Экономические науки / 7.Учет и аудит

Литвиненко Я.О., Мельничук П.С., науковий керівник Черевик Н.В.

Кременчуцький національний університет ім. М.Остроградського

Історичні аспекти розвитку бухгалтерського обліку в КНР

В контексті стрімкого економічного розвитку Китаю актуальним є дослідження ведення бухгалтерського обліку в КНР. Перша згадка про облікову систему в Китаї відноситься до 2000 р. до н.е. Протягом всієї історії облік у Китаї вівся під жорстким контролем держави. «Перша згадка про правову регламентацію бухгалтерського обліку в Китаї відноситься до ХІ ст. – 771 р. до н.е. В регламенті «Чжоулі-Таньгуань» сказано про щоденне і щомісячне зведення даних, річний звіт, а також про чиновника, що відповідає за розрахунок надходжень і витрат податків та зборів» [7, с. 76 ]. Приблизно в V ст. до н.е. для спрощення обчислень в Китаї було винайдено суан-пан, що в перекладі на українську означає – рахівниця. «Збирання статистичних даних стало головною справою китайської адміністративної машини уже в І ст. до н.е.» [3, с. 16]. Китай, як винахідник паперу, мав змогу здійснювати облік на різних паперових форматах. Тут утворилася досить складна облікова система. Облікові працівники працювали в трьох відділах, де фіксувався прихід, видатки і залишок. Два перші відділи показували рух матеріалів, а третій проводив інвентаризацію і виводив натуральний залишок. Це забезпечувало відповідний контроль за рухом і збереженням цінностей. Отже, можна стверджувати, що основи оперативно-сальдового методу обліку матеріалів виникли саме в Китаї. Для обліку матеріальних цінностей у Китаї застосовувалась формула:

П —В = Зк – Зп (1)

де П - прихід,

В - видатки,

Зк, 3п – залишки матеріальних цінностей, відповідно кінцеві та початкові.

Можна стверджувати, що дана формула є рівнянням матеріального балансу.[6].

Багаточисельність здійснюваних і контрольованих державними службовцями господарських операцій, ретельний контроль, що проводився розвиненим державним апаратом, спирались на аналітичну облікову інформацію за надходженням і вибуттям ресурсів в армійські підрозділи, а також витрачання на конкретні потреби. Тому можна стверджувати про використання балансового методу, без якого практично неможливо вести облік отримуваних і наданих ресурсів на утримання армійських підрозділів і контролювати повноту надходження податків для утримання державного апарату. У зв’язку з цим доцільно зробити висновок про виникнення у Стародавньому Китаї спочатку техніки подвійного запису – балансового методу у спеціальних таблицях, розділених на дві частини, які в подальшому стали рахунками. [5]

З 1914 р. Урядом Китайської Республіки була опублікована перша частина Закону «Про бухгалтерський облік», а потім опубліковані деякі спеціальні положення. В 1935 р. був опублікований весь Закон «Про бухгалтерський облік», а згодом в 1947 р. – «Про бухгалтерів».

Детальніше розглянемо періоди розвитку і становлення бухгалтерського обліку в Китаї, що наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Становлення та розвиток бухгалтерського обліку в Китаї [4]

Періоди	Характеристика періоду
Перший період – становлення і початковий розвиток соціалістичного обліку (1949 – 1957 рр.)	На основі вивчення бухгалтерського обліку в СРСР і уособлення знань його ведення в Китаї створена єдина система бухгалтерського обліку, що включала порядок складання первинних документів, реєстрацію господарських операцій та їх відображення на рахунках за допомогою подвійного запису.
Другий період – спад бухгалтерського обліку під час «великого стрибка» (1958 – 1960 рр.)	Поява течії, яка мала за ціль ліквідацію старого обліку і впровадження «нового». Це відобразилось у втраті системного підходу до методики і організації обліку, його спрощенні, відмовленні від складання облікових регістрів.
Третій період – впорядкування і вдосконалення бухгалтерського обліку (1961 – 1965 рр.)	За допомогою введених нормативних документів, як «Правила ведення бухгалтерського обліку державних підприємств» та ін. в країні було ліквідовано хаос і відтворена система бухгалтерського обліку.
Четвертий період – «культурна революція» (1966 – 1975 рр.)	Спосіб подвійного запису називався капіталістичним, скоротились наукові дослідження в сфері обліку. Діяли лише «Правила бухгалтерського обліку на державних підприємствах», розроблені Міністерством фінансів у 1973р.
П’ятий період – упорядкування і прискорення розвитку бухгалтерського обліку (після 1976 р. – до сьогодні)	Після подолання застою почались роботи з удосконалення методики і організації бухгалтерського обліку в об’єднаннях і на підприємствах, посилилась науково-дослідна робота, значно зросла кількість наукових співробітників в системі обліку.

Сьогодні держава продовжує політику жорсткого контролю системи бухгалтерського обліку. Основні вимоги щодо ведення бухгалтерського обліку:

- бухгалтерський облік ведеться за методом подвійного запису;

- записи у бухгалтерських документах і звітах повинні вестися на основі реальних ділових операцій; вони повинні бути своєчасними, правильними,всеохоплюючими і повними;

- бухгалтерські рахунки повинні вестися китайською мовою або китайською і паралельно однією з іноземних мов, погоджених партнерами;

- грошові показники повинні бути виражені в одиницях законного для Китаю засобу платежу — юанях (женьміньбі) або в грошових одиницях однієї з іноземних валют за погодженістю між партнерами;

- необхідно вести три основні облікові книги: журнал, головну бухгалтерську книгу та допоміжну бухгалтерську книгу[1, с. 131-137].

Фінансовий рік в Китаї починається з 1 січня і закінчується 31 грудня.

Приділимо увагу обліку капіталу. В системі бухгалтерського обліку Китаю капітал із строком служби більше одного року та вартістю не менше 5000 юанів, в обліку проводиться, як основний капітал і підлягає періодичній амортизації.

Величину основного капіталу слід оцінювати за його початковим нагромадженим амортизаційним зносом, обчисленим рівномірним способом і застосованим на груповій основі. Залишкова вартість в обсязі до 10-ї початкової величини активу віднімається при надходженні від загальної величини знецінювання вартості.

Для застосування прискореного нарахування зносу або запровадження більш досконалих методів обчислення зносу необхідно мати дозвіл місцевих податкових органів та мала кінцеве підтвердження Міністерства фінансів Китаю. У протилежному випадку ставка прискореного нарахування зносу не буде утриманою під час реєстрації податкової декларації.

Для запровадження прискореного нарахування зносу та амортизації нематеріальних активів підприємство має задовольняти одну із наступних умов:

- використовувати найсучасніше устаткування та технології;

- досягти максимальної економічної ефективності при оновленні існуючих підприємств;

- вважатися особливо необхідним підприємством.

В засобах державних підприємств відсутнє поняття, як "нематеріальні активи", але для спільних підприємств інвестування на патенти, технічні "ноу-хау", проценти від використання торгової марки, авторське право на використання території чи інші особливі привілеї вносяться на рахунок нематеріальних активів, що підлягають періодичній амортизації.

Для інвестицій початкова вартість повинна встановлюватись на підставі визначення цінності цього товару, як це передбачено в угоді або контракті, укладеному між партнерами. Одиниці, які вважаються інвестованими, іноземним підприємством із передбаченням часового ліміту використання, відносяться до таких, що підлягають амортизації відповідно до встановленого ліміту часу, починаючи з місяця, коли вони вступили в дію. Одиниці, що не належать такому передбаченню, повинні амортизуватися у період не менш ніж 10 років.

Під час обліку надходження та витрачання іноземної валюти підприємства можуть коригувати свій обмінний курс на кінець року після одержання згоди від місцевих фінансових та податкових органів. Величина різниці між обмінними курсами повинна вноситися у новий рахунок під назвою "Очікувана амортизація валютних прибутків та витрат».

Бухгалтерські регулятивні акти, якими керуються підприємства у Китаї відрізняються від законів про прибутковий податок, тому в процесі обліку фінансових результатів виникають відмінності, коли різниця між обліковим прибутком та прибутком, що підлягає оподаткуванню, не вписується в межі податкового закону. Якщо підприємство виділяє кошти на такі заходи, як штрафи за прострочення сплати податків, дотації на суспільний добробут та підвищення рівня життя, витрати на конфіскованій власності, витрати на розваги та суспільну діяльність, що перевищують 3% прибутку з продажу за податковий рік відносяться до загальних адміністративних і неоперативних витрат [1, с. 131-137].

На сьогоднішній день існує 21 вид податків, які поділяються на 3 групи:

· центральні податки (мито, споживчий податок, бізнес-податок);

· сумісні податки (ПДВ, податок на використання природний ресурсів, податок на цінні папери);

· місцеві податки (податок на прибуток, податок на нерухомість, ПДФО, податок на спадщину).

З 1 січня 2008 р. плата податку на прибуток в Китаї регулюється Законом «Про податок з доходів підприємств» від 16.03.2007 р. Єдина податкова ставка дорівнює 25% для малорентабельних підприємств, високотехнологічні підприємства сплачують 15%. Основна ставка ПДВ дорівнює 17%, пільгова – 13%, ставка при невеликих обсягах товарів та послуг – 6%. Відшкодування ПДВ в Китаї не заохочується і скоро буде відмінно [2, с. 61]

Що стосується звітності, то в Китаї необхідним є складання таких звітів:

· річні: баланс (доповнений), звіт про товарно-матеріальні запаси, звіт про основний капітал та накопиченні амортизаційні відрахування, звіт про незавершене будівництво, звіт про нематеріальні та інші активи, звіт про рахунки в іноземних валютах, звіт про прибутки та витрати (доповнений), звіт про розподіл прибутків, звіт про вартість вироблених товарів та вартість проданих товарів, звіт про виробничі витрати, звіт про витрати на реалізацію, звіт про загальні та адміністративні витрати, звіт про прибутки та витрати на неосновні види діяльності підприємства, звіт про зміни у фінансовому становищі;

· квартальні: баланс (доповнений), звіт про рахунки в іноземних валютах, звіт про прибутки та витрати (доповнений), звіт про вартість вироблених товарів та вартість проданих товарів;

· місячні: баланс (доповнений), звіт про прибутки та витрати (доповнений). [1, с. 131-137]

Можемо зробити висновок, що бухгалтерський облік у Китаї бере свій початок ще до нашої ери, і протягом всієї історії жорстко контролюється державою. Незважаючи на державний контроль, податкове законодавство не відповідає встановленим нормам ведення бухгалтерського обліку, що створює труднощі при веденні обліку та складанні бухгалтерських звітностей. Разом з цим, слід відзначити, що держава лояльно ставиться до підприємств, які використовую новітні технології, знижуючи для них податкові ставки, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність китайської продукції на світовому ринку.

Література:

1. Лучко М. Р., Бенько І. Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – с.

2. Жарикова, Л.А.Бухгалтерский учёт в зарубежных странах : учебное пособие / Л.А. Жарикова, Н.В. Наумова. – Тамбов :Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2008. – 160 с.

3. Крил Х.Г. Становление государственной власти в Китае. Империя Западная Чжоу [Текст] / Херли Крил: пер. с англ. Р.В. Костенко – СПБ: Евразия, 2001. – 480с.

4. Мацкевич А.Н., Униятова О.А. Особенности развития учёта в Китае [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvfbi/2009_2/Magazine_02_09_st32_pp62-63.pdf

5. Поленова Н.С., к.е.н., доцент кафедри «Бухгалтерський облік». Природа регулювання бухгалтерського обліку в Китаї // Аудит и финасовый анализ. - 2009, №6

6. Облікові системи країн Стародавнього Сходу. Даньків Й.Я., Остап’юк М.Я. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2009_27/statti/6_1.htm

7. Шепенко Р.А. Законодательство о бухгалтерском учёте в КНР [Текст] / Р.А. Шепенко // Бухгалтерский учёт. – 2001. - №5. – с. 76-78.