Корнєва О.М., доц. Юрченко
К.А.
Дніпропетровський
національний університет ім. Олеся Гончара
м. Дніпропетровськ, Україна
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОГО
КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
Як показує практика економічно
розвинених країн, вирішальним фактором соціально-економічного розвитку
промислових товаровиробників виступає НТП, а саме інноваційна діяльність, яка
відіграє провідну роль у вирішенні ряду складних економічних, екологічних, соціальних
та культурних завдань.
В Україні галуззю, що розглядається як потужне джерело
інноваційної продукції є машинобудування. Проте, перспективи розвитку
інноваційної діяльності у цій галузі стають більш проблемними в основному через
втрату пріоритетів у сфері розробки, виробництва та збуту продукції. І, як
наслідок, перед вітчизняними товаровиробниками постає все більша необхідність розроблення
та впровадження прогресивних заходів, спрямованих на широке використання нових
машин і механізмів та ефективне опанування науково-технічних розробок [1].
У сучасній економіці будь-яке
підприємство може успішно функціонувати лише у тому випадку, якщо створює
конкурентні переваги шляхом виготовлення та впровадження на ринок нових
продуктів і технологій.
На сьогоднішній день машинобудування
розглядається як найбільший комплекс, від діяльності якого залежить
конкурентоспроможність товарів і послуг як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринках.
Проаналізовано рівень активності в
інноваційній діяльності підприємств машинобудівного комплексу України.
Результати представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Рівень активності в інноваційній діяльності підприємств
№ |
Коефіцієнти |
Формули |
Розрахунки |
1. |
Коефіцієнт оновлення продукції |
|
|
2. |
Коефіцієнт оновлення технологій |
|
|
3. |
Коефіцієнт використання власних розробок |
|
|
4. |
Коефіцієнт використання придбаних розробок |
|
|
Отже, такі коефіцієнти активності в
інноваційній діяльності підприємств машинобудівного комплексу України є
середніми як коефіцієнти оновлення продукції та використання придбаних
розробок, а низькими – коефіцієнти оновлення технологій та використання власних
розробок. Таким чином, вони характеризують невисоку інноваційну спрямованість
підприємств даної галузі.
Звернено увагу на показники інноваційної діяльності підприємства, що
містяться в таблиці 2.
Таблиця 2
Показники інноваційної діяльності
Роки |
Обсяг інноваційної продукції, млрд. грн |
Кількість
підприємств, що здійснювали інноваційну діяльність, одиниць |
Витрати на
інноваційну діяльність, млн.грн |
Дохід від інноваційної діяльності, млн.грн |
|
2001 |
5,2 |
104 |
786,3 |
10871,3 |
|
2002 |
7,1 |
202 |
1033,7 |
11587,2 |
|
2003 |
7,5 |
255 |
1175,8 |
12990,2 |
|
2004 |
8,3 |
301 |
1173,4 |
12148,3 |
|
2005 |
9,2 |
394 |
1757,2 |
10365,4 |
|
2006 |
8,8 |
417 |
1971,4 |
12605,7 |
|
2007 |
13,4 |
421 |
3013,5 |
12882,1 |
|
2008 |
17,8 |
400 |
3059,8 |
18001,4 |
|
2009 |
9,7 |
406 |
4005,3 |
18672,6 |
|
2010 |
10,3 |
408 |
4128,5 |
19231,8 |
|
Було встановлено кореляційний зв'язок між даними показниками. Кореляційна
матриця зосереджена в таблиці 3.
Таблиця 3
Кореляційна матриця
Показники |
Обсяг інноваційної продукції |
Кількість підприємств, що здійснюють інноваційну
діяльність |
Витрати на інноваційну діяльність |
Дохід від
інноваційної діяльності |
Обсяг інноваційної продукції |
1 |
0,6730 |
0,6134 |
0,5531 |
Кількість підприємств, що здійснювали інноваційну
діяльність |
0,6730 |
1 |
0,7601 |
0,5170 |
Витрати на інноваційну діяльність |
0,6134 |
0,7601 |
1 |
0,8764 |
Дохід від
інноваційної діяльності |
0,5531 |
0,5170 |
0,8764 |
1 |
Отже, найбільший взаємозв’язок присутній між доходом та витратами на
інноваційну діяльність, так як коефіцієнт кореляції є досить високим і
становить 0,8764. А найменший взаємозв’язок, де коефіцієнт кореляції дорівнює
0,5170, – між доходом від інноваційної діяльності та кількістю підприємств, що
здійснюють інноваційну діяльність.
Подальший розвиток машинобудівної
галузі залежатиме як від вдосконалення державної підтримки інноваційної
діяльності, так і від активності самих машинобудівних підприємств. Адже якщо
підприємство ігнорує нововведення, то через деякий час ризикує стати
неконкурентоспроможним, послабити свої позиції на ринку, втратити споживачів
продукції, що у кінцевому результаті призведе до погіршення фінансового стану,
виникнення кризових ситуацій і, як наслідок, можливого банкрутства.
Тому для активізації інноваційної
діяльності самих підприємств МБК доцільно запропонувати такі заходи:
виготовлення принципово нових та удосконалення існуючих видів продукції шляхом
підвищення їх якості та ефективності; впровадження та освоєння прогресивних
технологічних процесів, засобів автоматизації та механізмів виробництва; повне
та ефективне використання наявного технологічного потенціалу; ефективний
розподіл та використання наявних ресурсів за напрямами технічного розвитку;
пошук нових джерел залучення фінансових ресурсів та шляхів їх збільшення;
розробка та проведення програм навчання, підготовки та перепідготовки
персоналу, спрямованих на отримання та вдосконалення вмінь та навичок у сфері
науково-технічних розробок; впровадження ефективних механізмів моніторингу та
оцінки ринкових тенденцій спрямованих на забезпечення швидкої адаптації
підприємств до змін у навколишньому середовищі [2].
Література:
1.
Малащук Д.В. Особливості інноваційного потенціалу
машинобудування України// Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №2(44). – с.111-120.
2. Шира Т.Б. Вплив
інноваційно-технічного потенціалу підприємства на конкурентоспроможність
інноваційного продукту// Фінанси України. – 2011. №1. – с. 43–50.