Економічні науки / 7. Облік і аудит

Сирота К. В., Разборська О. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Права, обов’язки і відповідальність судового експерта

Стрімке зростання потреб сучасного суспільства у використанні знань із різноманітних галузей науки, техніки не обходить такої суспільної сфери, як сфера судочинства, а розуміння значущості спеціальних знань для встановлення істини у кримінальній справі дає підстави розглядати судову експертизу як самостійний інститут захисту прав і законодавчих інтересів громадян, юридичних осіб та інтересів держави [1].

Дослідження проблеми змісту теоретичних та практичних аспектів у діяльності експерта в адміністративно-деліктному процесі актуалізує звернення до детального розгляду питань, пов’язаних з особливістю його правового статусу в зазначеному різновиді юридичного процесу, зокрема потребують загальнотеоретичного екскурсу та аналізу основні концепції та погляди щодо таких важливих його елементів, як права, обов’язки та гарантії, що, у свою чергу, зумовлене як потребами науки адміністративного права, так і суто практичного необхідністю вдосконалення чинного законодавства у цій сфері суспільних відносин [2].

Судово – бухгалтерська експертиза протягом майже півтора століття свого розвитку постійно перебувала в полі зору вчених і науковців юридичної й економічної спеціальностей. Вагоме значення і науково–практичну роль відіграють дослідження проблем судово–бухгалтерської експертизи щодо експертів-бухгалтерів, що знайшли відображення у працях учених: вітчизняних – М. Білухи, Ф. Бутинця, М. Камлика, В.Шарманської, В. Швеця та зарубіжних – А. Бєлова. С. Іванова, О. Шляхової. Однак, не зважаючи на значні напрацювання вчених, та наявність чинних нормативно-законодавчих актів, у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі сьогодні ще немає точного й повного висвітлення прав експерта [3].

Метою даної статті є здійснити аналіз рівня висвітлення в літературних джерелах питань, що стосуються судово–бухгалтерської експертизи, та критичний огляд прав, обов’язків та відповідальності експерта бухгалтера.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання: проаналізувати відповідальність експерта–бухгалтера в Україні, виокремити проблемні питання та надати пропозиції щодо вдосконалення цього виду діяльності.

Зазначимо, що судова експертиза призначається у зв’язку із складністю виявлення доказів економічних злочинів, оскільки шляхи їх скоєння досить різноманітні. Судово–експертна діяльність повинна здійснюватися із дотриманням законодавства у сфері бухгалтерського обліку.

Права та обов'язки судового експерта особа набуває з моменту отримання відповідної кваліфікації судового експерта з відповідної спеціальності [4].

Експерт бухгалтер - це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, аналізу і контролю господарської діяльності, обов’язком якого є дослідження правильності віддзеркалення господарської діяльності підприємства в документах бухгалтерського обліку під час розслідування та розгляду кримінальних і цивільних справ.

Закон України «Про судову експертизу» (ст.13) і КПК (ст.77), згідно з якими надають судовому експерту визначають певні права:

- знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи;
- порушувати клопотання перед слідчим (судом) про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених запитань;
- з дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій; порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та ставити запитання особам, яких допитують;
- вказувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для справи, щодо яких йому не було поставлено запитань;

- викладати письмово відповіді на запитання, які ставляться перед ним під час допиту;
- оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи або органу, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи.

Процесуальні права експерта встановлюють також Кримінально - процесуальним кодексом України, Кодекс адміністративного судочинства України, і є більш розширеними, ніж права експерта, що закріплює Кодекс України про адміністративні правопорушення. Отже, як показує аналіз даних процесуальних кодексів, вони значно збільшують коло повноважень експерта у кримінальному та адміністративно - судовому процесах. На нашу думку, за аналогією з Кодекс адміністративного судочинства України в закріплює Кодекс України про адміністративні правопорушення доцільно закріпити спеціальні права експерта при проведенні експертизи за участю кількох експертів: радитись між собою, у разі незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок.

Відповідно до ст. 12 Закону та ст. 77 КПК України на експерта покладаються такі обов’язки: узяти до виконання доручену йому експертизу; повідомити в письмовій формі особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення. Якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого запитання, а витребувані додаткові матеріали не були одержані; з'явитися за викликом особи або органу, які призначили експертизу, для допиту з приводу проведеної експертизи або для повідомлення про неможливість її проведення; заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин; з дозволу особи або органу, які призначили експертизу, проводити дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи сторін у цивільних та господарських справах; на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати пояснення даного ним висновку [2].

Говорити про пряму відповідальність судових експертів досить складно, оскільки судова-експертна діяльність в основному регламентується адміністративно-правовим методом, а законодавством України передбачено кримінальну відповідальність за надання свідомо неправдивого висновку.

Слід зазначити, що підбір судових експертів та підтвердження їх кваліфікації – прерогатива судових органів. У разі якщо наданий експертом висновок порушує права позивача або відповідача, адвокат будь–якої сторони може звернутися із заявою до суду з проханням призначити нову експертизу [4].

Таким чином з розглянутою темою вище, можна зробити висновки про те, що чинне адміністративно-процесуальне законодавство України, лише у загальних рисах окреслює права та обов’язки експерта у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, не конкретизуючи їх. Обмеженість цих елементів правового статусу експерта свідчить про необхідність розширення кола прав та обов’язків даного суб’єкта провадження у справах про адміністративні правопорушення, який хоча і не є головним при вирішенні справ, проте активно сприяє її правильному вирішенню. Подальше наукове дослідження теоретичних та практичних аспектів як прав і обов’язків експерта в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, так і інших елементів його правового статусу, вироблення конкретних пропозицій щодо вдосконалення законодавства будуть сприяти підвищенню законності, ефективності, обґрунтованості і рішень щодо проваджень у справах про адміністративні правопорушення зокрема, так і в сфері адміністративно – правових відносин взагалі. Слід зазначити, що в Україні на даний час нормативно-правове забезпечення є недосконалим, а саме воно не містить певних нормативів, що стосується судового експерта-бухгалтера, а ґрунтується на засадах класичного бухгалтерського обліку, тому потребує специфічних нормативних документів де буде визначено детально певні права, обов’язки та відповідальність експерта-бухгалтера.

Література:

1. Жеребко О. Сучасні можливості судової експертизи // Підприємство, господарство і право. – 2009. - №12 . – С.163- 166.

2. Іванов А.В. Права та обов’язки експерта як основні елементи правового статусу в провадженні у справах про адміністративні правопорушення //Держава і право. – 2009. – Вип. 43. – 276-281.

3. Сторожук Н. Судово – бухгалтерська експертиза // Бухгалтерський одлік і аудит. – 2009. - №6. – С.45-49.

4. Куліченко О. Судово-бухгалтерська експертиза // Справочник економиста. – 2006. - №8. – С.73-75.