Экономические науки. Управление трудовыми ресурсами.

Німіжан Н.,Хорошенюк С.,наук.кер.: Попадюк О.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна, м. Чернівці

ФЕНОМЕН СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ТА ЙОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

У статті проаналізовано сучасні тенденції трудової міграції громадян України. Приділено увагу вивченню кількісної і структурної характеристик міграційних процесів, які притаманні українському ринку праці, визначаються їх напрямки та інтенсивність та визначено наслідки трудової міграції.

In the article modern labour migration trends of Ukraine. Attention the study of quantitative and structural descriptions of migratory processes, what inherent the Ukrainian market labours, is spared in these articles, their directions and intensity are determined and the special attention is spared determination.

Постановка проблеми. Міграція населення зумовлена економічними, політичними, етнічними та релігійними чинниками. Протягом усієї історії людства вона відігравала визначну роль у суспільному розвитку. З одного боку, масштаби та напрями міграційних процесів певною мірою свідчать про стан соціального та економічного розвитку країни. З іншого боку, процес міграції сам значною мірою впливає на розвиток країни. За різними оцінками експертів, поза межами України на сьогоднішній день знаходиться від 2,5 до 5 млн. осіб працездатного віку. Масовий виїзд громадян України закордон, особливо жінок, супроводжується зниженням показників народжуваності, соціальним сирітством, підвищуванням захворюваності внаслідок виснажливої праці на чужині. За таких умов постає нагальна потреба у глибинному дослідженні основних напрямів зовнішньої трудової міграції, чинників, які спонукають громадян України до неї, а також наслідків трудової міграції.

Аналіз основних досліджень та публікацій. Дослідженням даної тематики займались вітчизняні вчені-економісти та аналітики ринку трудової міграції: М.А. Лендєл, Є.А. Ерфан, Є. Ковач [7], Лавриненко С. І. [6], Краузе О. [5], Жибак М.М. [4], Дронь, В.Г. Заньковська [3], А.А. Гаранiн, О.В. Малишев [2] тощо.

Мета статті. Аналіз мотивації населення України до зовнішньої трудової міграції та визначення наслідків трудової міграції.

Виклад основного матеріалу. Україна є важливим сегментом світових міграційних процесів. Трудова еміграція стає для громадян дієвим засобом працевлаштування, гарантованого доходу, самореалізації, що загалом сприяє включенню країни до світового ринку праці, формуванню середнього класу та є каталізатором інтеграції до світової спільноти.

Вивчаючи міграційні процеси, потрібно визначити основні соціально-економічних причини, які спонукають громадян до виїзду, та оцінити наслідки переміщення на розвиток економіки. Сьогодні постає питання, чи може вітчизняна економіка позбутися факторів, які стимулюють відтік з країни трудового ресурсу? Наскільки реально в теперішніх умовах забезпечити оплату праці, яка б забезпечувала належний рівень життя населення? Відповідь залежить від продуктивності праці працівників, адже від цього залежать реальні доходи українців [3].

Продуктивність праці підприємства напряму залежить від рівня оснащення основних фондів, який на даний момент в Україні не є високим, внаслідок спрацювання існуючої бази та невеликих інвестицій в їх розвиток. В українській економіці низькі темпи зростання продуктивності праці кінець кінцем призведуть до зниження рівня заробітної плати робітників; в протилежному випадку вищий рівень заробітної плати повинен врівноважуватися зростанням цін. Проте таке зростання цін негативно позначиться на конкурентоздатності продукції. Разом з тим, неналежна оплата праці, яка не задовольняє сформованих соціумом потреб людини, спонукатиме працівника шукати місце роботи в середовищі, в якому існує можливість отримати очікуваний рівень прибутку.

Для ринку праці України на сучасному етапі розвитку характерними особливостями залишаються: згортання сфери прикладання праці; низький рівень заробітної плати в державному секторі економіки; високий рівень безробіття, особливо прихованого; низька ефективність державної політики щодо підтримки само зайнятості та малого підприємництва; а також природно-економічні, політичні та інші чинники, котрі не дозволяють повним обсягом створювати сприятливі умови щодо залучення інвестицій для працевлаштування в праце надлишкових регіонах [5]. За таких умов активізувалися процеси трудової міграції, зокрема міждержавної.

До економічних чинників у першу чергу слід віднести рівень заробітної плати, якість життя, рівень безробіття, рівень розвитку економіки та тип податкової системи. Слід відзначити, що найбільш впливовим чинником, що спонукає населення до міграції, є рівень заробітної плати. Низькі розміри заробітної плати в Україні ставлять частину населення на межу виживання (особливо якщо мова йде про неповну сім’ю, пенсіонерів, інвалідів) [3].

В Україні середньомісячна заробітна плата в січні-серпні 2011 р. становила 2550 грн. (найвищий рівень: м. Києві – 3888 грн. та у Донецькій обл. – 2990 грн.; найнижчий рівень: в Тернопільській – 1808 грн., Херсонській – 1910 грн. та Чернівецькій областях – 1919 грн.) [12].

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» закріплено: розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2011 р. – 941 грн., з 01.04.2011 р. – 960 грн.; з 01.10.2011 р. – 985 грн., з 01.12.2011 р. – 1004 грн.; розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 січня – 941 гривня, з 1 квітня – 960 гривень, з 1 жовтня – 985 гривень, з 1 грудня – 1004 гривні [12]. Тобто розмір мінімальної заробітної плати і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб зрівняно. Слід зазначити, що певна частина осіб (близько 18%), які працюють на території держави, отримують заробітну плату нижчу за встановлений прожитковий мінімум. Такі дані свідчать про неприпустиме для будь-якого суспільства явище – поширення бідності серед працюючого населення.

Наступним чинником, який спонукає населення до трудової міграції є високий рівень безробіття. В Україні на 10 робочих місць претендує 88людини (на 1 січня 2009 року – 83 людини).

За даними Держкомстату, рівень зареєстрованого безробіття у цілому по Україні на 1.01.11 року склав 8,8% [12].

Статистичні дані свідчать, що найбільший відтік мігрантів відбувається саме з праце надлишкових областей України (Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Луганська, Чернівецька та Львівська).

У 2010 році міждержавна міграція в Україні мала такий вигляд: прибуло – 30810 осіб, вибуло – 14677 осіб. Найбільше прибуло в Одеську область (3603 осіб), найменше – у Рівненську область (196 осіб). Найбільше вибуло з Донецької області (1793 особи), найменше – з Чернівецької області (233 особи).

За оцінками фахівців, понад 90 % трудових мігрантів не реєструються у відповідних державних установах. Опосередкованим підтвердженням цього є постійне зростання потоку міграційного капіталу, що надходить в Україну від нелегальних трудових мігрантів. Він змінюється від 20 млрд. доларів до 35,3 млрд. доларів за рік, а кількість неофіційних мігрантів реально може.

На зростання масштабів міграції населення з України впливає також і економічна нестабільність. Невпевненість у майбутньому спонукає працездатне населення до пошуку більш стабільних джерел доходу за кордоном.

До соціальних чинників, які спричиняють міграцію населення, можна віднести неналежні умови праці, відсутність можливостей до професійної самореалізації , неналежна якість системи освіти тощо [5].

Неналежні умови праці спонукають працівників шукати кращі варіанти за кордоном. Особливо чутливими до зазначеного фактора є лікарі, вчителі, науковці тощо.

Важливим чинником, що пожвавлює труду міграцію української молоді є бажання отримати високоякісну освіту у зарубіжних навчальних закладах, що у майбутньому дозволить підвищити рівень конкурентоспроможності на ринку праці. Найбільш популярними країнами для навчання серед вітчизняних студентів на сьогоднішній день є США, Німеччина, Франція і Польща.

До основних культурних чинників, що сприяють зростанню міграційних потоків населення, слід віднести етичну і расову приналежність, свободу віросповідання.

Вплив на міграційні процеси мають також політичні і екологічні чинники. До політичних чинників можна віднести ступінь розвитку демократії й країні, стабільність політичної системи, поширеність корупції тощо. До екологічних чинників – екологічну ситуацію в країні (наявність доступу до чистої питної води, високоякісної їжі тощо) [6].

Значна частина областей України має аграрну спеціалізацію і є традиційно праце надлишковими (переважно західні області).

Також значний вплив на міграційні процеси здійснює порівняно вищий технічний рівень умов праці в країнах імміграції; соціальні умови для більш повної реалізації своїх можливостей у країнах імміграції та природні катаклізми в країнах еміграції і вищий рівень охорони навколишнього середовища в країнах імміграції.

Визначимо структуру потоків зовнішньої міграції з України (рис. 1).

Рис. 1. Структура потоків зовнішньої трудової міграції населення України [7].

Згідно результатів обстеження, кількість громадян, які впродовж останніх трьох з половиною років, хоча б один раз виїздили за кордон з метою працевлаштування, склала майже 1,5 млн. або 5,1 % населення працездатного віку.

Якщо проаналізувати склад мігрантів за віком, то можна зробити висновок, що найбільш фізіологічно придатні для відтворення населення особи (віком 18-39 років) становлять 65,7%, зокрема жінки – 81,7%, тривалий час перебувають за кордоном, тобто з відривом від сім’ї. Це негативно позначається на відтворенні трудового потенціалу України [4].

Окремі науковці стверджують, що міжнародна міграція робочої сили для України нині має переважно негативні наслідки [2]:

– відплив продуктивної робочої сили, особливо вчених і спеціалістів, негативно впливає на трудовий потенціал країни та її регіони, знижується інтелектуальний потенціал країни (водночас національна економіка втрачає наймобільнішу і, зазвичай, найконкурентоспроможнішу частину трудового потенціалу, оскільки з метою працевлаштування за кордон виїжджають, в основному, молоді люди з досить високим рівнем освіти, внаслідок чого відбувається зміна структури трудових ресурсів);

– еміграція, зазвичай, супроводжується вимушеним розривом, хоч не рідко й не остаточним, сімейних зв’язків, їх послаблення;

– депопуляція населення каїни;

– погіршення якості виховання дітей в родинах трудових мігрантів, розпад сімей;

– соціальне сирітство або проблема ще одного втраченого покоління;

– відтік кращого трудового потенціалу України;

– політичний аспект;

– трудові мігранти переважно зайняті на роботах, що мало сприяють підвищенню їх кваліфікації, набуттю навичок, потрібних для майбутньої продуктивної діяльності на батьківщині.

Хоча не заперечуючи окремих негативних аспектів міжнародної міграції робочої сили, вона все ж таки на даному етапі має більше позитивних результатів, оскільки:

– хоч це явище є соціальним лихом, але воно долає ще більше лихо – високий рівень безробіття, який далеко перейшов межі природного рівня безробіття в регіоні;

– значну частину зарплати емігранти переказують або перевозять на батьківщину, що поповнює валютний фонд країни та забезпечує достатній прожитковий рівень для їхніх сімей (якщо від 1 млн. емігрантів за місяць надійде 200 дол. від кожного, то в цілому це становитиме 200 млн. дол. та 1,2 млрд. дол. за 6 місяців, тобто ця сума більша від одноразового кредиту для України від міжнародних фінансових організацій);

– грошові перекази працівниками-мігрантами іноземної валюти в Україну сприяють розширенню торгівлі товарами, в тому числі й вітчизняного виробництва. Частина емігрантів після повернення з-за кордону вкладає зароблені кошти в організацію бізнесу, виробництва, що певною мірою сприяє формуванню ринкових відносин;

– надходження додаткових коштів до бюджету України;

– зниження навантаження на ринок праці;

– сприяння формуванню середнього класу в Україні;

– підвищення платоспроможності родин трудових мігрантів;

– тривале перебування у розвинених країнах сприяє формування у трудових мігрантів досвіду сучасного господарювання, ринкової свідомості, засвоєння цінностей і норм цивілізованого суспільства.

Висновки. Отже, міжнародна міграція робочої сили є складним і масштабним явищем, яке викликає неоднозначні результати: ліквідуючи дефіцит робочої сили в деяких галузях і регіонах, вона загострює конкуренцію на ринку праці; даючи можливість отримання надприбутків, створює додатковий тиск на соціальну сферу країн-реципієнтів (країн, в які спрямовані потоки робочої сили). Міграція, з одного боку, відкриває можливості для взаємозбагачення культур, а з іншого – створює проблему збереження національної самобутності як іммігрантів, так і місцевого населення. У країнах-донорах робочої сили трудова міграція сприяє вирішенню проблеми безробіття і, водночас, призводить до втрати якісно кращої національної робочої сили.

Література:

1. Білоусова Наталія. Економіку Батьківщини підгодовують трудові мігранти / Н.Білоусова // День. – 23 травня. – № 85.– 2009.

2. Гаранiн А.А. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції / А.А. Гаранiн, О.В. Малишев // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. –№2. – 2011. – С. 340-346

3. Дронь Є.В. Трудова міграція в Україні: тенденції та наслідки / Є.В. Дронь, В.Г. Заньковська // Економічні науки. – №6. – 2010. – С.2-7

4. Жибак М.М. Трудова міграція та її вплив на формування та ефективне використання трудового потенціалу регіону / М.М. Жибак // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2010. – №154. – С. 124-132

5. Краузе О. Зовнішня трудова міграція населення України / О.Краузе // Галицький економічний вісник. – 2010. – №2(27). – С.26-34

6. Лавриненко С. І. Тенденції трудової міграції з України до країн СНД / С. І. Лавриненко // Стратегічні пріоритети. – №2(11). – 2010. – С.185-194

7. Лендєл М.А. Тенденції трудової міграції з України до країн СНД / М.А. Лендєл, Є.А. Ерфан, Є. Ковач // Науковий вісник Ужгородського університету. – №33. – 2011. – С.152-158

8. Малиновська О.А. Міграція в умовах глобальної фінансово-економічної кризи / О.А. Малиновська // Регіональна економіка. – 2010. – №2. – С.123-133

9. Прибиткова І.М. Вплив світової фінансово-економічної кризи на зарубіжну міграцію населення України / І.М. Прибиткова // Регіональна економіка. – 2010. – №1. – С.148-157

10. Зовнішня трудова міграція населення України; Український центр соціальних реформ, Державний комітет статистики. – Київ. – 2009. – 120с.

11. Школа І.М. Кваліфікаційні сегменти ринку праці / Школа І.М., Дронь Є.В. – Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ, Вип. 1. Економ. науки – Чернівці: 2009. – С. 144-147

12.Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]- Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.