Шевчук Л. П., Басенко Т. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця, Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ МІСЦЕВИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІВ

Проблема фінансового контролю місцевих фінансів є найбільш складною у розвитку місцевого самоврядування.

Здійснення органами влади ефективного державного фінансового контролю за надходженням, розподілом і витрачанням ресурсів держави є невід’ємною складовою та важливою функцією системи державного управління. Сучасні фінансові відносини потребують високопрофесійного управління з боку державних та місцевих органів влади, які мають забезпечувати ефективне та результативне управління державними фінансами, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Однією із провідних ланок загальнодержавних фінансів є місцеві фінанси, що особливо потребують ретельного контролю з боку держави.

Актуальність цього питання пов’язана з існуванням проблемних ділянок в системі фінансового контролю на регіональному та місцевому рівнях.

Недосконала законодавча база, відсутність системності контролю, використання застарілих методів ретроспективного контролю та недосконалість самої системи місцевих фінансових органів стали підґрунтям для поширення зловживань та маніпуляцій із фінансовими та матеріальними ресурсами. Саме тому посилення фінансового контролю з боку держави за раціональним та ефективним використання фінансів місцевими фінансовими органами набуває останнім часом першочергового значення, оскільки кількість порушень щодо виконання місцевих бюджетів є настільки високою, що потребує безперервного контролю за ефективністю управління бюджетними коштами[3].

Деякі аспекти розгляду зазначеної проблеми, зокрема формування системи державного фінансового контролю, знайшли своє відображення в працях вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема в працях, В. Плескач [5 ]Т. Рева, К. Ковальчук [3], І. Стефанюк та ін. Теоретичним та методологічним проблемам управління та контролю за місцевими фінансами присвячені наукові праці Єфремової І. , В. Бубенко[4] та інших. Разом з тим, аналіз наукових досліджень щодо державного фінансового контролю на регіональному та місцевому рівнях дає можливість зробити висновки, що питання фінансового контролю місцевих фінансових органів не вивчалися у повній мірі.

Метою дослідження державного фінансового контролю на місцевому рівні є виявлення основних проблемних ділянок даної сфери та пошук шляхів вирішення цих проблем, а також виявлення оптимального варіанту структури системи органів фінансового контролю.

Система державного фінансового контролю в частині управління, як загальнодержавними, так і місцевими фінансами, є недосконалою та породжує ряд невідповідностей. Це спричинює низку проблем, які створюють тенденції щодо зростання кількості та обсягів фінансових порушень.

Найважливішою проблемою недосконалої системи контролю місцевих фінансів є недосконале законодавство. Оскільки відсутній єдиний базовий закон, який би чітко регламентував відносини об’єктів та суб’єктів контролю як на державному так і на місцевому рівнях.

У Законі України «Про місцеве самоврядування» визначено, що державний фінансовий контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватись лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданим їм власних повноважень [1].

Разом з тим, в урядовій Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, органи місцевого самоврядування віднесені до державного сектору. А Закон України «Про місцеве самоврядування» жодним чином не відносить функції та повноваження місцевого самоврядування до державного сектору.

Все це дає підстави говорити про розбалансованість законодавчої бази та невідповідність нормативно-правових актів стосовно державного фінансового контролю на регіональному та місцевому рівнях.

Наступна проблема полягає в тому, що сьогодні державний фінансовий контроль, як урядовий, так і парламентський, не поширюється на доходи місцевих бюджетів України.

Наші державні службовці чомусь спрощують призначення державного контролю, зводячи його тільки до контролю використання бюджетних коштів.

Це призводить до значних порушень при виконанні місцевих бюджетів. Зазначимо, що в Україні місцеві бюджети знаходяться поза межами незалежного зовнішнього контролю. Остання редакція статті 98 Конституції України визначила, що повноваження вищого органу контролю державних фінансів – Рахункової палати Україні – поширюються лише на контроль за використанням коштів Державного бюджету України . Таким чином, у системі управління нашої держави практично відсутня функція належного контролю дохідної частини бюджетів України.

Ще одна проблема пов’язана з відсутністю системності контролю. Ми розділяємо думку провідних сучасних науковців про те, що у процесі переходу до ринкових відносин дедалі важливішу роль відіграє превентивний фінансовий контроль. Він здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень із фінансових питань, у тому числі на стадії розробки та ухвалення законів і актів органів місцевої влади та місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності, в першу чергу бюджетів на поточні роки[4].

Система фінансового контролю на місцевому рівні повинна мати постійний характер та бути спрямованою не тільки на виявлення порушень та покарання винних осіб, а й на попередження порушень бюджетної дисципліни та запобігання зловживанням у цій сфері[5].

Крім того, необхідно удосконалити саму систему місцевих фінансових органів. Згідно із Бюджетним кодексом, місцевий фінансовий орган - установа, що здійснює функції зі складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету відповідно до законодавства України [2].

Фінансові управління та відділи місцевих державних адміністрацій мають набути подвійного підпорядкування як Міністерству фінансів України, так і главі відповідної місцевої державної адміністрації. На місцеві фінансові органи в системі виконавчої влади доцільно покласти обов'язки контролю за законністю діяльності фінансових органів місцевого самоврядування.

Органам місцевого самоврядування необхідно дати можливість створювати в структурі власних фінансових відділів підрозділи з контролю за стягуванням місцевих податків і зборів. Це дало б можливість, з одного боку, розвантажити місцеві органи Державної податкової адміністрації, а з іншого – посилити роль фінансових органів місцевого самоврядування.

Отже, заходи з вирішення проблем контролю на місцевому рівні мають бути, в першу чергу, спрямовані на удосконалення законодавчої бази з питань місцевого фінансового контролю, щоб виключити всі існуючі розбіжності та невідповідності,а також на створення ефективного механізму державного регулювання міжбюджетних потоків і нормування фінансових ресурсів.

Проаналізувавши систему державного фінансового контролю на місцевому рівні, ми прийшли до висновку про недостатню ефективність існуючої системи фінансового контролю, зокрема контролю місцевих фінансових органів. Першочерговою необхідністю є удосконалення законодавства з питань фінансового контролю на місцевому рівні. Ми погоджуємось з думками провідних науковців про те, що одним із напрямів удосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості превентивного контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та державної податкової адміністрації [4].

Разом з тим, ми пропонуємо надати можливість місцевим фінансовим органам також самостійно здійснювати контроль за діяльністю фінансових органів місцевого самоврядування. Доцільно надати можливість органам місцевого самоврядування створювати в структурі власних фінансових відділів підрозділи з контролю за стягуванням місцевих податків і зборів.

Необхідно удосконалити методи здійснення контрольних процедур, замінити застарілі методи ретроспективного контролю на сучасні методи, що спрямовані не на виявлення порушень, а їх попередження у майбутньому.

Все це дозволить вдосконалити діяльність контролюючих суб’єктів, їх взаємодію, сприятиме координації фінансового контролю на місцевому рівні, а також забезпечить виконання місцевих бюджетів та дотримання фінансово-бюджетної дисципліни.

Література

1. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 07.08.2011 № 3610-17 / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2011.

2. Бюджетний кодекс України : за станом на 1 січня. 2011 р. /Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2011.

3. Рева Т.М., Ковальчук К.Ф., Кучкова Н.В. Місцеві фінанси: Навч. посібник.–К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

4. Бубенко І. В. Проблеми фінансового контролю на регіональному рівні / І. В. Бубенко, В. Л. Бутенко // Економічний простір. — 2008. — №11. — с.51–56.

5. Плескач В. Л. Фінансовий контроль в контексті трансформаційних процесів економіки / В. Л. Плескач, К. С. Жадько // Фінанси України. — 2009. — №. 6— с. 85.