Нефьодов О. О.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ У ВИКЛАДАННІ ФАРМАКОЛОГІЇ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

Дніпропетровська державна медична академія

Використання тестів у навчальному процесі перш за усе асоціюється із контролем знань. Найбільш масштабним заходом у цьому напрямку було впровадження системи ліцензійних іспитів, яке створило передумови для сприйняття інших міжнародних стандартів організації медичної світи, зокрема, кредитно-модульної системи. З 1997 року провідними викладачами теоретичних кафедр українських медичних ВНЗ створений і поповнюється банк тестових завдань для іспитів «КРОК 1», який зараз налічує сотні тестів з кожної медико-біологічної дисципліни. Цей результат колективної творчості може бути використаний не тільки для підсумкового контролю, а й на інших етапах навчання. Чітке структурування навчального матеріалу та професійна спрямованість завдань, властиві тестам з «кроковських» баз, особливо актуальні в умовах кредитно-модульної системи навчання.

Якісна фахова підготовка студентів можлива тільки за умов якісного методичного забезпечення навчального процесу. Викладачі, які беруть участь у розробці тестових завдань, набувають навичок ретельного аналізу навчального матеріалу, виявлення його логічної структури, схематизації та формалізації зі збереженням суттєвих характеристик змісту. Все це дуже важливо при створенні методичних розробок керуючого типу, якими повинні користуватися студенти на практичних заняттях. Враховуючі перехід спеціальностей «стоматологія» та «фармація» на кредитно-модульну систему навчання та затвердження нових типових програм для спеціальності «лікувальна справа», впорядкування таких методичних вказівок залишається важливою частиною професійної діяльності викладачів медичних вишів.

Необхідність проведення модульних контролів та оцінювання студентів на кожному занятті спонукає викладачів до розподілу первинної бази тестів за тематикою модулів, змістових модулів та окремих занять. При цьому відбувається зіставлення змісту тестових завдань із теоретичними питаннями та практичними завданнями певної теми, що нерідко приводить до переосмислення та корекції змісту навчального матеріалу та методичних прийомів його викладання. На рівні теоретичних кафедр приходиться працювати в основному з тестами, які ще не пройшли експертизу, тому серед них трапляються сумнівні та неоднозначні завдання. Для поточного контролю знань вони не використовуються, але активізують педагогічну думку викладачів через дискусії на методичних нарадах та цілеспрямований аналіз новітніх наукових даних, і таким чином сприяють підвищенню професійного рівня викладацького складу.

Спостереження за позитивним впливом розробки та опрацювання тестів на якість методичної роботи призводять до думки, що самостійне складання тестів може бути корисним завданням і для студентів. Тим більше, що складання задач з фізики, математики, хімії є досить традиційним прийомом у проблемному навчанні. І хоча основний зміст базових медико-біологічних дисциплін не представлений теоремами, законами та формулами, викладання за кредитно-модульною системою передбачає виділення структурних елементів змісту та встановлення зв‘язків між ними, що і стає основою тестових завдань. Ряд зв‘язків студенти здатні розкрити самостійно: між лікарським засобом та його механізмом дії, показаннями до призначення та основними фармакотерапевтичними ефектами тощо.

Курс пропедевтичної фармакології складається з двох модулів і після складання Модулю 1, до якого входить загальна рецептура та загальна фармакологія, фармакологія синаптотроних засобів, та тих, що впливають на центральну нервову систему, студенти вже мають значний досвід у розв‘язанні тестових завдань. При вивченні Модулю 2 – фармакологія обміну, частих фізіологічних систем та антибактеріальних препаратів вони здатні складати власні тести за відомим зразком (КРОК 1) з тем, які вже опрацьовані теоретично. Поставлене перед студентом завдання скласти власний тест створює у нього установку на уважний аналіз тексту лекції та підручника, усвідомлення проблемних ситуацій у змісті теми. Формулювання умов задачі привертає увагу імовірних клінічних випадків, що виникають у професійній роботі лікаря, а підбір адекватних дистракторів підводить студентів до питань клінічної фармакології та фармакотерапії, які вони будуть вивчати на старших курсах. Подібні розумові дії мають самостійну цінність, навіть якщо вони і не завершуються розробкою якісного тестового завдання, адже робота із текстом, «активне читання» принаймні сприяє осмисленому запам‘ятовуванню навчального матеріалу. Пропозиція скласти власні тести викликає інтерес студентів, особливо тих, хто навчається успішно, але не відмінно. Елемент проблемного навчання активізує їх інтелектуальний потенціал, залучає до навчальної діяльності ті творчі ресурси, які не були запитані при традиційному підході до викладання.

Важливою умовою подання студентських тестових завдань є їх оригінальність, тобто відсутність подібних завдань у базі тестів. Для виявлення небажаних збігів студенту доводиться досить уважно переглядати базу тестів, а на підсвідомому рівні у цей же час іде її засвоєння. Причому воно суттєво відрізняється від механічного запам‘ятовування, коли перед ліцензійним іспитом студент намагається вивчити всю базу тестів за лічені дні і тоді нерідко трапляється, що умови завдань студенту ніби знайомі, а вірна відповідь не запам‘яталася.

На практичних заняттях розв‘язання задач може бути однією з основних форм роботи студентів, і ті з них, чії тести були попередньо схвалено викладачем, можуть запропонувати створені ними завдання для розв‘язання своїм товаришам. Аналіз та обговорення цих тестів, визначення найбільш вдалих завдань, оцінка важливості піднятого питання, коректності формулювання, наявності необхідних та зайвих даних в умові завдання, складності тесту дозволяють організувати розгляд теоретичних питань як неформальну дискусію та вносять елемент творчого змагання.

Таким чином, розробка та експертиза тестових завдань є важливим фактором підвищення педагогічної майстерності викладачів, позитивно позначається на якості методичного забезпечення для навчання за кредитно-модульною системою. Було б корисним видання (друковане або електронне) баз тестів з медико-біологічних дисциплін із групуванням завдань за тематикою та складністю, розташуванням у логічній послідовності згідно навчальних програм. Заохочення студентів до самостійного складання тестів підвищує їх інтерес до навчання, полегшує засвоєння матеріалу через активну роботу з навчальними текстами, закладає основи клінічного мислення.