Патраманська Л.Ю., к.е.н., доц. Даценко Г.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут
КНТЕУ, Україна
Особливості проведення
контролю фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
Для
сучасного етапу розвитку економічної системи є характерним її кризовий стан. В
таких умовах багато підприємств збанкрутували або ж знаходяться в
незадовільному фінансовому стані. Щоб уникнути фінансових проблем та
забезпечити успішне функціонування підприємства, доцільно проводити оперативну оцінку
рівня фінансової стійкості, платоспроможності підприємства, постійний контроль
за даними показниками та регулювання фінансових взаємовідносин за результатами
перевірки. Це надасть можливість вчасно розробити і впровадити ефективні заходи
санації підприємств, попередити банкрутство, підвищити їх конкурентоспроможність.
У своїх
наукових працях багато вітчизняних та зарубіжних вчених піднімали теоретичні та
практичні питання визначення сутності фінансової стійкості та платоспроможності
підприємства, аналізу основних коефіцієнтів, що характеризують ці показники.
Серед зарубіжних науковців слід виділити: Р. Таффлера, Ю. Бригхема, У. Бівера, Б. Калласа, Е.Альтмана, Дж.Гапенски, оскільки
вони здійснили значний вклад у формування теоретико-методологічних засад оцінки
платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Вітчизняні вчені також
неодноразово піднімали ці проблемні питання
у своїх наукових працях, а саме: Артеменко В.Г., Белендира М.В., Гринів
Б.В., Забродський В.А, Кондратьєв О.В., Кульчицький М.І., Олійник В.Я., Подєрьогін
А.М., Родіонова В.М., Терещенко С.І. та інші. Проте все ж існують суперечки
щодо дефініцій фінансова стійкість та платоспроможність, а питання проведення
контролю цих показників недостатньо відображені у науковій літературі.
Метою
дослідження є розгляд підходів до визначення понять фінансова стійкість та
платоспроможність підприємства та висвітлення особливостей проведення контролю
даних показників.
На
сьогодні в економічній літературі відсутнє конкретне та однозначне трактування
таких категорій як: «фінансова стійкість», «платоспроможність». У більшості дослідників поняття фінансової
стійкості розглядається у вузькому значенні, а саме як один із показників
фінансового стану підприємства,
який характеризує: стан активів підприємства, що гарантує постійну платоспроможність; такий
стан підприємства, коли обсяг його майна достатній для погашення зобов’язань,
тобто підприємство є платоспроможним; стан і структуру активів організації, їх
забезпеченість джерелами. Наприклад, Г. В. Савицька
вважає, що фінансова стійкість – це здатність суб’єкта господарювання
функціонувати і розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів і пасивів в
мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну
платоспроможність і інвестиційну привабливість в умовах допустимого рівня
ризику [1]. А науковець Коробов М. Я. дає наступне
трактування: фінансова стійкість – це досягнення підприємством позитивних
параметрів діяльності та ефективне розміщення його фінансових ресурсів [2].
Деякі
науковці пропонують таке визначення поняття платоспроможності – це здатність
своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов’язання, що витікають із
торгівельних, кредитних та інших операцій грошового характеру. Проте найбільш
точною дефініцією є, запропонована Давиденко Н.М.: платоспроможність – це наявність у підприємства грошових коштів та
їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що
потребує негайного погашення [3].
До
системи управління фінансовою стійкістю та платоспроможністю підприємства
беззаперечно повинна входити підсистема контролю. Здійснювати перевірки на
підприємстві можуть як уповноважені працівники, так і залучені спеціалісти.
Внутрішній контроль платоспроможності та фінансової стійкості є більш
оперативним, тому дозоляє вирішувати фінансові проблеми одразу після їх
виникнення, окрім того працівники ознайомлені із особливостями функціонування
підприємства. Проте у даному випадку необхідним є збільшення штату працівників,
що тягне за собою збільшення витрат на заробітну плату. Зовнішній контроль є
більш ефективним, його можуть здійснювати на замовлення незалежні аудитори.
Аудит
фінансової стійкості та платоспроможності є новим видом аудиту, що є особливо
актуальним в умовах кризи, оскільки аудитор надає оцінку показникам стійкості
та платоспроможності підприємства, вносить пропозиції щодо покращення
фінансового стану, а також підтверджує публічну фінансову звітність. Основними
завданнями аудиту фінансової стійкості підприємства мають бути наступні:
виявлення ризику клієнта та ризику інвестора; оцінка поточних та довгострокових
зобов’язань та наявність коштів для їх погашення; аналіз основних аналітичних
коефіцієнтів; виявлення ймовірності банкрутства.
Для
фінансово стійких компаній замовлення такої аудиторської перевірки не буде
обтяжливим, оскільки у них наявні фінансові прогнози, планові документи, а
фінансова звітність і так буде підлягати регулярній перевірці на достовірність.
Наявність аудиторського висновку про фінансову стійкість та платоспроможність є
значною перевагою для підприємства перед конкурентами, оскільки рівень довіри
контрагентів, клієнтів, інвесторів значно зростає, що в умовах економічної
кризи є досить важливим фактором регулярного та ефективного здійснення
діяльності, залучення додаткового фінансування. В свою чергу своєчасне
виявлення проблеми потенційної неплатоспроможності дозволить оперативніше її
вирішити, сконцентрувати всі сили для того, щоб уникнути кризи у компанії,
ліквідації бізнесу. Існуючі та майбутні контрагенти ознайомившись із аудиторськими
висновками зможуть оцінити рівень ризику співпраці із підприємством-банкрутом
та прийняти правильне рішення.
Зазвичай
аудитори в процесі дослідження фінансової стійкості підприємства застосовують
розрахунково-аналітичні методи, що передбачають використання підходів оцінки
перспектив підприємства на основі ретроспективних даних. Одним з видів
аналітичних процедур аудиту фінансової стійкості та платоспроможності є метод аналізу коефіцієнтів, що передбачає
порівняння співвідношень між двома або більше статтями фінансової звітності
підприємства. В економічній літературі відсутня єдина думка щодо кількості
коефіцієнтів, що використовуються в процесі оцінки платоспроможності та
фінансової стійкості. На нашу думку, доцільно використовувати такий набір
найважливіших коефіцієнтів, що відображені в табл.1. Визначивши основні
аналітичні коефіцієнти аудитор має змогу порівняти їх із нормативним значенням,
аналогічними показниками минулих періодів, середньогалузевими чи показниками
лідера у галузі. На основі виявлених відхилень аудитор робить відповідні
висновки та розробляє рекомендації щодо уникнення проблем у діяльності
підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до
неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку
виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві
зайві запаси, резерви.
Таблиця 1
Показники фінансової стійкості та платоспроможності
підприємства
Коефіцієнт |
Економічний зміст |
Формула |
Норматив |
Показники фінансової стійкості підприємства |
|||
Коефіцієнт автономії (фінансової
незалежності) |
Показує, яку частину у загальних
вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову
незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. |
Кавт = Власний капітал/ Підсумок балансу |
> 0,5 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
Показує співвідношення власних і
залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує
здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. |
Кф.с. = Власний капітал/ Загальна сума зобов’язань |
> 1,0 |
Коефіцієнт забезпеченості власними
оборотними засобами |
Показує, яка частина матеріальних
оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу. |
Кзвз. = Власні оборотні
засоби/ Матеріальні оборотні активи |
> 0,1 |
Коефіцієнт відношення необоротних
та оборотних активів |
Характеризує співвідношення
необоротних і оборотних активів. |
Кн/об = Необоротні
активи/ Оборотні активи |
– |
Коефіцієнт маневреності |
Показує, яка частина власних коштів
підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно
маневрувати цими коштами. |
Км = Власні оборотні
активи/ Власний капітал |
0,5 – 0,6 |
Показники платоспроможності |
|||
Коефіцієнт загальної платоспроможності |
Характеризує здатність підприємства покрити всі
зобов’язання за рахунок активів |
К з.п. = Загальна сума активів / Загальна
сума зобов’язань |
>2 |
Співвідношення довгострокової дебіторської та
кредиторської заборгованості |
Характеризує здатність підприємства розрахуватися з
кредиторами за рахунок дебіторів за заборгованості понад один рік |
Довгострокова деб. заборгованість / Довгострокова кред.
заборгованість |
>1 |
Співвідношення короткострокової дебіторської та
кредиторської заборгованості |
Характеризує здатність підприємства розрахуватися з
кредиторами за рахунок дебіторів за заборгованості до одного року |
Короткострокова деб. заборгованість / Короткострокова
кред. заборгованість |
>1 |
Відношення кредитів, що погашені своєчасно, до
загальної суми кредитів |
Показує своєчасність виконання обов’язків перед
кредиторами |
Сума кредитів,
погашених своєчасно / Загальна сума кредитів |
> 0,95 |
Окрім
розрахунку аналітичних коефіцієнтів, аудитор може складати прогнозовані
фінансові звіти, визначати рівень поточного та прогнозованого ризику,
відображати у звіті стан виконання платіжної дисципліни, оцінювати не лише дію
внутрішніх факторів на фінансову стійкість, а й вплив бізнес-процесів та
пов’язаних з ними ризиків. Окрім того, актуальним для здійснення аудиту
фінансової стійкості та платоспроможності є використання сучасних інформаційних
технологій. На ринку представлений
досить великий вибір програмних продуктів, що можуть використовуватись в
процесі проведення аналізу та контролю цих показників, серед них: БЕСТ-Ф,
Галактика, Audit Expert та інші.
Основним
інформаційним забезпеченням під час здійснення аудиту фінансової стійкості є
фінансова звітність, а також інші не фінансові, планові чи прогнозні дані. Проте аудитору слід з обережністю
відноситись до даних відображених у фінансовій звітності, оскільки помилки,
шахрайства можуть значно вплинути на кінцевий результат обрахунку показників
фінансової стійкості та платоспроможності. Тому необхідним є проведення
контролю стану розрахунків з дебіторами та кредиторами, оборотних та
необоротних активів, власного капіталу тощо. Така перевірка може здійснюватись
за допомогою загальнонаукових методів, методів зустрічної, документальної
перевірки, вибіркових і суцільних спостережень, фактичного контролю тощо.
Таким
чином, проведення контролю фінансової стійкості та платоспроможності
підприємства є об’єктивно необхідним. Доцільним для підприємств є замовлення
аудиторської незалежної перевірки, оскільки наявність аудиторського
висновку про фінансову стійкість та
платоспроможність підприємства надає додаткову переваги: підвищує рівень довіри
інвесторів, клієнтів, кредиторів, збільшує рівень поінформованості зацікавлених
осіб про фінансовий стан, дає оцінку прогнозним показникам підприємства,
відображає інформацію про наявні та майбутні ризики тощо.
Список використаних джерел:
1. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності
підприємства: Навч. по-сібник. — 2-е вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2005. —
662 с.
2. Коробов М. Я.
Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств : навч. посіб. – 3-тє
вид., перероб. і доп. / М. Я. Коробов. – К. : Т-во «Знання»,
КОО, 2002. – 294 с.
3. Давиденко Н.М. Ліквідність та платоспроможність як показники
ефективності фінансового менеджменту підприємства // Фінанси та кредит. Розділ:
Актуальні проблеми економіки – 2005. Вип. 2 (44). – С.36-41.