Лукач А.В., Мазур К.В.

Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ,Україна

Міжнародне регулювання боротьби з «відмиванням брудних грошей»

У кризових або трансформаційних умовах питання безпеки набувають особливої актуальності, оскільки їх наслідки за певних обставин можуть загрожувати безпосередньому існуванню економічної чи політичної системи держави, що для України з її традиційно нестабільним політичним і економічним станом є особливо важливим.

Проблема у загальному вигляді полягає в тому, що «відмивання брудних грошей» представляє собою значну суспільну небезпеку, за оцінками FATF, щорічно у світі «відмивається» від $500 млрд. – $1,5 трлн., при тому, що,як зазначив свого часу виконавчий директор FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) П. Муллет, «для порівняння: $500 млрд. – це щорічний обсяг усієї економіки такої великої країни, як Іспанія»[5, c. 661].

Питання щодо боротьби з «відмивання брудних грошей» були предметом дослідження міжнародних організацій, таких як FATF, Світовий Банк; зарубіжних та українських науковців: О.М. Бережний, С.О. Дмитров, М. Леві, Т.А. Медвідь, О.В. Меренкова, П. Ройтер, Е.М. Труман.

Метою дослідження є розгляд регулювання боротьби з «відмиванням брудних грошей» на прикладі різних країн.

Важливість проблеми підкреслюється тим, що вона перебуває в центрі уваги таких міжнародних інституцій, як ООН, Рада Європи, Світовий Банк, МВФ, FATF, та забезпечується рядом міжнародних правових актів, у тому числі: Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму; Конвенцією про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом; Конвенцією ООН проти корупції; Європейською конвенцією про боротьбу з тероризмом тощо [4, c. 237].

Поняття «відмивання» або «очищення» грошей у нормативно-правових документах і науковій літературі з’явилося відносно недавно. Його історичне походження пов’язане з легалізацією у 20 – 30 рр. ХХ сторіччя отриманих злочинними угрупованнями США доходів від нелегального продажу алкоголю через мережу пралень від виглядом доходів від прання білизни.

Широкого застосування поняття «відмивання грошей» набуло у другій половині 70-х рр.. минулого сторіччя під час слідства по Уотергейтській справі, першість у використанні цього терміну в юридичному контексті у 1982 р. в одному з судових процесів також належить Сполученим Штатам, у нас же час поняття «відмивання грошей» є загальновживаним і набуло міжнародного характеру[3, c. 98].

Кримінальним кодексом Італії ще у 1973 році було передбачено покарання за «відмивання грошей», здобутих внаслідок грабунку і здирництва, вчинених за обтяжуючих обставин, а також викрадення людей із метою здирництва.

Великобританією визначення даного поняття було введено у 1989 році Законом «Про запобігання тероризму», відповідно до ст..11 якого «відмивання грошей» називалося злочином, який полягав в «укладенні договору чи в залученні якимось іншим способом у дії з надання допомоги іншій особі у володінні чи контролі над фінансовими коштами, одержаними від тероризму».

Кримінальним законодавством Франції особлива увага приділяється боротьбі із «відмиванням грошей», одержаних від наркобізнесу та протистоянню проникненню кримінального капіталу в економіку.

У Швейцарії починаючи з 1990 року Кримінальним кодексом легалізація грошових коштів визначається як дії, що є здатними перешкодити встановленню дійсного походження, виявлення або конфіскації успадкованих цінностей, про які було відомо або повинно бути відомо, що вони є наслідком злочину [6].

Законом України «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом» до легалізації доходів відносяться дії, «спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, а також набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами» [1].

Одним із пріоритетних завдань економічної політики держави на сучасному етапі є побудова ефективно системи протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Основою для визначення пріоритетів у боротьбі з цим явищем є запровадження оцінки ризиків відмивання грошей на національному рівні, яка має базуватися на інформації про природу і масштаби відмивання грошей або фінансування тероризму та пов’язаних предикатних злочинів.

Оцінка ризику відмивання грошей на національному рівні – це систематична діяльність щодо виявлення та оцінки джерел і методів відмивання грошей, вразливості системи протидії легалізації злочинних доходів, які прямо чи опосередковано впливають на економіку країни [2].

Отже, реальною протидією процесам легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом може стати лише комплексна система політичних, правових, економічних, організаційних, технічних, виховних заходів національного рівня, основою якої повинен стати контроль за обсягами витрат і джерелами доходів суб’єктів політичного процесу та відповідністю витрат фізичних осіб розмірам їх офіційних доходів.

Оскільки, як визнається дослідниками, на ефективніші методи профілактики і контролю у відповідь з’являються більш рафіновані методи відмивання грошей, необхідність протидії внесенню у легальний сектор економіки ресурсів кримінального світу та підвищення рівня економічної безпеки України визначають актуальність і перспективність проведення подальших розвідок у даному напрямку.

Література:

1. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 №249-ІV

2.Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003р. №964-IV

3. Андрушко П.П. Легалізація (відмивання) грошових коштів, одержаних злочинним шляхом: кримінально-правова характеристика / П.П. Андрушко, М.Є. Короткевич. – К. : ЮрисконсультЮ 2005. – 292 с.

4. Барановський О.І. «Відмивання грошей : сутність та шляхи запобігання / О.І.Барановський. – Х. : Форт, 2003. – 472 с.

5. Відмивання брудних грошей / Ю.Г. Козак [та ін..] // Міжнародна економіка. – К. : ЦУЛ, 2008. – С.662 – 734.

6. Київець О.В. Міжнародно-правове регулювання боротьби з відмиванням «брудних» грошей : дис.. …канд. Юр. Наук : 12.00.11 / О.В. Київець. – Х., 2003. – 189 с.