Экономические науки/7.Учет и аудит.

Когут О.В., Денисюк О.М.,

Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ, Україна

стратегічний аналіз капіталу підприємства в сучасних умовах господарювання

Ключові слова: методологія, методичні аспекти, ефективність, інтенсивність, капітал підприємства, оборотний капітал, власний капітал, залучений капітал, аналіз, стратегічний аналіз

Актуальність. Сучасна економіка характеризується якісними структурними трансформаціями, що викликані процесами глобалізації та інтеграції, посиленням інтенсивності конкуренції, яка набуває рис глобальної. Жорсткі умови конкуренції на внутрішніх та зовнішніх ринках вимагають від вітчизняних підприємств формування та розвитку конкурентних переваг на основі використання методів стратегічного управління і планування, розробки та впровадження ефективної стратегічної поведінки. В основі цих методів лежить стратегія управління капіталом.

Якщо в економіці, що централізовано планувалась, свобода в маніпулюванні ресурсами, їх відшкодування була досить обмежена, а підприємства були поставлені в строгі рамки і не могли вибирати найбільш раціональну структуру ресурсів, то в ринковій економіці такі обмеження по суті не існують, а ефективне управління капіталом вимагає здійснення оптимізації ресурсного потенціалу підприємства.

Таким чином в сучасних умовах господарювання значно зростає роль стратегічного аналізу капіталу, метою якого є ефективне та стабільне функціонування підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчує, що питання стратегічного аналізу капіталу, які включають дослідження його структури, аналіз ефективності використання та методи його оптимізації знайшли своє відображення в працях багатьох вітчизняних науковців. Ваговий внесок в дослідження даного питання внесли: І.Бланк, В.Андрійчук, В. Суторміна, Т.Теплова, С.Галузинський, О. Єранкіна. Однак слід зазначити, що у більшості випадків фахівці розглядають лише окремі аспекти проблеми або формування капіталу – вплив забезпеченості та структури авансованого капіталу на фінансово-майновий стан підприємств або вартісну оцінку його окремих елементів. Проблеми стратегічного аналізу капіталу розглянуті в роботах Л.М. Алексеєнко [1], Т.В. Головок [2], Т.А. Городня [3], С.с, Гринкевич [4] та ряду інших авторів. Проте базові положення комплексної системи стратегічного аналізу капіталу, його структурні елементи та їхній взаємозв`язок, методичні підходи до оцінки ефективності формування і функціонування капіталу в сучасній економічній літературі досліджені лише фрагментарно.

Мета статті полягає у з’ясуванні порядку формування капіталу, видів стратегій структури капіталу, визначення впливу структури капіталу на підприємницький ризик в структурі стратегічного аналізу підприємства в сучасних умовах господарювання.

Виклад основного матеріалу. Умови розвитку трансформаційної економіки України створили об'єктивну необхідність розроблення та обґрунтування нових підходів та інструментарію стратегічного управління структурою капітал.

В сучасних умовах господарювання існують наступні базові стратегії управління капіталом:

- консервативна, метою якої є отримання дохідності вищої, ніж за банківськими депозитами за значно менших ризиків, ніж на ринку акцій;

- збалансована, де очікується отримання дохідності, що порівнюється з середньоринковою за найліквіднішими акціями, але з меншим ризиком;

- ризикова, де метою є отримання максимального приросту активів;

- індексна призначена для інвесторів, які мають на меті отримання інвестиційного доходу з портфеля цінних паперів, сформованого на основі індексу [3, с.252].

Використання цих стратегій дає можливість в процесі проведення аналізу оцінити рівень управління капіталом та ефективність використання тієї чи іншої стратегії. Для цього в процесі стратегічного аналізу використовується збалансована система показників, яка дає можливість дослідити співвідношення доходності та ризику в процесі розвитку товариства. До такої системи показників економісти відносять: коефіцієнти фінансової стійкості та платоспроможності, рентабельності активів та власного капіталу, ділової активності. Аналітичне дослідження структури капіталу показує, що вона тісно пов'язана із системою прогнозування показників підприємства [5; с.298].

Система прогнозних показників повинна відповідати таким основним вимогам: єдність і обов’язковість показників для даного рівня прогнозування; здатність до агрегатування і дезагрегатування; мати одиниці вимірювання; забезпечувати комплексну характеристику всіх аспектів функціонування об'єктів прогнозування; бути гнучкою, здатною до адаптації та відображення всіх змін стану об'єкта прогнозування. Аналіз літературних джерел показав, що на сьогоднішній день стратегічний аналіз капіталу передбачає в першу чергу прийняття управлінських рішень щодо управління структурою капіталу [4, с.200].

Структура капіталу пов’язана з особливостями кожної з його складових частин, тобто власного і позичкового. З однієї сторони підприємство, яке використовує тільки власний капітал, має найвищу фінансову стійкість. З іншої сторони, підприємство, що використовує позичковий капітал, має вищий фінансовий потенціал для свого економічного розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту рентабельності власного капіталу [1, с.133].

Досліджуючи політику стратегії оцінки капіталу Головко Т.В. та Сагова С.В. розглядали дане питання з точи зору оптимізації структури капіталу. На їх думку, оптимізація структури капіталу є одним з найбільш важливих і складних завдань, які вирішуються у процесі стратегічної оцінки фінансування підприємства в сучасних умовах [2, с.28]. Це таке співвідношення використання власних і залучених коштів, при якому забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтами дохідності та фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

При розробці стратегічної політики структури капіталу головна мета — прогноз такої структури капіталу, яка за найнижчої вартості капіталу допомагатиме підтримувати стабільні доходи і дивіденди для акціонерів.

Фінансування за рахунок залучених джерел ефективне для підприємства, але до певної межі. Переваги фінансового левериджу зникають у підприємств, які мають у структурі капіталу занадто високу частину боргів, що посилює ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності. Надмірне фінансування за рахунок випуску акцій теж має свої недоліки, тому що середньозважена вартість капіталу стає занадто високою. У деяких випадках випуск надмірної кількості звичайних акцій може призвести до втрати контролю над акціонерним капіталом. Незбалансованість у структурі капіталу — наявність великої кількості боргів або значної частки акціонерного капіталу — можуть зашкодити позиції підприємства на ринку.

Таким чином, головна мета стратегічного аналізу структури капіталу - це формування такого співвідношення, за якого досягається найвищий прибуток на звичайні акції.

Висновки. Провівши дане дослідження можемо сказати, що основною метою стратегічного аналізу капіталу підприємства в сучасних умовах господарювання є з’ясування тенденції динаміки обсягу і структури капіталу в наступному періоді та їх впливу на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу. Головним завданням стратегічного аналізу капіталу в сучасних умовах є оптимізація співвідношення між власним і залученим капіталом, за якого досягається найвищий прибуток підприємства.

Мета та завдання стратегічного аналізу капіталу досягаються за рахунок збалансованої системи показників при оптимізації структури капіталу, яка базується на оцінці фінансово-економічного стану акціонерного товариства.

Список використаних джерел

1. Алексеєнко Л.М., Любінецький Д.М. / Л.М. Алексеєнко // Наука й економіка. – 2011. - №2. – С.132-136

2. Головко Т. В., Сагова С. В. Стратегічний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За ред. д-ра екон. наук, проф. М.В.Кужельного. – К.: КНЕУ, 2002. – 198 с.

3. Городня Т.А., Стефанюк О.Р. Сучасна стратегія управління капіталом підприємства / Т.А. Городня // Науковий вісник НЛТУ. – 2008. – Вип..18.10. – С.250-253

4. Гринкевич С.С., Салдан П.І. Фінансова стратегія управління структурою капіталу підприємства / С.С. Гринкевич, П.І, Салдан // Науковий вісник НЛТУ, - 2011. – Вип..21.8. – С.198-204

5. Ткаченко А.М. Управління фінансовими ресурсами підприємства та оптимізація вартісної структури капіталу / Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. - №5. – С.297-299