Дніпропетровський державний аграрний університет

К.е.н., доц. Демчук Н.І., магістрант Сластіон Ю.М.

 

Теоретико – методологічні засади фінансового управління рентабельністю підприємств

 

Найбільш узагальнюючим показником діяльності підприємства є рентабельність підприємства. У цьому показнику синтезуються всі чинники виробництва та реалізації продукції, обіговість господарських засобів і позареалізаційні фінансові результати.

Для оцінки ефективності рівня роботи підприємства отриманий результат (валовий дохід, прибуток), зіставляється з витратами або ресурсами які були використані. Тому показники рентабельності більш повно, чим прибуток відображають остаточні результати господарської діяльності підприємства. Величина показників рентабельності показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Збільшення рентабельності підприємства пов’язане із збільшенням рентабельності продукції.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, тобто прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), та окупність витрат. Їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Тому їх використовують для оцінки підприємства а також як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні. При прийнятті рішень, пов'язаних з управлінськими процесами формування прибутку, використовується показник рентабельності капіталу, витрат та продаж.

На практиці використовується два варіанти вимірювання норми рентабельності. Це відношення прибутку до поточних витрат – витрат підприємства (собівартості) або до авансованих вкладень (основних виробничих фондів та оборотних коштів). Обидва вимірники пов’язані між собою показником швидкості обороту авансованих вкладів. При цьому прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Підвищення кінцевих результатів господарської діяльності кожного підприємства має істотне значення для економіки країни що і зумовило постійну увагу дослідників. Поміж сучасних вітчизняних економістів-дослідників, які займаються питаннями визначення рентабельності підприємницької діяльності, необхідно відзначити таких як: М.Г.Чумаченка, М.І. Бондара, О.С.Філімоненкова, В.Г. Андрійчука, В.М. Івахненко, В.І.Гринчуцького, Е. Т. Карапетяна, Б. В. Погріщука, М.А. Болюха,  В.З. Бурчевського та інших[1-10].

Вважається, що узагальнюючим показником ефективності сільськогосподарського виробництва є рентабельність виробництва. Чим вищі показники рентабельності, тим ефективніше ведеться виробництво, більше коштів спрямовується на його розширення, підвищення оплати праці працівникам підприємства, покращення умов праці, побуту і культури працівників села. Рентабельність — це якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів, робіт і послуг.

М.Г. Чумаченко справедливо вважає, що рентабельність є показником економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому, вчений-економіст В.В.Ковальов вбачає в понятті «рентабельність» результат діяльності підприємства в фінансовому розумінні.

Група науковців, під керівництвом В. І. Гринчуцького у якості узагальнюючого показника рентабельності вбачають ефективність виробництва, який характеризує рівень віддачі витрат і ступінь використання ресурсів підприємства. Зведені методичні визначення поняття рентабельність наведені в таблиці 1.


Таблиця 1

Зведена таблиця визначення поняття рентабельність

Автор

Визначення рентабельності

Джерело та рік

М.Г.Чумаченка

Рентабельність- це показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому

Економічний аналіз

М.Г.Чумаченка 2003р.

А. М. Поддєрьогін

Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Фінанси підприємств: Підручник /А. М. Поддєрьогін: КНЕУ, 2001. — 460 с.,

Андрійчук В. Г.

 

Рентабельність є поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції  повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток для розширеного відтворення

Економіка аграрних підприємств: Підручник. / В. Г. Андрійчук. — К.: КНЕУ, 2002. — 624 с.

В.В. Ковалев

Рентабельність – це результат діяльності підприємства в фінансовому розумінні

В.В. Ковалев - Финансы (организаций) предприятий

Марцин B.C.

Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства.Він обчислюється як відношення прибутку до витрат.

Економіка торгівлі - Марцин B.C.

Болюх М. А., Бурчевський В.З.

Слово «рентабельність» походить з німецької «rentabel» (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому.

Економічний аналіз (Болюх М. А., Бурчевський В.З.)

Івахненко В. М

Рентабельність - це найбільш узагальнюючий показник діяльності підприємства. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати.

Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 263 с.

 

 

 

Філімоненков О.С.

Рентабельність — це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

Фінанси підприємств - Філімоненков О.С.

Бондар М.І

Рентабельність - це найважливіший якісний економічний показник роботи підприємства. У ньому знаходить відображення ступінь прибутковості господарської діяльності підприємства.

Аудит в АПК

Бондар М.І. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. - 188с.

В. І. Гринчуцький, Е. Т. Карапетян, Б. В. Погріщук

Рентабельність – це відносний показник ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі витрат і ступінь використання ресурсів

В. І. Гринчуцький, Е. Т. Карапетян, Б. В. Погріщук - Економіка підприємства

В.М. Івахненко стверджує, що рентабельність найбільш узагальнюючий показник  діяльності підприємства. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати. М.І .Бондар  переконаний в тому, що рентабельність є найважливішим якісним економічним показником роботи підприємства. У ньому знаходить відображення ступінь прибутковості господарської діяльності підприємства. Крім того він зазначає, що прибутковість чи збитковість сільськогосподарського підприємства прийнято визначати за реалізованою продукцією, хоча витрати здійснюються на виробництво всієї продукції, а не тільки товарної її частини. Дана обставина серйозно коригує рівень рентабельності у бік зниження щодо переважної більшості господарств.

Проаналізувавши теоретико – методологічні засади визначення поняття рентабельності, вважаємо за доцільним поєднати визначення авторів В. Г. Андрійчука та В. М. Івахненка, які на нашу думку дають більш повне та узагальнююче визначення цього поняття, а саме: рентабельність – це  найбільш узагальнюючий показник, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток, як головне джерело розширеного відтворення, та  синтезує всі фактори виробництва та реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати.

Література:

1. Чумаченка М.Г. / М.Г. Чумаченка // Економічний аналіз. - 2003

2. Ковальов В.В / В.В. Ковальов // Финансы (организаций) предприятий

3. Івахненко В.М./ В.М. Івахненко // Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 263 с.

4. Бондар М.І Аудит в АПК /М.І .Бондар // Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 188 с