’єкта ЗЕД є відновлення здатності до здійснення
платежів за своїми невідкладними фінансовими зобов’язаннями для того, щоб
попередити виникнення стану фінансової кризи. Усунення неплатоспроможності є
оперативним механізмом внутрішньої фінансової стабілізації.
Таблиця 1
Основні механізми
фінансової стабілізації підприємства-суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності
Етапи фінансової стабілізації |
Механізми фінансової стабілізації |
||
Оперативний |
Тактичний |
Стратегічний |
|
1. Усунення неплато- 2. спроможності |
Система заходів, заснована на використанні принципу «відсікання зайвого» |
– |
– |
2. Відновлення фінансової
стійкості |
– |
Система заходів,
заснована на використанні моделей фінансової рівноваги |
– |
3. Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання |
– |
– |
Система заходів, заснована на використанні моделей фінансової підтримки
прискореного зростання |
Оперативний механізм фінансової стабілізації включає
систему заходів, спрямовану, з одного боку, на зменшення розміру поточних
зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов’язань суб’єкта ЗЕД в короткостроковому
періоді, а з іншого, – на збільшення суми грошових
активів, що забезпечують термінове погашення цих зобов’язань. Принцип
«відсікання зайвого», що лежить в основі цього механізму, визначає необхідність
скорочення розмірів як поточних потреб (відповідні фінансові зобов’язання), так
й окремих видів активів (з метою їхньої термінової конверсії в грошову форму).
Інакше кажучи, поліпшення фінансового стану підприємства в короткостроковому
аспекті вимагає визначення та реалізації заходів як зі зменшення поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов’язань, так і
зі збільшення сум грошових активів.
Відновлення фінансової стабільності відповідає
тактичному механізму фінансової стабілізації, який, використовуючи окремі
захисні заходи, передбачає наступальну тактику, спрямовану на перелом
несприятливих тенденцій фінансового розвитку й вихід на рубіж фінансової
рівноваги суб’єкта ЗЕД в майбутньому періоді. Фінансова рівновага підприємства
забезпечується за умови, коли обсяг позитивного грошового потоку за всіма
видами господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) у
певному періоді дорівнює планованому обсягу негативного грошового потоку [1].
Забезпечення (підтримка) фінансової рівноваги суб’єкта
зовнішньоекономічної діяльності в тривалому періоді вимагає використання
стратегічного механізму фінансової стабілізації, що включає систему заходів,
заснованих на використанні моделей фінансової підтримки прискореного
економічного зростання підприємства. Ця система заходів визначає необхідність
перегляду окремих напрямів фінансової стратегії підприємства.
Модель прискореного економічного
зростання повинна базуватися на збільшенні темпів приросту обсягу реалізації продукції в майбутньому
періоді. Відповідно модель фінансової
підтримки прискореного економічного зростання повинна забезпечувати досягнення
певних пропорцій фінансового розвитку.
Таким чином, розглянуті етапи
фінансової стабілізації свідчать про широкий діапазон можливостей поліпшення
фінансового стану підприємства-суб’єкта ЗЕД за рахунок використання внутрішніх
механізмів. Якщо ж використання розглянутого механізму фінансової стабілізації
не досягло своєї мети або за результатами діагностики зроблено висновок про
безперспективність спроби виходу з кризи за рахунок мобілізації лише внутрішніх
резервів, підприємство має нагоду звернутися по зовнішню допомогу, яка приймає
форму його санації.
Література:
1.
Кондратов, О. В. Фінансова стійкість
у механізмі господарювання підприємством [Текст] / О. В. Кондратов //
Фінанси України. – 2007. – №7. – С. 73-76.