Економічні науки/ 7. Облік і аудит

Бандус О.В.

Науковий керівник: к.е.н. Коваль Л.С.

Вінницький торговельно-економічни інститут КНТЕУ, Україна

Теоретичні аспекти запровадження державного фінансового аудиту в установах Пенсійного фонду України

Поточний стан системи державного фінансового контролю в Україні не можна назвати задовільним – нецільове використання, неповернення державних коштів, малоефективне управління і відчуження державної власності залишаються значними. Існуюча система контролю державних фінансів знаходиться на стадії становлення. Успадкована від колишнього СРСР, вона потребує кардинальних змін, має бути пристосована до вимог громадського суспільства. Тому в умовах модернізації пенсійної системи важливого значення набувають сучасні засоби і методи ефективного управління та контролю за діяльністю Пенсійного фонду. Особливо важливим питанням в сучасних умовах є встановлення удосконалених напрямів організації і методики перевірки повноти і достовірності даних обліку і звітності в установах Пенсійного фонду та надання методичних рекомендацій щодо їх застосування.

В пенсійній сфері існує низка проблем серед яких особливого значення набуває проблема створення ефективної системи контролю за надходженням та використанням коштів Пенсійного фонду України. Актуальними залишаються питання дублювання контрольних функцій різними органами державної влади, створення єдиної інформаційної та методологічної бази контролю за коштами Пенсійного фонду.

Одним із ефективних інструментів профілактики та попередження протиправних дій суб’єктів бюджетних відносин, у тому числі Пенсійного фонду України, є саме державний фінансовий аудит.

Вивченню проблем здійснення контролю діяльності бюджетних установ, зокрема Пенсійного фонду України, присвячено праці таких вітчизняних та зарубіжних учених, як: М.Т. Білухи, В.В. Бурцевого, Ф.Ф. Бутинця, Р.Т. Джоги, Б.О. Зайчука та інших провідних вчених. Опубліковані наукові дослідження з питань створення системи незалежного зовнішнього фінансового контролю, впровадження її нових методик і видів, свідчить про те, що порушене питання потребує теоретичного узагальнення. Подальшого дослідження також потребує комплекс питань, пов’язаних з визначенням ролі та місця державного фінансового аудиту у системі пенсійного забезпечення, а також основних завдань, які мають виконуватись в процесі його реалізації.

Метою даної статті є обгрунтування необхідності впровадження нової форми державного фінансового контролю в органах ПФУ – фінансового аудиту, поглиблення і доповнення теоретичних та методичних положень, пов’язаних з удосконаленням системи контролю за коштами солідарної пенсійної системи.

Проведення державного фінансового контролю за рухом бюджетних ресурсів передбачає низку аспектів, важливим із яких є вибір найбільш ефективної форми його здійснення. На сьогоднішній день, в наукових джерелах та періодичній літературі не існує єдиної думки щодо визначеного переліку форм державного фінансового контролю в органах Пенсійного фонду. Так, державний фінансовий контроль в управлінні бюджетними ресурсами переважно реалізується через такі форми контролю як ревізія та перевірка. Але наразі, поряд із традиційною ревізією, в практику контролюючих органів запроваджується державний фінансовий аудит та його види – операційний аудит, управлінський аудит та аудит ефективності виконання бюджетів [1].

Легітимність поняття «державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ» визначено Порядком проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1777. Згідно з Порядком, державний фінансовий аудит – це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на запобігання фінанасовим порушнням та забезпечення достовірності фінансової звітності [2], що можна вважати метою державного аудиту діяльності бюджетних установ.

Основним завданням фінансового аудиту є сприяння бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного та комунального майна, достовірності звітності та організації дієвого внутрішнього контролю.

Проведені дослідження дозволяють зазначити, що фінансовий аудит в органах Пенсійного фонду, так як і в інших бюджетних установах, доцільно будувати за такими напрямками:

- проведення протягом року моніторингу звітності, у тому числі з використанням баз даних Державного казначейства;

- перевірку використання бюджетних коштів в установах ПФУ, правильності та повноти ведення бухгалтерського обліку, достовірності звітності, у разі виявлення за результатами моніторингу звітності ризикових операцій;

- аналіз системи внутрішнього фінансового контролю, зокрема визначення ефективності його організації;

- виявлення слабких місць у виконанні бюджету.

- підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення недоліків і порушень, виявлених у ході перевірки.

У пенсійних установах в основі контрольного дослідження закладено метод порівняння планових показників з фактично досягнутими, результатів діяльності минулих періодів і поточного року, до затвердження бюджету і після, кращого досвіду і результатів діяльності контрольного об’єкту.

Пріоритетним методичним прийомом при проведенні державного фінансового аудиту визначається моніторинг та порівняння, вводиться необхідність оцінки ризикових операцій, а також акцентується увага на співвідношенні між дієвістю аудиту та рівнем витрат на його здійснення. Державний аудит дозволятиме оптимізувати затрати на здійснення контрольних процедур, оскільки здійснює порівняння фактичних видатків об’єкта контролю з нормативами не за весь ревізійний період, а лише в частині ризикових операцій. У зв’язку з цим тривалий ревізійний період значно скорочується.

На сьогодні Пенсійний фонд України здійснює поступовий перехід від повноти ревізій до аудиту виконання основних показників (ефективності діяльності), управління державним майном завдяки відбору до перевірки цільових бюджетних програм або тематичних перевірок, а не об’єктів [1]. Органи ПФУ поступово впроваджують нові технології, які б полегшили працю не тільки службовців, а й перевіряючих. Так впровадження автоматизованої системи персоніфікованого обліку дало змогу прискорити перевірки повноти надходжень обов’язкових страхових внесків до Пенсійних фондів, а також виявити суб’єктів господарювання які мають заборгованість до бюджету та порушення законодавства.

Організація проведення аудиту ефективності в органах Пенсійного фонду України передбачає три основних етапи, терміни яких чітко визначено Методичними рекомендаціями з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансово-господарської діяльності [2]. На першому етапі його проведення застосовується попередній контроль, що передує прийняттю управлінського рішення чи здійснення фінансово-господарської операції. На другому етапі шляхом поточного контролю державним аудитором досліджується виконання господарських операцій щодо розподілу і використання бюджетних ресурсів. Заключний контроль проводиться на третьому етапі, коли досліджується і підтверджується достовірність фінансової звітності.

Саме поєднання трьох видів фінансового контролю бюджетних ресурсів у органах ПФУ в процесі аудиту надає йому перевагу перед традиційною ревізією, яка є лише ретроспективною формою контролю і проводиться у більшості випадків через два-три роки після здійснення бюджетних видатків з метою встановлення фінансових порушень, а не вивчення причин їх виникнення. Усунути наслідки виявлених порушень за таких умов досить проблематично.

Для належного проведення державного аудиту недостатньо наявного інструментарію та матеріально-технічного забезпечення. Тому для оптимізації роботи аудитора необхідно впроваджувати міжнародні стандартизовані програми системи комп’ютерного аудиту, оскільки переважна більшість бюджетних установ застосовує автоматизовану форму ведення бухгалтерського обліку. Зарубіжні аудитори широко застосовують системи СААТ (КААТ – комп’ютерний інструментарій підтримки аудиту), тоді як вітчизняні фахівці продовжують користуватись тільки програмними засобами Word та Excel та іноді більш новим програмним забезпеченням – 1С: Бухгалтерією, що є однозначним доказом недостатнього рівня автоматизації аудиторських процесів. Введення у використання СААТ-систем дозволить виконувати аналіз представленого масиву інформаційних даних не за тижневий термін, а за декілька годин [3].

Отже, запровадження нової форми контролю, такої як державний фінансовий аудит, дасть змогу запобігати виявленим порушенням та підвищити ефективність при здійсненні фінансового-господарської діяльності бюджетних установ.

Разом з тим, традиційна ревізія (інспектування) залишається необхідною і діючою формою фінансового контролю, яка забезпечить ситуаційний підхід у разі суттєвих розбіжностей законодавчих норм і кошторисних стандартів при використанні розпорядником бюджетних коштів асигнувань та іншого суспільного майна.

Таким чином, ревізія та аудит є двома напрямками фінансового контролю, і, незважаючи на концептуальні відмінності, вони мають спільну мету – забезпечення законного, ефективного і прозорого управління державними фінансами. При цьому фахівці наголошують на важливості превентивного фінансового контролю, який здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень, ухвалення законодавчих і нормативних актів. Попередній контроль повинен здійснюватися на підставі аналізу, що сприяє об’єктивній оцінці доцільності і ефективності прийняття певних управлінських рішень.

Здійснення фінансового контролю в органах Пенсійного фонду України повинно бути спрямоване не лише на виявлення порушень, а й на підвищення якості їх функціонування. Державний аудит повинен забезпечувати якісну діяльність управління Пенсійного фонду, посилювати ефективність використання коштів, призначених для соціальних виплат, сприяти виконанню показників доходів та видатків та забезпечувати достовірність ведення бухгалтерського обліку з виконання бюджету та кошторису видатків на утримання установи.

Список використаних джерел:

1. Бугаєнко В. Проблеми державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ / В. Бугаєнко // Вісник КНТЕУ. – 2009. - № 4. – С.100-105.

2. Методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно – ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми, затверджені Наказом ГоловКРУ України від 15.12.2005 р. № 444.

3. Ніконова О. В. Система СААТ – новий інструментарій у проведенні аудиту / О. В. Ніконова // Фінансовий контроль. – 2007. - № 6(41). – С. 64-68.

4. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1777.

5. Ткачук І.М. Організація внутрішнього контролю в Пенсійних фондах: матеріали міжнар. конф. вчених СНГ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/CCN/Economics/7_tkachuk%20i.m..doc.htm