Удовенко М. А.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

БІОАДЕКВАТНЕ НАВЧАННЯ:
СУТНІСТЬ, ПЕРЕВАГИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

В умовах переходу сучасної цивілізації від промислового суспільства до інформаційного уявлення людей про, здавалось би, традиційні та непорушні речі у різних галузях науки зазнають дуже швидких і суттєвих змін. Не оминули ці зміни й педагогіку. Одне з найважливіших протиріч, яке потребує негайного розв’язання, утворилося між постійно зростаючої кількістю дуже різнорідної інформації з різних галузей знань, що повинен опрацювати та засвоїти сучасний школяр, та рівнем його здоров’я, який нажаль, має стійку тенденцію до погіршення. Отже, проблема полягає в тому, що сучасна школа повинна шукати прийнятний баланс між, з одного боку, зростаючими вимогами до рівня освіти сучасної молодої людини, а з іншого боку, збереженням її здоров’я, без якого перша вимога взагалі втрачає будь-який сенс. Одним з можливих напрямків розв’язання цієї проблеми є використання концепції біоадекватного навчання, що виникла та розвивається в рамках ноосферної освіти. Саме цим зумовлена актуальність запропонованої роботи.

Метою дослідження є вивчення доцільності, можливості та перспектив масового застосування методики біоадекватного навчання у школах сучасної України.

Вивчаючи історію становлення ноосферної освіти як напрямку в сучасній педагогіці взагалі, необхідно зазначити, що її підвалини було створено, як не дивно, ще у роботах загально визнаних класиків. Проблему природовідповідності у вихованні успішно розробляли А. Дістверг, Дж. Локк, І. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинський, Я. Коменськийта ін.

Системоутворювальні елементи ноосферної освіти базуються, зокрема, на концептуальних основах теорії Ш. Амоношвілі, М. Щетініна, В. Базарного.

У рамках ноосферної освіти успішно розвивається концепція біоадекватного навчання. Цікаву та корисну інформацію про ефективність проведення біоадекватних уроків у своїх роботах наводять, наприклад, Н. Антоненко, А. Ванцян, Н. Клімова, М. Куликова, І. Курбатова, Н. Ломакіна, Л. Мазуріна, Н. Маслова, О. Нікіфорова, Н. Радченко, Л. Рибальченко, Т. Самородова, С. Суворова, О. Сущенко та М. Ульянова [1,2]. Розглянемо основні ідеї біоадекватного навчання докладніше.

Біоадекватні уроки ґрунтуються на інтеграції відомих у світі класів технологій: «know how» – знаю як робити, «know what» – знаю що, «know way» – знаю шлях. Вони базуються на методичному, експериментальному, стратегічному, програмному, тактичному й організаційно-управлінському аспектах концепції ноосферної освіти.

До особливостей біоадекватного уроку належить те, що під час його проведення може використовуватись релаксаційна заспокійлива музика будь-яких композиторів. Але вона не повинна мати слів у запису, оскільки слова вчителя будуть змішуватись з текстом музичного твору.

Важливо, що традиційні уроки задіюють, як правило, зоровий та слуховий канал. Натомість, біоадекватні уроки дозволяють підключити всі канали сприйняття інформації, що дозволяє робити знання учнів міцнішими, а засвоєння нового матеріалу – швидшим. Створення ситуації успіху на ноосферному уроці призводить до покращення мотивації учнів до вивчення інших предметів, а також до зацікавленості в навчанні в цілому.

Біоадекватні уроки містять декілька частин, а саме: організаційну частину, введення нових знань (релаксація, чітке повторення структурованої інформації), закріплення та домашнє завдання. Релаксаційний компонент складається з підготовчого етапу (вступна релаксація), формування навчальної думки-образу та повторення структурованої інформації.

Метою біоадекватного уроку є навчання динамічному мисленню через створення образів. Образ створюється кожним учнем самостійно. Найчастіше він базується на попередньому життєвому досвіді цього учня. Образ має бути природнім і знайомим. Наприклад, яблуня, вишня, метелик і тощо. Якщо явище, яке буде викладатись за допомогою образу, має циклічний характер, можна використати «годинник».

Вчитель може використовувати допоміжний наочний матеріал (таблицю, схему, малюнок). Його можна відтворювати також за допомогою мультимедійних технологій.

Якщо така методика не може бути використана через невідповідність можливостей існуючих матеріально-технічних засобів умовам технічного забезпечення уроку, учням доцільно надати роздатковий матеріал або скористатись біоадекватним підручником чи зошитом.

Важливим поняттям для проведення біоадекватного уроку є «образон». Образоном, на який буде наноситись навчальна інформація, є опорний образ. Пригадуючи образон, учень відтворюватиме отримані на уроці знання з навчального предмету [2].

Образони, які використовуються на ноосферних уроках можуть бути пояснені психологічними теоріями ХХ сторіччя. А. Лурія, І. Матюгін вказували, що успішну пізнавальну діяльність людині забезпечують ейдетичні методики. Важливість образного мислення для навчальної діяльності була доведена необхідністю відтворювати необхідну в житті інформацію в певний час.

Наприкінці потрібно відзначити, що сучасні дослідники, зокрема, І. Казанцева, Т. Озеров, Ж. Клишко, В. Атажанова, Л. Мазуріна, Т. Синявська, Л. Підгірна фіксували якісне покращення показників стресостійкості, дружелюбності, терпимості, оздоровлення психоемоційної сфери учнів [3].

Таким чином, робота за біодекватною методикою викладання дозволить підвищити творчій потенціал педагога та учня, ефективніше використовувати навчальний час, досягти вищих результатів, не нашкодивши здоров’ю дітей, стимулювати інтерес учнів.

Література

1. Ноосферное образование в Украине: Сб. научн. ст. Под ред. Н. В. Масловой – Харьков: Изд-во Харьковского национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды, 2007. – 229 с.

2. Ноосферное образование – стратегия здоровья : Материал. ХХХ науч.-практ. конф./ под. ред. Н.Г.Куликовой. - г. Симферополь, 18-20 сентября 2011 г. – Симферополь: Изд-во ФЛП Лемешко К.А., 2011. – 452 с.

3. Ноосферное образование – стратегия здоровья // Сб. матер. XXVIII Междунар. науч.-практ. конф. г.Ялта, 6-7 октября 2010г./ Под ред. Н. В. Масловой. – Севастополь: Изд.-во Кручинин Л.Ю., 2010. – 520 с.