к.п.н. Шевчук І. В., Марценюк В. С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості комунікативного підходу в навчанні іноземної мови

Стрімкий розвиток високих технологій та економіки тісно пов'язаний з іноземною мовою. Мова стала доступною для більшості людей в тій чи іншій мірі. Це посилює мотивацію людей, що бажають вивчити іноземну мову, оскільки вона є основним засобом міжнародного спілкування та наукових досліджень. Багато спеціалістів в різних галузях науки, бізнесу, техніки, культури та інших сфер людської діяльності потребують негайного навчання іноземній мові. В першу чергу іноземна мова, а саме англійська, необхідна їм виключно функціонально, тобто для використання в різних сферах життя суспільства, як засіб реального спілкування з жителями інших країн. Великі зміни відбуваються у навчанні: кардинально переглядаються засоби та методи навчання. У зв'язку з цим, проблема використання ефективної методики викладання іноземної мови є досить важливою.

Комунікативна методика, як зрозуміло вже з її назви, спрямована саме на практику спілкування. Ця методика вже давно чудово працює в США та Європі. Комунікативний метод призначений для зняття страху перед спілкуванням. Останнім часом спостерігається вагома інтеграція комунікативного методу в систему мовної освіти України.

Проблема взаємодії викладача і студента набула особливої актуальності починаючи з 70-х років ХХ століття у зв'язку з інтенсивною розробкою і реалізацією комунікативного підходу в навчанні іноземних мов. Розвиток у студентів уміння організувати свою мовну поведінку мовою, яку вони вивчають, згідно із завданнями спілкування, тобто розвиток комунікативної компетенції, став пріоритетним напрямком у сфері навчання іноземним мовам.

Більшість фахівців і науковців визнають перспективність впровадження саме комунікативного методу в процес навчання іноземних мов в сучасних суспільних умовах. Так, А. М. Ветохов підкреслює широкі дієві навчально-виховні можливості цього методу та його великий потенціал до подальшого розвитку [1, с.25]. Реалізація комунікативного підходу до навчання іноземних мов студентів технічних спеціальностей визначає побудову курсу взагалі та орієнтацію на формування компетенцій у різних видах професійного спілкування з використанням іноземної мови, Комунікація розуміється як процес спілкування в усній чи письмовій формі, когнітивна сутність якого полягає в обміні інформацією та її оцінюванні. Комунікативна компетенція вважається сформованою, якщо “майбутній фахівець використовує іноземну мову, щоб самостійно отримувати й розширювати свої знання і досвід” [4, с.28]. Комунікативний підхід покликаний забезпечити успішне оволодіння всіма чотирма видами мовної діяльності на основі використання ситуацій спілкування та взаємодії з метою вирішення практичних завдань, релевантних у професійній діяльності, тобто таких, що охоплюють інтереси та потреби студентів.

Головна відмінність «комунікативного» методу навчання від традиційних полягає в тому, що «комунікативний» метод переносить увагу з правил граматики на комунікативну функцію мови. Якщо раніше основою при вивченні іноземної мови були граматичні правила, а процес навчання складався із перекладу на рідну мову і навпаки спеціально складених речень (текстів), то при комунікативному методі навчання увага зосереджується на реальних життєвих подіях, оригінальних іншомовних текстах. Вивчення правил і розширення активної лексики при використанні такого підходу відбувається не в результаті перекладу спеціально складених речень, а шляхом використання іноземної мови, на прикладі реальних мовних ситуацій. Матеріал подається через діалоги та програвання сценок, які імітують повсякденне життя. Для початківців - це знайомство, типові діалоги в ресторані або в аеропорту, для тих, що продовжують навчання - це спілкування в офісі, ведення переговорів, обговорення улюблених фільмів, книг тощо. Студенти повинні отримати на занятті усі навички, які будуть корисними їм в роботі. В основу викладання іноземним мовам покладено ідею максимально повної участі студента в процесі навчання. З першого заняття студенти чують іноземну мову. Самі спілкуються лише англійською, німецькою чи французькою, поступово запам'ятовують окремі слова і вирази. Існує думка, що чим більше висловлює свою думку на уроці кожен учень, тим ефективнішим є навчання. Тому на відміну від традиційного підходу, вчителю відводиться менш значна роль, він скорочує тривалість свого мовлення на користь студентів. Їхня активність відіграє основну роль, а викладач розпочинає дискусії або є одним із співрозмовників.

Комунікативна методика може бути інтегрована з деякими традиційними елементами викладання іноземної мови. Ця методика передбачає максимальне заглиблення студента в мовний процес, що досягається за допомогою мінімального користування студента рідною мовою. Основною метою цієї методики є навчити студента спочатку вільно розмовляти іноземною мовою, а потім думати нею. Важливо і те, що механічні репродуктивні вправи також відсутні; замість них з'являються ігрові ситуації, робота з партнером, завдання спрямовані на пошуки помилок, порівняння та співставлення, що підключають не тільки пам'ять, але і логіку, вміння мислити аналітично та творчо. Такий комплекс допоможе створити англомовне середовище, в якому повинні «функціонувати» студенти: спілкуватись, читати, брати участь в рольових іграх, висловлювати свої думки, робити висновки. Цей метод орієнтований на розвиток не тільки мовних знань, але й також на креативність та загальний світогляд студента.

Під час складання комунікативних завдань необхідна велика кмітливість та винахідливість. Дуже важливо будувати їх на цікавому матеріалі реальної дійсності, мобілізуючи також фантазію студентів. Викладач повинен мати велику кількість цікавих випадків, які можна використати у своїх завданнях, що підвищують тонус спілкування та стимулюють мовну творчість.

Більшість комунікативних завдань базуються на драматизаціях, що є точною моделлю справжнього спілкування. Справа в тому, що різні колізії - фантастичні, казкові, психологічно завжди мотивовані та актуальні, в них завжди все відбувається тут і зараз, а це дуже пожвавлює їх та сприяє засвоєнню матеріалу. В комунікативних завданнях можуть бути використані постійні персонажі: герої книг, автор, читач, популярні персонажі кіно, театру, репортер, журналіст і т.ін. Їх мовна поведінка визначається їх професією, характером, життям.

Отже, комунікативна методика навчання іноземній мові є найбільш ефективною, особливо коли йдеться про організацію навчання у навчальних закладах. Реалізація цієї методики повністю буде залежати від бажання, компетенції та ерудиції викладача. На занятті необхідно закласти основи володіння іноземною мовою саме як засобом спілкування, до використання її на практиці, як корисного інструменту. Вміння залучити студентів у процес активного засвоєння іноземної мови є справою досить складною і в багатьох випадках визначається прагненням студентів надбати та вдосконалити свої мовні вміння та навички. Зауважимо, що нетрадиційні методи стимулюють студентів до мовної активності і в цьому їх привабливість та пріоритетна значимість.

Література:

1. Ветохов А. М. Психолого-педаогическая характеристика современных методов обучения иностранному языку в школе // Іноземні мови. — 2006. — № 1. — С.25-29.

2. Репьев Ю.Г. Система интерактивного самообучения // Высшее образование сегодня. - 2003.- №11.- с. 18-23.

3. Карп’юк О. Навчання як модель успішного життя // Іноземні мови в навчальних закладах. –2005. — № 4. — С.86-94.

4. Бородіна Г.І. Комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови у немовному вузі // Іноземні мови. — 2005. — № 2. — С.28-31.