ЭКОНОМИКА. Маркетинг и менеджмент.

к.е.н., доц. Артеменко Л. П.

студентка, Фурсік О.І.

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут", Україна

Бенчмаркінг як стратегічний інструмент ведення бізнесу

В даній роботі розглядається такий інструмент ведення бізнесу, як бенчмаркінг, способи його застосування, причини популярності бенчмаркінгу та особливості ведення бенчмаркінгу в Україні.

Тема даної роботи була обрана, відштовхуючись від того, що за даними консалтингової компанії Bain & Co, останні два роки бенчмаркінг входить в трійку найбільш поширених методів управління бізнесом у великих міжнародних корпораціях. Він дозволяє зрозуміти, як працюють передові компанії, і досягти таких же, а можливо, навіть більш високих, результатів.

Цінність бенчмаркінгу не тільки в тому, що відпадає необхідність винаходити велосипед. Уважно вивчаючи досягнення і помилки інших конкурентів, можна розробити і зібрати власну модель велосипеда, яка буде максимально ефективна на дорогах саме вашого бізнесу.

Постає питання: які компанії брати за зразок, який саме досвід у них переймати і, нарешті, як це правильно робити?

Бенчмаркінг являє собою спосіб вивчення діяльності господарюючих суб'єктів, перш за все своїх конкурентів, з метою використання та позитивного досвіду у своїй роботі. Він включає в себе комплекс засобів, що дозволяють систематично знаходити, оцінювати і організовувати використання всіх позитивних переваг чужого досвіду в роботі своєї компанії [2].

Фахівці бенчмаркінгу використовують інформацію тільки цілком легально отриману. Існує кілька способів вивчення досвіду, напрацьованого іншою компанією. По-перше, це робиться за домовленістю сторін з дозволу того учасника ринку, діяльність якого береться як зразок.

По-друге, це може бути збір аналітиками відкритої інформації, що включає вивчення матеріалів преси, Інтернету, висновків експертів. Такий спосіб називають легальною розвідкою. Саме цим займаються маркетингові та інформаційно-аналітичні служби багатьох компаній, у завдання яких входить пошук інформації про діяльність конкурентів або найбільш успішних учасників ринку, що володіють цінним досвідом роботи. Потім всі ці дані уважно вивчаються і аналізуються на предмет введення тих чи інших форм і методів діяльності у себе в компанії.

Є ще один шлях використання бенчмаркінгу: у компанії з допомогою експертів методом мозкового штурму або дослідження виробляють ідеальний зразок, образ, гідний наслідування в даній сфері діяльності. Потім оцінюється, наскільки компанія відстає від змодельованого ідеалу, як близько вона знаходиться на шляху до нього. Це робиться в порівнянні з конкуруючими компаніями, чий досвід роботи знову ж аналізується на предмет запозичення.

Нарешті, є четвертий варіант для бенчмаркінгу. У компанії вирішують звести положення справ до певних загальноприйнятих стандартів. Запрошуються фахівці з боку, чиє завдання – провести сертифікацію. Вони роблять ретельну перевірку, дають оцінку діяльності компанії, при цьому виробляють рекомендації, де і наскільки йде відхилення від прийнятих стандартів. В даному випадку запрошені експерти з сертифікації будуть володарями бенчмаркінгових знань. Від них компанія дізнається накопичений передовий досвід.[4]

Причини популярності бенчмаркінгу:

· глобальна конкуренція. В епоху глобалізації бізнесу компанії усвідомлюють необхідність всебічного і детального вивчення кращих досягнень конкурентів і подальшого використання отриманої інформації з метою власного виживання;

· винагорода за якість. Все більшого поширення набувають проходять на національному рівні конкурси на звання лідера в сфері якості. Обов'язковою умовою участі в них, крім демонстрації компаніями-учасниками конкурентних переваг випускаються ними продуктів, є застосування концепції бенчмаркінгу;

· необхідність адаптації та використання світових досягнень в області виробничих і бізнес-технологій. Щоб не залишитися позаду своїх конкурентів, всім компаніям, незалежно від розміру та сфери діяльності, необхідно постійно вивчати і застосовувати передовий досвід у галузі виробничих і бізнес-технологій.[3]

У рамках бенчмаркінгу необхідно визначити, що саме буде зіставлено, як і з чим. Виникає безліч нюансів - які показники і як порівнювати, як вибрати базу порівняння. Зіставлення зазвичай проводиться по цілому ряду параметрів, а критерії, вага параметрів і спосіб їх "згортки" визначаються метою аналізу. Тому навіть при одному і тому ж наборі параметрів при порівнянні можна отримувати різні результати. Однією методики бенчмаркінгу на всі випадки життя не існує [1].

І хоча бенчмаркінг є дуже корисним і цікавим інструментом ведення бізнесу та стратегічного планування, яким охоче користуються компанії економічно розвинутих країн, в Україні він ще не розвинувся достатньо, широко не застосовується, а якщо й застосовується, то це не класичний бенчмаркінг, а більше неформальний обмін досвід всередині певної групи осіб – клубу директорів[5], чи просто обмін досвіду під час розмов на конференціях та інших заходах.

Основна проблема вітчизняного бенчмаркінгу – це непрозорість бізнес-середовища. Загальна закритість українських компаній іноді просто вражає: навіть такі питання, як обсяги продажів або частка ринку можуть часом викликати обурення, що вже говорити про внутрішні процеси. Українські компанії побоюються, що їх інформація може потрапити до рук конкурентів чи податкових органів. Для того, щоб обійти цей фактор, Кенові Некбар, директору проекту DFID (Department for International Development), довелося створити спеціальні умови, а саме - для збору інформації застосовується анкетування, але на відміну від класичного бенчмаркінгу, не передбачає безпосереднього обміну досвідом. Дані анкети кодуються та бути вносяться в базу даних, яка є повністю конфіденційна і недоступна іншим учасникам проекту, а використовується для зіставлення показників і вироблення рекомендацій для компаній-учасниць. Даний спосіб більш схожий на консультування, на відкритий обмін даними, українські компанії ще не зважуються [5].

Є й інші бар’єри для успішного просування бенчмаркінгу на території України:

ü недоступність відкритої інформації для порівняння і обміну досвідом;

ü нерозвиненість інфраструктури бенчмаркінгу в Україну;

ü відсутність «клубів» для пошуку партнерів по бенчмаркінгу;

ü відсутність фінансування державою програм бенчмаркінгу [6].

Втім, незважаючи на всі перешкоди, ідея бенчмаркінгу знаходить відклик в українському бізнесі. Кожен з цих керівників знаходить свій підхід для ведення бенчмаркінгу. Ознайомившись з їх досвідом, можна виділити наступні умови впровадження даного інструменту:

a) переймання зарубіжного досвіду компаній-колег чи підрозділів в інших країнах - це дозволяє оцінити можливі шляхи вдосконалення і розвитку;

b) переймання досвіду локального ринку – дозволяє компанії визначити своє місце на ринку. При цьому важливо добре знати свій бізнес і особливості ринку, на якому працює фірма, інакше порівняння з конкурентом не дасть цілісної картини і не вкаже на можливі шляхи вдосконалення;

c) використання внутрішнього бенчмаркінгу – адже потрібно в першу чергу використати власні резерви, а вже потім звертатися за зовнішньою допомого; тобто, проводяться опитування менеджерів різних рівнів і підрозділів, успішна практика того чи іншого функціонального підрозділу розповсюджується й на інші;

d) стажування своїх робітників на іноземних фірмах, досвід яких хотіли би перейняти чи взаємний «обмін» працівниками на певний час;

e) консультування й обмін досвідом між компаніями, які працюють в різних галузях чи в різних географічних сегментах, які не можуть конкурувати між собою – в такому випадку компанії швидше та легше обмінюються досвідом;

f) застосування не тільки обмін досвідом, але й обмін засобу впровадження даного досвіду, після чого фірми розказують як хто впровадив методику у себе, що дозволяє розвиватися в два рази швидше [5].

З означеного, можна зробити висновок, що найбільш активно сьогодні використовують бенчмаркінг ті компанії, які перейшли на процесні підходи, працюють з міжнародними стандартами якості серії ISO 9000 і мають розгалужену мережу регіональних представництв, де накопичується успішний досвід ведення бізнесу всередині однієї структури). Частіше - це не класичний бенчмаркінг, але саме таким чином прийдуть наші компанії до розуміння і використання цього інструменту.

Отже, бенчмаркінг допомагає відносно швидко і з меншими витратами вдосконалювати бізнес-процеси. Ефективність бенчмаркінгу вже оцінили такі компанії, як Xerox, General Electric, DuPont і багато інших. Компанія шукає передовий досвід і жадібно вбирає його. Вона уважно стежить за діями конкурентів, які випереджують її по оборотам, динаміці росту і т. д. Крім того, вона придивляється до нововведень, які впроваджують компанії з інших галузей. Це може бути що завгодно, аж до елементів корпоративної культури - наприклад, боротьба із запізненнями.

Використана література:

1. IT-бенчмаркінг. Досвід «Лукойл-Інформа” [Електронний ресурс] CNews аналітика – Режим доступу: http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2008/04/02/295046 — Назва з екрану.

2. Бенчмаркінг [Електронний ресурс] Проект «Іноваційне управління» – Режим доступу: http://innovation-management.ru/upravlenie-innovaczionnym-proczessom/priemy-menedzhmenta/benchmarking — Назва з екрану.

3. Д. Маслов. Бенчмаркінг нова складова успішної стратегії бізнесу в Росії [Електронний ресурс]/ Д. Маслов // Клуб бенчмаркінгу «Ділова досконалість» – Режим доступу: http://www.benchmarkingclub.ru/maslov_ds012006.html — Назва з екрану.

4. О. Корелов. Це нове слово «бенчмаркінг» [Електронний ресурс]/ О. Корелов// ADHARD – Режим доступу: http://www.adhard.ru/page-al-etonewslobobenchmarking.html — Назва з екрану.

5. Особливості національного бенчмаркінгу » [Електронний ресурс]/Н. Хананова // Журнал «Управління компанією»/ – Режим доступу: http://www.management.web-standart.net/issues/2003/10/827/ — Назва з екрану.

6. Панчук А. С., Павлова А.С. Особливості використовування бенчмаркінгу в Україні [Електронний ресурс]/ Панчук А. С., Павлова А.С. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NPN_2010/Economics/65558.doc.htm — Назва з екрану.