Борець О.В., Горяча І.Ю., керівник Краківський Ю.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Аспекти страхування фінансових ризиків

Постановка проблеми. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання, фінансово-кредитних установ пов’язана з багатьма ризикам, ступінь впливу яких на результати їхньої фінансової діяльності значно підвищується з переходом до ринкової економіки.

Фінансово–кредитні ризики можна охарактеризувати як сукупність імовірних небажаних подій при здійснені фінансово – кредитних операцій, суть яких полягає в тому, що партнер підприємства чи банку не може виконати взятих на себе грошових забов'язань, а підприємство чи банк не може добитись їх виконання засобами, передбаченими договором.

Ризики, що супроводжують цю діяльність, виділяють в окрему групу фінансових ризиків, що відіграють найбільш значну роль у загальному “портфелі ризиків”. Збільшення ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності господарюючих суб’єктів пов’язане з швидкою зміною економічної ситуації в країні і кон’юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансово-кредитних відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів. На основі обслуговування різноманітних ризиків фінансового характеру сформувалася так звана сфера фінансового страхування.

За допомогою страхування створюються певні фінансові гарантії стабільності і прибутковості виробництва на випадок настання несприятливих ситуацій у будь-якій підприємницькій структурі, що входить до складу ринкового механізму.

Аналіз досліджень і публікацій. Про необхідність управління фінансовими ризиками наголошують зарубіжні та вітчизняні вчені, такі як: В.Фере, У.Шарп, Т.Райс, В.В.Вітлінський, П.І.Верчено, Г.І.Великоіваненко, О.І.Ястремський, О.В.Мертенс, А.В.Сігал. Питанням дослідження сутності фінансових ризиків та методології їх страхування присвячені праці Т.А.Ротова, Л.С.Руденка, В.В.Шахова, С.С.Осадець та інші.

Дослідженню теорії фінансових ризиків, питанням страхування фінансово-кредитних ризиків присвятили свої праці такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені-економісти, як: І.А. Бланк, М.С. Клапків, Н.Н. Внукова, Д. Фарни, Л. Хорін, Т. Вейган, Ж. Перар, К.С. Воблий, А.А. Гвозденко, В.В.Глущенко, Я.П.Шумелда та ряд інших.

Метою статті є дослідження поняття фінансового ризику, розгляд теоретичних засад і практичних аспектів страхування фінансових ризиків.

Виклад основного матеріалу. У процесі своєї діяльності суб’єкти господарювання функціонують в умовах мінливого ринкового середовища, де постійно стикаються з ризиками, зокрема фінансовими. Зміна економічної ситуації в країні та кон’юнктури фінансового ринку призводить до зростання впливу фінансових ризиків на результативність фінансової діяльності підприємства [2].

Фінансовий ризик – це ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат у ситуації невизначеності умов фінансової діяльності  підприємства.

Страхування фінансових ризиків є одним із найбільш складних та проблемних видів страхування. Ця нова підгалузь майнового страхування розпочала розвиватись в Україні лише на початку 90-х років минулого століття. Нетривалий період розвитку страхування фінансових ризиків не дозволив виробити єдине тлумачення його поняття та дати уніфіковану класифікацію його видів. Незважаючи на те, що цей вид страхових послуг регламентується Законом України «Про страхування», чіткого визначення та класифікації фінансових або комерційних ризиків у чинному законодавстві немає.

Фінансові і кредитні ризики розмежовують за суб'єктом, у котрого вони виникають. Так фінансові ризики виникають у суб'єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери. Кредитні ризики виникають у комерційних банків при здійснені ними активних операцій ( у неповерненню позичальником отриманого кредиту і несплати відсотків за нього, тощо).

У світовій практиці страхування фінансових ризиків є досить поширеним, а в Україні таке страхування має неоднозначну оцінку як серед страховиків, так і їх клієнтів. Попит на цей вид страхування є дуже низьким, але обсяги страхових платежів за цим видом страхування є значними.[4].

Практика страхування кредитів в Україні переважно має три форми:

- страхування ризику непогашення кредиту;

- страхування позичальником відповідальності за неповернення кредиту;

- страхування позичальником предмета застави.

Сьогодні найрозвинутішою у страхуванні фінансових ризиків є окрема галузь – це споживче кредитування (майже половина договорів зі страхування фінансових ризиків припадає на страхування ризиків споживчого кредитування). У страхуванні споживчих кредитів присутні усі вимоги, які зазвичай ставляться страховиками до клієнтів: застава (придбане майно), обмежена страхова сума (як правило, однорідні прогнозовані суми). Страховики із задоволенням на це йдуть ще й тому, що поряд зі страхуванням фінансових зобов’язань по споживчих кредитах, згідно з Законом України «Про Заставу», страхується і придбане майно – автомобіль, квартира чи побутова техніка. Страхування товарного кредитування також користується великим попитом. У цьому випадку страхова компанія гарантує виплату коштів за товари у зазначений термін. Багато звернень (з кожним роком їх стає дедалі більше) надходить щодо страхування фінансових ризиків, пов’язаних з інвестиційною діяльністю. Дуже часто підприємці демонструють свій бізнес-план, проте не мають ліквідної застави для залучення коштів під його реалізацію. Страховий поліс для них – єдиний шанс отримати у банку кредит. Активно розвивається галузь страхування, пов’язана з пластиковими картками. Це мало не єдиний випадок, коли мова йде про чистий фінансовий ризик, і застава тут не потрібна. Страхують від несанкціонованого використання пластикових карток, їх викрадення. Також активно розвивається страхування овердрафту – різновиду кредитного ризику.

Важливу роль в управлінні фінансовими ризиками підприємства відіграє механізм нейтралізації ризиків. Його перевага – високий ступінь альтернативності прийнятих управлінських рішень, які залежать від здійснення фінансової діяльності і фінансових можливостей підприємства.

Механізм нейтралізації фінансових ризиків передбачає внутрішнє страхування (самострахування) та зовнішнє – як звернення до страхових компаній, які мають відповідні страхові продукти [3].

До основних форм внутрішнього страхування фінансових ризиків на підприємстві відноситься:

1. система заходів, пов’язаних зі зниженням виникнення фінансових ризиків: хеджування; мінімізація фінансових ризиків; диверсифікація фінансових ризиків; лімітування фінансових ризиків; утримання ризику; уникнення ризику;

2. система заходів, спрямована на подолання негативних наслідків фінансових ризиків: забезпечення компенсації втрат за рахунок «премії за ризик»; забезпечення компенсації втрат за рахунок системи штрафних санкцій; забезпечення подолання негативних наслідків за рахунок резервування частини фінансових ресурсів.

Група заходів для внутрішнього страхування фінансових ризиків покликана забезпечити нейтралізацію їхніх негативних наслідків у процесі економічного розвитку підприємства.

Існує також зовнішній механізм страхування фінансових ризиків, який характеризується передачею ризику відповідним страховим компаніям. Таке страхування фінансових ризиків здійснюється за двома основними формами – обов’язковою і добровільною[2]. Механізм нейтралізації фінансових ризиків заснований на використанні сукупності методів і прийомів зменшення можливих фінансових втрат.

До основних методів нейтралізації фінансових ризиків відносяться: уникнення ризику; утримання ризику; мінімізація ризиків; передача ризику; прийняття ризику на себе; об’єднання ризику; лімітування фінансових ризиків; хеджування фінансових ризиків; диверсифікація ризику.

Висновки. Страхування фінансових ризиків в Україні розвивається і з кожним роком стає все перспективнішим. Основним чинником зростання його популярності є збільшення обсягів споживчого кредитування і товарного кредитування.

Мінімізувати фінансові ризики підприємство може як шляхом установлення та використання внутрішніх фінансових нормативів у процесі розробки програми здійснення певних фінансових операцій або фінансової діяльності підприємства в цілому, так і використання зовнішнього страхування. Страхування тісно взаємодіє з системою фінансів, тобто страховики виробляють специфічні страхові послуги, розподіляють грошові кошти, беруть участь в обмінних процесах, а також певною мірою забезпечують виробниче і споживче споживання.

Таким чином, дослідження фінансових ризиків суб’єктів господарювання є надзвичайно актуальним і необхідним для ефективного управління їх діяльністю у сучасних умовах.

Література:

1. Закон України «Про страхування» від 4 жовтня 2001 р. №2745-ІІІ.

2. Вишнівська Б. Методи мінімізації фінансових ризиків // Економіст. – 2008. – № 6 – С. 58 – 59.

3. Крамаренко Г. О., Чорна О. Є. Фінансовий менеджмент. 2-ге вид.: Підручник. – Київ: Центр учбової літератури, 2009. – 520 с.

4. Фурман В. Необхідність страхування та його роль в економіці // Економіст. – 2007. – № 5 – С. 43 – 45.