ЗАСТОСУВАННЯ КОРЕЛЯЦІЙНО-РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ

Швець Ю.В.

Планування доходів місцевих бюджетів є основою для своєчасного та обґрунтованого складання бюджетів усіх рівнів.

Планування кожного податку, збору чи іншого обов'язкового платежу

базується на цілому ряді чинників, до яких, насамперед, відноситься діюче законодавство, що регламентує його стягнення.
Прогноз надходжень доходів бюджету базується на макроекономічних
показниках розвитку країни, провідних галузей економіки країни, конкретних регіонів, які розробляються центральними економічними відомствами і місцевими органами влади й управління. При цьому, як правило, прогноз формування дохідної частини бюджету на наступний рік здійснюється на основі звітних даних за дев'ять місяців з урахуванням їх динаміки в четвертому кварталі. 
При плануванні доходної частини місцевого бюджету особливо значимим є дослідження комплексу показників, аналіз їх взаємозв’язків, виявлення тенденцій та розробка економічних нормативів і прогнозів.

Для вирішення цих завдань актуальним являється дослідження та наукове обґрунтування існуючих залежностей між показниками бюджету з метою виявлення причинно-наслідкових зв’язків між ними. Вивчення різноманіття таких взаємозв’язків є досить складним завданням, а тому становить одну з основних проблем статистичного аналізу. При цьому побудова прийнятних моделей дозволяє в подальшому розробляти на їх основі прогнози соціально-економічного розвитку району.

Використання статистичних методів дослідження взаємозв’язків показників доходної частини місцевого бюджету потребує, по-перше, розуміння сутності й специфіки чинників формування цих показників, по-друге, знання сутності та можливостей статистичних методів.

Основним методом для кількісної оцінки взаємозв’язків економічних явищ є кореляційно-регресійний аналіз.

Дослідженням  та вивченням кореляційно-регресійного аналізу в розрізі різних напрямків займалися як вітчизняні вчені, такі як Ю.А.Толбатов, П.В.Слюсарчук, так і закордонні В.Н.Кухарєв, В.І.Саллі, А.М.Ерперт. Вони використовували кореляційно-регресійний аналіз для дослідження і побудови економіко-математичних моделей в основному для підприємств або на рівні  однієї з галузей економіки.

Автор пропонує застосовувати даний вид дослідження для побудови  багатофакторної моделі, де результативним показником виступатиме обсяг доходної частини місцевого бюджету, а факторами впливу податкоспроможність регіону та обсяг трансфертів.

Загальною умовою, що дозволяє отримати стабільніші результати при побудові кореляційних і регресійних моделей, є вимога однорідності початкової інформації.

Побудова багатофакторної кореляційно-регресійної моделі включає кілька етапів. Після вивчення економічної проблеми та формулювання залежних показників будується статистично значущі моделі. Цей етап полягає у тому, щоб за допомогою спеціальних характеристик отримати кількісне підтвердження наявності чи відсутності зв’язку між показниками. Оцінка взаємозв’язку між кількісними змінними підтвердження гіпотези про наявність зв’язку є основою для переходу до наступного кроку — встановлення аналітичної залежності між ознаками. Параметри рівняння регресії розраховуються таким чином, щоб обчислені за рівнянням значення залежної ознаки найменшою мірою відрізнялися від фактичних. Це досягається розрахунком параметрів рівнянь регресії за методом найменших квадратів.

Наступним етапом є перевірка адекватності моделей та вибір найкращої моделі з усіх статистично значущих. Рішення про вибір, рівень якості теоретичної моделі та надійність статистичних висновків у регресійному аналізі визначається рівнем статистичних оцінок адекватності моделі реальним явищам і процесам. І нарешті, в множинній регресії поруч з оцінкою достовірності моделі в цілому може іти мова про оцінювання достовірності кожного параметра моделі. Ця мета досягається за допомогою критерію Ст’юдента.

Результати регресійного аналізу порівнюються з гіпотезами, які були сформульовані на першому етапі досліджень.

Спираючись на теоретичні положення, було визначено що зв'язок між обсягом доходної частини місцевого бюджету та визначеними факторами впливу прямий. Щільність зв’язку суттєва, що дає змогу стверджувати про впливовість обраних факторів.

Знання сутності методу і його можливостей щодо оцінювання інформації дає змогу ефективно використовувати статистичні методи для аналізу взаємозв’язків між економічними явищами.

Для покращення використання статистичної та економічної інформації, вибір ефективних статистичних методів має дуже важливе значення.

Необхідною умовою дослідження взаємозв’язку показників місцевого бюджету є розуміння сутності, специфіки та можливостей математичних і статистичних методів для аналізу взаємозалежності чинників та результативних показників. Для кількісної оцінки взаємозв’язку показників місцевого бюджету оптимальним є використання разом із регресійним і кореляційним аналізом індексного методу, який має значно ширші аналітичні можливості.

Література:

1. Попова Н.О. Передумови статистичного аналізу факторів соціально-економічного розвитку / Н.О. Попова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2009. - №2(6). – С. 89-93.