К.е.н. Даценко Г.В. Паславський І.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Державний фінансовий контроль за використанням коштів місцевого бюджету

Актуальність державного фінансового контролю за використанням коштів місцевого бюджету є надзвичайно важливою темою для дослідження, беручи до уваги зростання нецільового використання коштів державного бюджету та рівень корупції в Україні, показник якої вважається одним із найвищих в країнах Європи. Від того настільки ефективно державні органи будуть здійснювати контроль за надходженням та законним, доцільним і ефективним витрачанням коштів місцевих бюджетів, виконуватимуть свої повноваження, залежатиме ефективність реалізації місцевих бюджетів від чого в кінцевому підсумку буде залежати добробут місцевих громад і населення країни в цілому.

Дослідженням проблем державного фінансового контролю за використанням коштів місцевого самоврядування зверталися В.Д.Базелевич,

І.В.Басанцов, В.А.Дерій, В.Ф.Піхоцький, В.Г.Мельничук, М.І.Карлін, Б.А.Карпінський, М.М.Коцупатрий, Л.Б.Грицак, Л.В.Гуцаленко, І.В.Грицюк, І.П.Лопушинський, А.М.Странніков, В.Т.Косаріна, О.А.Тимошенко А.О.Монаєнко, О.Г.Солонтай, та ін., у чиїх працях розглянуто структуру органів державного фінансового контролю, закріплені за ними повноваження, проблемні питання щодо здійснення контролю за виконанням місцевих бюджетів.

Разом з тим у працях названих та інших авторів по суті не розглядаються питання оптимізації діяльності органів, що здійснюють державний фінансовий контроль за виконанням місцевих бюджетів, не висвітлюється пошук вірогідних шляхів поліпшення контрольно-ревізійної роботи щодо бюджетів місцевого самоврядування, глибоко не висвітлюється роль депутатів та виконавчих органів місцевих рад щодо посилення фінансового контролю за виконанням своїх бюджетів, не розглядаються перспективи контрольно-ревізійної діяльності в Україні.

Контроль за використанням ресурсів - це проблема, яку має вирішувати власник ресурсів. Власниками публічних фінансових ресурсів які сформовані у Державний бюджет є всі громадяни України. Саме вони безпосередньо та через обрання своїх повноважних представників мають здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів. Фінансова політика місцевого самоврядування має бути цілеспрямованою діяльністю органів місцевого самоврядування щодо формування та використання фінансових ресурсів із метою забезпечення добробуту місцевого населення, задоволення потреб та інтересів територіальних спільнот і соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць [1, с. 111].

На окремі аспекти комплексної проблеми формування бюджетів органів місцевого самоврядування звертають увагу у своїх дослідженнях В. Кравченко (щодо формування самодостатніх територіальних громад), С. Слухай (у частині впливу розмірів територіальної громади на її фінансове забезпечення), І. Луніна (щодо зв’язку між наповненням місцевих бюджетів та «розмитістю» територіальних меж населених пунктів), Н. Сокровольська (у частині необхідності укрупнення територіальних громад та урегулювання статусу міських районів), О. Піхоцька (щодо потреби у розвитку системи місцевих податків і зборів) [2-4].

Дослідивши періодичні видання необхідно звернути увагу, що дослідження науковців в основному направлені на підвищення та налагодження дієвого фінансового контролю за фінансовими ресурсами, які формуються на цих територіях. Разом з тим у працях названих та інших авторів по суті не розглядаються питання оптимізації діяльності органів, що здійснюють державний фінансовий контроль за виконанням місцевих бюджетів, не висвітлюється пошук вірогідних шляхів поліпшення контрольно-ревізійної роботи щодо бюджетів місцевого самоврядування, глибоко не висвітлюється роль депутатів та виконавчих органів місцевих рад щодо посилення фінансового контролю за виконанням своїх бюджетів, не розглядаються перспективи контрольно-ревізійної діяльності в Україні.

Тому метою даної статті стало висвітлення не лише законодавчо закріплених повноважень та основних завдань органів державного фінансового контролю щодо місцевих бюджетів, а й тих новацій, що останнім часом мають місце в здійсненні діяльності контролюючих органів та тих перспектив її поліпшення, які закладено в проектах низки законодавчих та нормативно-правових актів.

Сучасний стан державних фінансів вимагає посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів органами центральної виконавчої влади та місцевого самоврядування, боротьби з порушенням бюджетного законодавства. Система державного фінансового контролю, яка побудована в Україні, не забезпечує на належному рівні фінансово-бюджетну дисципліну як в цілому в державі, так і на місцевому рівні зокрема. Це є наслідком низки проблем, які створюють тенденції щодо зростання кількості та обсягів основних фінансових порушень. [5, c.132].

Відповідно до статей 109-114 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють Верховна Рада України, Рахункова палата, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ради, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад [6, с.52-59]. Найважливішу роль серед цих органів щодо контролю за місцевими бюджетами займає Державна контрольно-ревізійна служба завданням якої є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності [7].

Згідно з Лімською декларацією керівних принципів контролю, прийнятою IX Конгресом Міжнародної організації вищих органів контролю, організація контролю є обов'язковим елементом управління суспільними фінансовими ресурсами. Контроль є невід'ємною частиною системи регулювання, завдання якого полягає у виявленні відхилень від встановлених стандартів, а також порушень принципів законності, ефективності та економії витрачання матеріальних ресурсів. Виходячи з пріоритету державної політики України щодо вступу до ЄС, одним з важливих аспектів у цьому процесі є адаптація системи державного фінансового контролю до європейських вимог. Йдеться про виконання Україною вимог глави 28 “Фінансовий контроль” документу “Acquis communautaire” та дотримання положень Лімської декларації керівних принципів з контролю.

Разом вироблення нових підходів до здійснення державного фінансового контролю за виконанням місцевих бюджетів. Так, Концепція реформування місцевих бюджетів, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України передбачає, що підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів та посилення контролю і відповідальності за дотриманням бюджетного законодавства має здійснюватися шляхом: надання органам місцевого самоврядування методичної та консультаційної допомоги з питань реформування місцевих бюджетів; удосконалення процедури фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до повноважень, визначених законодавством; запровадження механізму моніторингу та оцінки ефективності здійснення органами місцевого самоврядування їх повноважень, підвищення відповідальності за здійснення таких повноважень;активізація роботи органів місцевого самоврядування, спрямованої на підвищення ефективності використання бюджетних коштів (застосування дієвих методів економії бюджетних коштів тощо) [8].

Окремі заходи щодо збільшення кількості перевірок на місцевому рівні контролюючими органами не призведуть до суттєвого покращення фінансово-бюджетної дисципліни. У зв’язку з цим, необхідно концептуально визначитися щодо моделі муніципального фінансового контролю та етапів її впровадження, окреслити коло законодавчих та нормативних актів, що забезпечуватимуть правову базу, та здійснити фінансово-економічні розрахунки такої моделі. Органам влади необхідно здійснити низку системних заходів, які б дозволили стабілізувати фінансово-бюджетну дисципліну на місцевому рівні зокрема: підготувати зміни до Бюджетного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення; розробити та прийняти закон про фінансовий контроль; посилити відповідальність керівників на всіх рівнях управління та чітко встановити її межі в законодавстві; розробити єдину форму та порядок звітності у сфері державного фінансового контролю для місцевих органів виконавчої влади; звіт про стан фінансово-бюджетної дисципліни на місцевому рівні включити до звіту про виконання відповідного бюджету.

Отже, державний фінансовий контроль є однією із найважливіших функцій держали, значення якого дедалі зростає. Тільки належне використання контролю в управлінні державними фінансовими ресурсами дасть можливість створити необхідні передумови для реалізації в державі ефективної економічної політики. Умовою забезпечення в державі ефективної економічної політики є невідкладне впорядкування норм щодо повноважень та відповідальності органів, уповноважених державою на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства на рівні бюджетів місцевого самоврядування, визначення видів бюджетних правопорушень залежно від стадії бюджетного процесу, заходів впливу та процедур їх застосування у разі вчинення бюджетних правопорушень учасниками бюджетного процесу. Впровадження заходів щодо підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів та посилення контролю і відповідальності за дотриманням бюджетного законодавства має здійснюватися шляхом продовження удосконалення процедур фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства та запровадження механізму моніторингу та оцінки ефективності здійснення органами місцевого самоврядування їх повноважень, підвищення відповідальності за здійснення таких повноважень.

Список використаної літератури

1. Перевознюк В.А. Фінансова політика місцевого самоврядування : теоретичний аспект / В. Перевознюк // Світ фінансів. – 2009. – № 2. – С. 109–117.

2. Кравченко В. І. Проблеми формування територіальних громад в Україні / В. І. Кравченко // Наукові праці НДФІ. – 2010. – Вип. 1(50). – С. 3–7.

3. Луніна І. Бюджетні відносини між рівнями державного управління та місцевими органами влади / І. Луніна // Україна : формування основи для стабільного зростання. - 2007. – Т. 2. – 480 с.

4. Сокровольська Н. Я. Формування бюджетів органів місцевого самоврядування // Наукові праці НДФІ. – 2010. – С. 62–68.

5. Басанцов І.В. Система фінансового контролю в Україні/ І.В. Фінанси України. – 2009. – №8. – С.132

6. Бюджетний кодекс України. – К.: Велес, 2008. – С. 52-59.

7. Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 року. –http: //www.rada.gov.ua

8. Про схвалення Концепції реформування місцевих бюджетів: Розпорядження КабінетуМіністрів України від 23 травня 2009 року №308