Экономические науки/2. Финансовые отношения

Тютюнник Н.С

Класичний приватний університет,Україна

ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Ефективне використання основних засобів зумовлює необхідність впровадження на підприємстві науково обґрунтованої системи обліку основних засобів, яка б відповідала вимогам управління. Система бухгалтерського обліку виступає джерелом економічної інформації, яка необхідна керівній ланці підприємства для своєчасного реагування на вплив зовнішнього середовища.

Сучасний етап розвитку бухгалтерського обліку характеризується його розподілом на декілька підсистем, а саме, фінансового, податкового, управлінського обліку, що зумовлює особливості організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Аналіз законодавчих актів, що здійснюють регулювання аспектів обліку основних засобів показує, що існують розбіжності фінансового та податкового їх обліку. Саме за допомогою прийняття Податкового Кодексу України привело до гармонізації фінансового та податкового обліку.

До прийняття Податкового Кодексу України облік основних засобів та методи нарахування амортизації для підприємств України регламентувались Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР. З січня 2011 року облік основних засобів регламентується П(С)БО 7 та Податковим Кодексом.

Згідно з П(С)БО 7 « Основні засоби » – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу) [2].

Амортизація — це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання.

Кодекс передбачає нарахування амортизації виходячи з мінімально допустимих термінів амортизації основних засобів і інших необоротних активів. Термін використання основних засобів затверджується наказом по підприємству, проте не може бути менше мінімально встановлених термінів. Визначено також мінімально допустимі терміни корисного використання 6 групам нематеріальних активів. Станом на 1 квітня 2011 року кожне підприємство повинно було провести інвентаризацію, яка визначила б перелік основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами, а також з метою нарахування амортизації відповідно до пункту 145.1 статті 145 Податкового Кодексу України.

При нарахуванні амортизації можна застосовувати 5 методів: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний або виробничий. Такий метод нарахування амортизації, як податковий – скасовано.

Невирішеними з точки зору гармонізації фінансового та податкового обліку залишаються питання переоцінки та віднесення витрат на ремонти основних засобів. П(С)БО 7 «Основні засоби» визначає критерії віднесення ремонтних витрат на збільшення первісної вартості об’єктів основних засобів. До них відноситься вплив проведених ремонтних робіт на майбутні економічні вигоди від використання об’єкта.

За новим податковим законодавством  критерій майбутніх економічних вигод також застосовується, але при цьому встановлюється вартісний критерій. До первісної вартості основних засобів, відносять суму витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів. Це в свою чергу веде до зростання майбутніх економічних вигод,  первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об’єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення  [4].

З введенням в дію Податкового Кодексу України здійснились також нововведення в обліку при продажі основних засобів. Якщо продаж планується здійснити протягом року з моменту прийняття такого рішення, цей об'єкт переводиться до складу необоротних активів та груп вибуття, утримувані для продажу. Залишкова вартість об'єкта списується бухгалтерським записом : Дт 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» – Кт 10 «Основні засоби» (11 «Інші необоротні матеріальні активи»), а сума нарахованого зносу – проведенням Дт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» – Кт 10 (11).

Прийняття нового Податкового Кодексу України усунуло деякі розбіжності між методикою фінансового та податкового обліку операцій з основними засобами, а також полегшило роботу бухгалтерам. Від тепер їм не потрібно вести подвійний облік нарахування амортизації. А також у звітності буде відображатись більш реальна інформація про суми нарахованої амортизації за звітній період. Але все ж таки не ліквідувало всіх відмінностей остаточно.

Література:

1.  Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16 липня 1999 року № 996 – XIV (зі змінами та доповненнями).

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 « Основні засоби » : Затверджено наказом Міністрів фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (зі змінами та доповненнями).

3.  Податковий кодекс України // Все про бухгалтерський облік. – 2011. - №1-3. – С.3-354.

4. Сучасний стан обліку основних засобів/International Conference Project (ICP)/Цебень Р.Л. – Режим доступу : http://www.icp-ua.com/ru/node/506. - Назва з екрану.