Шевчук Л. П., Починок С. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВ

Головним завданням розвитку економіки України на сучасному етапі є забезпечення сталого економічного зростання країни. У його здійсненні важливе значення має промисловість як інвестиційна сфера, яка впливає на інтенсивний розвиток інших галузей та виробництв. Відповідно особливої актуальності набуває проблема підвищення ефективності використання виробничого потенціалу промисловості та її виробничих потужностей як елемента цього потенціалу. Успішне вирішення цієї проблеми потребує посилення економічних методів управління процесами створення і використання виробничих потужностей підприємств і галузей народного господарства. Такі обставини залишають гострою потребу створення економічного механізму формування та оцінювання потужності підприємств і галузей промисловості, яка передбачає врахування взаємозв'язку величини і рівня використання виробничих потужностей з витратами на виробничі ресурси.

Проблема вимірювання виробничої потужності промислових підприємств здебільшого є актуальною з огляду на те, що більшість виробничих систем виготовляє декілька продуктів, в процеси виробництва, у продукти та в технології вносять постійні зміни, інколи радикальні, відбувається неперервна зміна цін використовуваних засобів виробництва, домінують показники обслуговування, акцептовані клієнтами тощо[1, с. 112].

Дослідженню актуальних соціально-економічних проблем формування і функціонування виробничих потужностей, методам їх визначення, ресурсному забезпеченню і ефективності використання присвячено роботи Воскресенського Б.В., Гавришка А.С., Євдокимова Ф.І., Манілівського Р.Г., Москаленка В.П., Орлова О.О., Тарасюк Г.М.[5], Петровича Й.М.[4], Скударя Г.М., Швець І.Б., Шкитиної М.Й. Проте, досліджувана проблема залишається невирішеною і вимагає подальшого вивчення.

Визначальним моментом планування діяльності підприємства є розроблення виробничої програми, тобто обґрунтування обсягу виготовлення продукції, конкретної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу [5, с. 61].

Відповідна виробнича програма підприємства повинна пройти ресурсне обґрунтування, тобто відповідно до огляду можливостей її виконання вона має бути узгодженна з необхідними виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами. З переходом до ринкових відносин, підприємства перестали розраховувати показники наявності та використання виробничої потужності, а такі категорії як “виробнича потужність” та “коефіцієнт використання виробничої потужності” вважались непотрібними атрибутами директивної економіки. Головним завданням було навчитись адаптуватись до змін ринкової кон’юнктури, реагуючи на різну динаміку цін, попиту споживачів та дії конкурентів, а питання завантаження виробничої потужності відійшли на другий план. Подальший розвиток трансформаційних процесів вітчизняної економіки повертається до проблем управління виробничими потужностями з врахуванням нових методів та принципів господарювання. Для вітчизняних підприємств можна виділити такі напрями практичного використання показників виробничої потужності: забезпечення цілеспрямованості та ефективності технічних, організаційно-технологічних та, особливо економічних видів діяльності; управління собівартістю продукції, доходами та прибутком підприємств; оцінювання вільних потужностей, резервів та вузьких місць з метою мобілізації прихованих резервів та ліквідації “вузьких місць”; завдання модернізації, нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переозброєння підприємства лише тоді вирішуються ефективно, коли ретельно прораховується та враховуються його виробничі можливості у трудовому, натуральному та вартісному виразах; профілактика можливого банкрутства підприємства шляхом підтримування оптимального та раціонального балансу, недопущення невідповідності між його активами та доходами; об’єктивне оцінювання верхньої межі нормативної ринкової вартості підприємства.[4]

Але також можна виділити основні причини обмеженого використання показників виробничої потужності в практиці управління ефективністю роботи підприємства:

1. Не існує єдиного підходу до розуміння категорії «виробнича потужність».

2. Різноманіття показників потужності, відсутність чіткої класифікації, яка б полегшила розробку системи обліку та звітності за потужностями, значно обмежують їх використання на практиці.

3. Не розуміння понять розміру та потужності при оцінюванні виробничого масштабу підприємства.

4. Відсутність точного одновимірного значення. Для повної характеристики потужності підприємства необхідно використовувати як мінімум три групи різнопланових показників.

5. Проблеми оцінювання виробничих можливостей. Оцінювання виробничих можливостей – це комплексна проблема, для вирішення якої повинні залучатись всі основні служби підприємства – інженерна, технологічна, економічна, бухгалтерська, маркетингова та ін.

7. Складність організації розрахунку виробничої потужності. Організація розрахунку виробничої потужності на підприємстві вимагає значних витрат часу та коштів. Вихідні дані для виконання такої робити необхідно збирати, аналізуючи проектну, економічну, технічну та фінансову документацію.[1]

Основне завдання аналізу використання виробничих потужностей підприємств полягає в тому, щоб визначити можливий або дійсний стан їх використання при формуванні виробничих програм і обсягів виробництва на певний момент і період часу.

Аналіз діяльності вітчизняних підприємств засвідчує, що їх ефективне функціонування неможливе без розрахунку показників виробничої потужності. Вирішення цієї проблеми дозволить підприємствам вдосконалити процес управління собівартістю продукції та її ціноутворенням, оцінювання вільних потужностей, резервів та вузьких місць з метою мобілізації прихованих резервів та ліквідації “вузьких місць” тощо. Тож перед науковцями стоїть завдання вирішення проблеми оцінювання виробничих можливостей та розробки відповідної інформаційної бази, яка б дозволила оперативно та достовірно управляти виробничою потужністю промислових підприємств.

Література:

1. Несторишен І.В. Проблеми оцінювання виробничої потужності промислових підприємств в умовах ринку – 2010 р.

2. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник / Орлов О. О. – К.: Скарби, 2009. – 336 с.

3. Петецький І. Виробнича потужність підприємства в ланцюгу поставок – 2008 р.

4. Петрович Й.М. Методи оцінювання використання виробничих потужностей машинобудівних підприємств на засадах системного підходу – 2009 р.

5. Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства: [навч. посіб. 3-тє вид.] / Г. М. Тарасюк, Л. І. Шваб. - К. : Каравела, 2008. - 352с.