Економіка/6. Маркетинг і менеджмент

Пугач А. О., Підвальна О. Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна.

ФУНКЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Постановка проблеми. В умовах проведення освітніх реформ менеджери повинні швидко і адекватно реагувати на всі суттєві зміни у системі освіти і здійснювати модернізацію освітньої діяльності у контексті Болонського процесу. Для процесів європейської інтеграції, що охоплюють всі сфери життєдіяльності, характерною рисою є зростання інноваційної активності освітніх закладів. Від інноваційної діяльності залежать не тільки інтелектуальний, культурний і духовній рівень народу, а і ставлення до нього в світі. Зауважимо, що в наш час інновації постають як форма існування освітніх закладів, що забезпечує їх конкурентоспроможність на ринках освітніх послуг.

Для досягнення кращих результатів в освітніх установах важливим постає окреслення таких функцій інноваційної діяльності менеджера освітнього закладу, що спроможні вирішити різноманітні питання. Це обумовлює актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень. В науковій літературі у поняття функцій менеджменту інновацій вкладається різний зміст, а тому досить по-різному вчені (З. Абасов І. Балабанов, С. Валдайцев, П. Завлін, Н. Іванова, Г. Ковальов, Н. Краснокутська, О. Мармиза, Р. Фатхутдинов, Д. Червоньов, А. Шегда та ін.) визначають їх сутність.

Відзначимо, що управлінська праця на різних підприємствах відрізняється від праці менеджера освітніх установ. Саме тому метою даної статті є розкриття специфічних функцій менеджменту інновацій стосовно до управління закладами освіти, тобто таких видів діяльності, які мають особливі методи і способи управління інноваційним процесом в освітньому закладі.

Виклад основного матеріалу. Л. Даниленко і Л. Карамушка у змісті управління загальноосвітнім навчальним закладом виділяють наступні модернізовані види діяльності керівника: прогнозування, політико-дипломатична, консультативна, менеджерська та представницька діяльність, запровадження нових форм і методів управління, колективних і колегіальних форм управління, техніко-технологічних та економічних методів управління [1, 103].

У І. Підласого знаходимо такі форми та методи інноваційної діяльності, що впроваджуються керівниками у заклади освіти: диференціація навчально-виховної діяльності; індивідуалізація процесів виховання і навчання; формування гомогенних класів і паралелей; зміна цільової установки освітнього закладу; посилення гуманітарної освіти та ін. На його думку, такі форми та методи інноваційної діяльності вироблені практикою гуманістичної школи [2, с.204].

Зауважимо, що під інноваційними навчальними установами слід розуміти ті заклади, які впроваджують нововведення або елементи нововведень в навчально-виховний та в управлінський процес. Серед основних ознак інноваційного закладу освіти виділяємо наступні: 1) постійне оновлення даних процесів, що дають позитивні результати; 2) інноваційну культура закладу; 3) виконання керівником специфічних функцій – прогнозування, формування мети, планування, організації, координації, активізації, контролю, духовного розвитку.

Для здійснення функції прогнозування менеджери використовують наступні методи: методи екстраполяції, метод експертних оцінок, написання сценаріїв, індивідуальне опитування, анкетування, метод колективної генерації ідей та ін. Відзначимо, що прогнозування, як спосіб визначення перебігу подій у майбутньому, нездійсниме без залучення до інноваційного процесу творчих працівників. Творчий педагогічний працівник характеризується як людина, межі творення якої охоплюють її професійні дії від нестандартного розв'язування простих навчально-виховних завдань, до створення об'єктивно нових підходів навчально-виховного процесу. Такий працівник, відрізняється від інших, специфічними особистісними якостями, а саме: рішучістю, мужністю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю, готовністю до дії, імпульсивністю, незалежністю суджень, почуттям гумору, самобутністю, критичним поглядом.

Функція формування мети у процесі менеджменту освітніх установ є однією з основних. Формування мети пов'язано із зазначенням місця освітнього закладу у системі освіти в цілому, що і є орієнтиром діяльності агентів змін даного закладу на окреслені періоди.

Мета інноваційного освітнього закладу полягає в забезпеченні його функціонування на основі найефективнішої організації навчально-виховного та управлінського процесів і конкурентоспроможності нових освітніх послуг. Так, І. Підласий підкреслював, що саме розвиток особистості, а не засвоєння предметно-дисциплінарних знань, є метою діяльності інноваційного навчального закладу [2, с.211].

Для досягнення такої мети в освітніх установах розробляються відповідні цілі, що показують напрями дій систем управління, їх наслідки та кінцеві результати. Слід наголосити також на важливості правильного формулювання інноваційних цілей. Наприклад, серед головних цілей Болонського процесу виділяються підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти, мобільності студентів та працівників вищих навчальних закладів, здатність до працевлаштування випускників в ринкових умовах [3, с.8].

Планування, як функція менеджменту інновацій, полягає в обґрунтуванні основних напрямів і пропорцій інноваційної діяльності відповідно до прогнозування та мети розвитку освітнього закладу, можливостей матеріального та інтелектуального забезпечення, інноваційного потенціалу організації, попиту ринку. Саме тому, потрібна чітка і вичерпна інформація, щодо усього комплексу заходів інноваційного освітнього закладу (розроблення планових завдань в інноваційному процесі; практичне упровадження тощо).

Значення функції планування полягає в тому, що в процесі планових розрахунків забезпечується деталізація цілей інноваційної діяльності кожного навчального закладу, доведення значення головної мети та інструментів здійснення цілей до робітників кафедр, відділів та лабораторій, визначення складу необхідних матеріальних та інтелектуальних ресурсів, узгодження черговості та строків реалізації освітніх проектів, програм, що розробляються для певного періоду. Необхідність функції планування та посилення її ролі в забезпеченні конкурентоспроможності освітніх установ у сучасних умовах пов'язані з розширенням масштабів і ускладненням інноваційних проектів в освіті, багатоваріантністю та імовірнісним характером інноваційних освітніх процесів, що потребує обґрунтування прийняття рішень менеджерами освітніх закладів на основі планових розрахунків в інноваціях.

Планування наукової тематики, здійснюється за системним підходом дослідження процесів у суспільстві, з вивченням взаємозв’язків і взаємовпливів між культурними, суспільними, екологічними та іншими процесами в Україні та світовому співтоваристві, визначенням найбільш перспективних напрямів сучасної науки.

Функція організування означає, процес забезпечення виконання планових завдань і об'єднання освітян-практиків, вчених і дослідників, які спільно реалізують інноваційні плани, освітні програми та проекти на експериментальних базах. Організація інноваційних процесів в освіті частіше має формальний, ніж неформальний характер. Так, якщо формальна організація освітніх інновацій базується на методично обґрунтованих розрахунках і закріплюється в концепціях, законах, нормативних актах, положеннях, програмах, які регламентують права та відповідальність кожного з учасників (випускників навчальних закладів та викладачів, дослідників, адміністративного персоналу) інноваційного процесу, то характеру неформальної організації притаманна спонтанність та невизначеність інноваційних відносин між структурними підрозділами і виконавцями. Інколи, співробітництво вчених та спеціалістів, можуть давати значні наукові й практичні результати в освітній діяльності, але неформальний характер організацій, як правило, пронизаний неможливістю прийняття ефективних управлінських рішень у процесі освітньої діяльності; неможливістю професійного росту та розвитку професійних якостей; відсутністю визначеності у винагороді за якість роботи [4, с.178].

Сутність функції координації, в освітньому інноваційному менеджменті, полягає в узгодженості діяльності всіх ланок системи освіти, як вищих адміністративних службовців, так і окремих спеціалістів. Саме координація, повинна забезпечити, єдність відносин суб'єкта й об'єкта управління в освіті. Зауважимо, що координація у системі освіти, є основою всієї структури освітньої організації: зв’язки і взаємодія між підрозділами освітніх установ та закладів здійснюються через різні канали комунікацій.

Функція активізації, в інноваційному менеджменті, проявляється в підвищенні активності освітян до зацікавленості в результатах своєї педагогічної праці зі створення інновацій (проектів, програм, учбових посібників тощо) і їхнього впровадження в практику освіти.

Функція стимулювання забезпечує високий рівень зацікавленості персоналу в інноваційної роботі та її результатах. Стимулювання передбачає створення системи моральних і матеріальних заохочень для робітників освітніх закладів, підвищення рівня професійної компетенції, покращення психологічного клімату в колективі, що дає змогу покращити продуктивність праці всього освітнього закладу, забезпечити його конкурентоспроможність в перспективі.

Контроль, як функція менеджменту інновацій в освіті – одна з найважливіших функцій. Вона полягає в перевірці інноваційного процесу всієї організації, своєчасного коригування мети освітнього закладу, плану виконання створення нових наукових та практично-експериментальних досліджень, реалізації експериментальних даних.

Завданнями інноваційного контролю у закладах освіти постають збір та систематизація інформації про стан та результати діяльності в інноваційних закладах; оцінка та облік результатів діяльності інноваційних закладів освіти; аналіз відхилень та умов, що впливають на результат їх діяльності; підготовка та реалізація управлінських рішень, що спрямовані на досягнення глобальних цілей розвитку освіти та на подолання відхилень. Гармонізація взаємин між співробітниками є головною умовою інноваційного менеджменту, тому, що саме створення сприятливого клімату «агентами змін» дозволять плідно співпрацювати з основним складом виконавців. В інноваційних освітніх установах зосереджується увага на проблемах людини у сучасному світі, здійснюється неупереджений пошук істини та орієнтація у своїй діяльності на толерантність взаємовідносин.

Викладена нами система функцій інноваційного менеджменту освітніх установ відображає головні складові керівництва, без яких не може успішно функціонувати управління навчальним закладом. Ігнорування керівником будь-якої із функцій, призведе до зниження якості керівництва і негативно вплине на ефективність інноваційної діяльності всього освітнього закладу. Перспективними напрямами подальшого дослідження означеної проблеми мають стати специфічні функції управління інноваційним процесом в освітньому закладі, що спроможні вирішити різноманітні питання, пов’язані з освітньою діяльністю у контексті Болонського процесу.

Література

1. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. – К.: Вид-во «Шкільний світ», 2003. – 400 с.

2. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. Пед.вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 1.: Общие основы.

Процесс обучения. – 576 с.

3. Lourtie P. Furthering the Bologna Process. Report to the Minister of Education of the Signatory Countries. − Prague, May. − P. 8.

4. Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. – К.; Знання, 2004, – 687 с.__