Колос Т.П., Клімович І.М.
Харківський торгівельно-економічний інститут КНТЕУ
Єдиний соціальний внесок в Україні
Система соціального страхування відіграє
важливу роль в розвитку національної економіки та створює умови для
економічного захисту громадян, але вона досить нестабільна і потребує
вдосконалення. Однією з головних проблем є дефіцит Пенсійного фонду України, що
ставить під загрозу належне пенсійне забезпечення та соціальний захист
непрацездатних громадян. Не менш важливими проблемами є забезпечення прозорості
діяльності фондів, зменшення частки тіньової заробітної плати, необхідність
зменшення розмірів соціальних внесків для підприємств, організацій та установ.
Наразі в Україні проходить пенсійна реформа, що має на меті усунення усіх цих
недоліків. Норма сплати єдиного соціального внеску існує майже у всіх країнах
Євросоюзу, тому його впровадження наближає податкове законодавство України до
світових стандартів.
Єдиний внесок
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) – консолідований страховий
внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного
соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою
забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав
застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загального обов’язк-ового
державного соціального страхування.
Метою
дослідження є науково-теоретичне обґрунтування доцільності впровадження єдиного
соціального внеску у вітчизняну практику, висвітлення його переваг та
недоліків, визначення раціональних шляхів вирішення проблем справляння єдиного
соціального внеску в Україні.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон
України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування», який вніс кардинальні зміни у систему
державного пенсійного та соціального страхування. Він об’єднав у собі чотири
платежі, які сплачують підприємства до фондів: Пенсійного фонду, Фонду
соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного
випадку. Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням
обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати,
веденням Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального
страхування займається Пенсійний фонд України. Це є досить доцільним, так як в
Пенсійному фонді створена організаційна, кадрова, програмно-технічна
інфраструктура і централізована база даних усіх справ застрахованих громадян.
Таким чином не потрібно створювати нову структуру, яка б займалася усіма цими
питаннями. Єдиний внесок для більшої частини платників встановлюється у
відсотках в залежності від класу професійного ризику. Ставка єдиного
соціального внеску коливається від 36,76% бази начислення єдиного внеску до
49,7%. Про зниження ставки єдиного соціального внеску наразі мова не йде, адже
як свідчить зарубіжний досвід це може тільки призвести до дефіциту коштів та
поставить під загрозу виконання основних соціальних програм, якщо не буде
визначено альтернативних джерел формування бюджетів соціальних фондів.
Введення
єдиного соціального внеску мало стати позитивним явищем для роботодавців та
підприємців. Це пояснюється насамперед тим, що їм не потрібно буде
реєструватися у чотирьох державних установах, сплачувати внески до цих установ
чотири рази, не буде необхідності подавати чотири різних звіти та стояти в
чотирьох різних чергах для того, щоб їх здати.
Можна виділити наступні переваги
застосування єдиного соціального внеску в Україні :
1.
не потрібно ставати на
облік у всіх фондах соціального страхування; спрощується подача звітності до
фондів;
2.
зменшується кількість
звітних форм та скорочується кількість перевірок органів соціального
страхування.
3.
забезпечується
прозорість фінансових потоків для суб’єктів системи загальнообов’язкового
державного соціального страхування;
4.
підвищується платіжна
дисципліна платників страхових внесків;
5.
скорочується обсяг
роботи, пов’язаної з реєстрацією страховиків, збором коштів, формуванням та
веденням інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, забезпеченням
звітності;
6.
забезпечується цільове
використання страхових засобів шляхом введення призначення страхових виплат з
даних Державного реєстру соціального страхування;
7.
надається можливість
застрахованим особам отримати інформацію про суми страхових внесків за видами
соціального страхування.
До недоліків можна віднести:
1.
можливі випадки
несвоєчасної виплати лікарняних та допомога по безробіттю;
2.
дублюються дії платника
внеску та Пенсійного фонду України в частині розподілу єдиного соціального
внеску;
3.
збільшуються ставки
єдиного соціального внеску фізичним особам підприємцям, які сплачують єдиний
податок, а також особам, які не є найманими працівниками.
Отже, бачимо,
що введення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування має ряд позитивних і негативних ознак. Перш за все, позитивного
впливу зазнають підприємці та
роботодавці, оскільки ЄСВ забезпечить економію часу, хоча процедура його
нарахування та заповнення відповідного звіту на початковій стадії є непростою.
Та це лише перший рік використання ЄСВ і в майбутньому завдяки теоретичним та
практичним напрацюванням буде можливо усунути недоліки, а відтак і
максимізувати переваги використання даного внеску.