Пчелянська Г.О., к.е.н. доцент

Бондаренко А.В., студентка

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Методика прийняття інвестиційних рішень в умовах невизначеності та ризику на підприємствах АПК

Вступ. Інвестиційна діяльність, як і будь-який інший вид діяльності, супроводжується певними ризиками, а в окремих випадках ще й невизначеністю. Більшість інвесторів готові піти на ризик тільки в тому випадку, якщо одержать за це додатковий виграш (у вигляді прибутків). Тому для повноцінного аналізу інвестицій контролер повинен визначити, скільки коштує ризик в очах інвестора, тобто за який додатковий прибуток інвестор погодиться ризикувати.

Результати дослідження. Методичний інструментарій оцінки рівня інвестиційного ризику передбачає різні економіко — статистичні, експертні, аналогові методи. Вибір конкретних методів оцінки визначається наявністю необхідної інформаційної бази, кваліфікацією інвестиційного менеджера.

Основу оцінки рівня інвестиційного ризику становить група економіко-статистичних методів. Вихідною інформацією для виміру ризиків за названими методами є розподіл вірогідностей очікуваних результатів при реалізації інвестиційного проекту.

Загальний алгоритм оцінки рівня інвестиційного ризику виражається формулою:

РР=ВР*РВ, (1)

де РР – рівень відповідного інвестиційного ризику;

ВР - вірогідність настання ризикової події;

РВ – розмір можливих фінансових втрат при настанні ризикової події.

Визначений за даним алгоритмом показник не забезпечує об'єктивної характеристики рівнів ризиків інвестиційного проекту, природа економічних показників якого є стохастичною. По-перше, він розраховується в абсолютних одиницях і тільки за певних обмежень може бути використаний для порівняння. По-друге, значення вірогідності настання ризикової події також однозначно може бути визначене тільки при певному збігу чинників як екзогенного, так і ендогенного характеру.

Загальний ризик, що відноситься до конкретного інвестиційного інструменту, оцінюється, як правило, через значения середньозваженої результатів, дисперсію, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.

Середньозважена результатів являє собою середнє очікуване значення результату впровадження інвестиційні розраховується за формулою:

, (2)

де –очікуване значення результату впровадження інвестицій;

– вірогідність настання можливого значення результату від реалізації інвестиційного проекту.

i та n – конкретне та загальне число спостережень результатів .

Дисперсія характеризує ступінь коливання досліджуваного показника результату впровадження інвестицій відносно очікуваного значення на основі заданого розподілу вірогідностей і визначається таким чином:

, (3)

де - дисперсія по розподілу вірогідностей настання результатів;

– середньоквадратичне відхилення по розподілу вірогідностей настання результатів.

Середньоквадратичне відхилення, як і дисперсія, характеризує ступінь коливань результатів впровадження інвестицій і розраховується на її основі.

Величина дисперсії (V) і середньоквадратичного відхилення (а) вимірюються в абсолютних одиницях, що відповідають виміру результатів. Чим більше їхнє значення, тим більший розкид значень результатів відносно середнього очікуваного значення результату від інвестиції і тим більш ризикованим є проект.[1]

До сьогодні найбільш розповсюдженими методами дослідження інвестиційної діяльності залишаються статистичні методи, які базуються на інформаційній базі статистичних спостережень та дозволяють здійснювати абсолютні й відносні показники, що характеризують економічний розвиток країни. При проведенні економічного дослідження слід відзначити такі переваги статистичних методів, як простота і наочність використання, їх застосування для оцінки інвестиційних процесів у складних умовах економіки перехідного періоду, що характеризується нестабільним рівнем інфляції, структурними змінами в ціноутворенні. Необхідність врахування впливу безлічі факторів, що змінюються в часі, обмежує застосування статистичних методів і доцільне тільки для проведення попередніх розрахунків, метою яких є орієнтовна оцінка ефективності інвестицій.

Чітке визначення та формалізація цілей у вигляді математичних критеріїв оптимізації проводиться на основі співвідношення обмежень за рівнем прибутковості й ризику у різні періоди часу. Зміну якісних чинників на підприємстві можна описати з використанням математичного моделювання, модель дозволяє адекватно описати реальність. Під впливом цих чинників відбувається формування фінансових потоків, що ускладнюються умовами високої інфляції. [2]

В умовах мінливого економічного середовища, яке є характерним для сучасної ситуації на інвестиційному ринку України, в процесі моделювання прийняття інвестиційного рішення є доцільним застосування таких методів економічного аналізу:

-          методи соціально–економічного аналізу;

-  методи прямих інженерно–економічних розрахунків;

- балансовий метод,

- метод експертних оцінок,  який базується на використанні непрямої і неповної інформації, досвіді фахівців–експертів та інтуїції

Для прийняття інвестиційного рішення на мікрорівні варто використовувати саме метод експертних оцінок. Це пов’язано зі складністю забезпечення процесу інвестування

та необхідністю урахування не тільки об’єктивних тенденцій розвитку ситуації, але і реакції учасників процесу інвестування на прийняті рішення, а також відсутністю необхідного обсягу інформації і чіткого знання тенденцій розвитку ситуації. Експертиза

дозволяє знизити ризик прийняття помилкового рішення. [1]

Алгоритм вирішення проблем невизначеності організації:

 1. Визначити природу та рівень залишкової невизначеності;

 2. Вибір стратегічної позиції;

 3. Формування портфелю дій;

 4. Управління стратегією організації.

Ідея принципово нового підходу для визначення стратегії підприємства в умовах невизначеності полягає у прогнозуванні чотирьох рівнів невизначеності, з якими може зіткнутися будь-яке підприємство: рівень 1 (досить ясне майбутнє) – можливість передбачення лише одного прогнозу майбутнього, досить точного для розробки стратегії; рівень 2 (альтернативні варіанти майбутнього) - майбутнє  прогнозується у вигляді одного з декількох альтернативних варіантів розвитку подій, або альтернативних сценаріїв; рівень 3 (широкий діапазон варіантів майбутнього) – прогнозується діапазон потенційних можливостей, обмежених часом; рівень 4 (повна невизначеність) - прогнозування неможливе.[3]

Якщо ж говорити про прийняття інвестиційних рішень на регіональному рівні, то можна сказати, що кваліфіковане управління регіональним розвитком потребує фахівців з навичками аналітичної роботи, здатних вивчати ринок та можливі ризики підприємницької діяльності, використовувати системний підхід у вирішенні завдань управління чи супроводу інвестиційних проектів. Представники місцевої влади чи фахівці, уповноважені здійснювати безпосередній контакт з інвестором, повинні не тільки досконало володіти інформацією щодо місцевого економічного розвитку, його стратегічних напрямів та перспектив, але враховувати професійну, ментальну, національну специфіку кожного потенційного інвестора. З іншого боку, успішна робота представників влади з інвесторами є запорукою формування сприятливого інвестиційного клімату регіону, чинником залучення додаткових інвестиційних ресурсів у його розвиток. Саме представники місцевої влади здатні надати потенційному інвесторові необхідну підтримку.

Вона можг проявлятись в особистих контактах керівників регіону з інвесторами, узгодженні позицій щодо суті та значення певних інвестиційних проектів. Зазначені проблеми актуалізують необхідність кваліфікованого добору персоналу з відповідною освітою та підготовкою.[4]

Висновки. На основі вищевикладеного слід відзначити, що у процесі прийняття інвестиційних рішень треба застосовувати економіко-математичні методи оцінок, найбільш раціональним серед яких є метод експертних оцінок, що базується на використанні можливостей сучасних інноваційних технологій та пакетів спеціальних експертно-аналітичних програм.

Література

1. Давидович І.В.Контролінг.-Режим доступу:

http://pidruchniki.ws/10981205/finansi.

2. Гринджук І.А. Прийняття інвестиційних рішень в умовах багатокритеріальної невизначеності: теоретичний аспект/І.А. Гриджук//Ефективна економіка.- Режим доступу:

http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=556;

3. Соломянюк Н. М. Алгоритм прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності /М.Н.Соломянюк//:http://www.rusnauka.com/5._NTSB_2007/Economics/20394.doc.htm;

4. Петкова Л., Проскурін В.Муніципальні інвестиції та кредити/Навчальний посібник / Київ, 2006.- Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-2491.html.