Экономические науки/7. Учет и аудит

К.е.н. Даценко Г.В., Дембіцька О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Контроль за правильністю оцінки нематеріальних активів

В умовах глобалізації та інтернаціоналізації економіки особливе значення набуває контроль за правильністю визначення оцінки нематеріальних активів та удосконалення її методики. Правильність обраного способу оцінки нематеріальних активів може істотно вплинути на послідуючу діяльність підприємства, його життєзданість та ліквідність.

Метою дослідження є аналіз основних напрямів контролю за правильністю визначення оцінки нематеріальних активів.

Питанням контролю нематеріальних активів присвячені праці Ф. Ф. Бутинця, М.В. Кужельного і Є.В. Калюги, В.Ф. Максимової, І.І. Криштопи, А.Ф. Гуменюка і В.В. Яцюка. Проте залишається низка невирішени питань щодо достовірності ввідображення інформації про нематеріальні активи у фінансовій і інших видах звітності.

Методологічні засади формування інформації про нематеріальні активи визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" [1]. Найефективнішим контроль нематеріальних активів можливий лише у тому випадку, якщо він здійснюється на основі достовірних даних про всі нематеріальні об’єкти, що використовує підприємство у своїй діяльності. Первинне визнання об'єкта нематеріальних активів становить серйозну практичну і теоретичну проблему. Оцінку нематеріальних активів визначають виходячи з вартості відповідно до договору і порядку включення витрат та доведення їх до стану, придатного до використання в запланованих цілях. При цьому ревізору слід визначити порядок формування первісної вартості нематеріальних активів.

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться у певній послідовності і включає такі етапи: обстеження нематеріальних активів; правова експертиза; з’ясування типу вартості, що визначається, і вибір відповідного методу (методів) оцінки вартості; формування інформаційної бази для проведення оцінки; розрахунки вартості нематеріальних активів за вибраними методами; підготовка звіту про оцінку.

У міжнародній практиці оцінки нематеріальних активів застосовують такі методи: витратний: розраховують витрати у поточних цінах на відтворення об'єктів нематеріальних активів з урахуванням зносу; прибутковий: визначають суми доходів, що утоворюються об'єктом власності в результаті використання об'єкта нематеріальних активів; ринковий: грунтується на реалізації методу, зокрема порівняльного аналізу продажу. Кожний з цих підходів має свою методологію, тому при одночасному їх використанні отримують різні значення вартості оцінюваного об’єкта, що в кінцевому результаті відображається на величині фінансового результату підприємства та ускладнює аналіз стану та використання нематеріальних активів як всередині конкретного підприємства, так і при порівнянні фінансового стану двох і більше суб’єктів господарювання. З метою узгодження результатів оцінки варто застосовувати порівняльний аналіз оцінки вартості нематеріальних активів на основі різних підходів і, таким чином, більш достовірно визначається вартість об’єкта оцінки. Проте проблемою є те, що такі методи перш за все стосуються оцінки об’єктів, які можна ідентифікувати і не стосуються оцінки не ідентифікованих об’єктів (наприклад, складові гудвілу).

Практична проблема, пов’язана з оцінкою нематеріальних активів, часто виникає під час проведення їх інвентаризації та виявленні таких, що не відображені на балансі підприємства. Інколи суб'єкти необгрунтовано збільшують вартість нематеріальних активів, включачи витрати по регулярній актуалізації прогрманого продукту. Ці витрати є необхідною умовою працездатності програми та мають такий самий характер, як і технічне обслуговування основних засобів, і підлягають віднесення їх до поточних витрат. Такі дії призводять до збільшення вартості нематеріальних активів, термінів їх корисного використання, необгрунтованого збільшення собівартості продукції (робіт, послуг).

Тому важливим є відображення нематеріальних активів за справедливою оцінкою та у повному обсязі. Однак на сьогодні ситуація на українських підприємствах стосовно даного питання є достатньо проблематичною, причиною чого є: недосконалість законодавчої бази щодо регулювання обліку нематеріальних активів. Як наслідок, це призводить до того, що не всі об’єкти, які мають бути віднесені до нематеріальних активів, відображаються у їх складі; неможливість здійснення в межах системи бухгалтерського обліку справедливої оцінки нематеріальних активів. В силу того, що існують різні методи та способи визначення вартості даних об’єктів, не завжди вони обираються вірно. Вказані проблеми призводять до того, що балансова вартість підприємств значно відрізняється від їх реальної ринкової вартості. В результаті виникають неточності стосовно отриманих даних при проведенні контролю ефективності, що негативно впливає на управлінські аспекти використання нематеріальних активів. Тому рішення, що приймаються на основі таких даних не дають очікуваного ефекту.

Таким чином, правильна оцінка нематерільних активів дасть змогу обгрунтовано формувати собівартість продукції (робіт, послуг) через амортизаційні відрахування, визначати фінансові результати підприємства.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №8 "Нематеріальні активи", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242.

2. Гуменюк А, Яцюк В. Аудит нематеріальних активів: методика проведення // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 2. –С.57 – 62.

3. Нашкерська Г.В. Оцінка нематеріальних активів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – №11. – С.23 – 30.

4. Криштопа І.І. Методичні аспекти контролю нематеріальних активів // Вісник КТУ. – 2009. – №23. – С. 290 – 293.