Философия/2. Социальная философия.

Юшковець Т.М., к.філос.н., доцент, Никифорова Л.А.

Донецький національний університет економіки й торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Етичні цінності професійної діяльності

соціальних працівників

На сьогоднішній день соціальні проблеми є актуальними, тому що все більшого значення набувають питання про національне і духовне відродження, правову підтримку кожного громадянина країни, демократизацію і гуманізацію суспільного життя, соціальне забезпечення громадян країни на рівні світових стандартів. У суспільному житті більшості країн світу соціальні працівники відіграють важливу роль у вирішенні соціальних проблем. Професійна діяльність соціального працівника є однією із умов соціального розвитку держави, оскільки на даному етапі розвитку нашої держави не існує соціальних груп населення, які є повністю соціально захищеними.

Професіоналізм соціального працівника ґрунтується не тільки на специфіці соціальної роботи та етичному кодексі соціальних працівників, але і залежить від особистісних якостей [1]. В основі соціальної роботи лежить гуманне, добродійне ставлення до людини, яка потребує допомоги. Підтримка, допомога, опіка, захист іншої людини неможливі без гуманного, добродійного, співчутливого ставлення до неї. Гуманізм вимагає від соціального працівника ставлення до людини, яке просякнуте любов’ю і турботою про неї, про її благополуччя, повагою до людської гідності. Соціальному працівникові необхідно бути чуйним, оскільки він має справу з людьми, що часто знаходяться у важкому психоемоційному стані. Чуйність припускає здатність розуміти і зважати на переживання іншої людини, уловлювати відтінки його настрою, здатність якомога менше доставляти людині незручностей. Враховуючи переживання людини, що потребує допомоги, соціальний працівник швидше доб'ється конструктивності в спільній діяльності, внаслідок чого ефективність його роботи підвищиться.

Соціальний працівник ніколи не повинен дозволяти собі бажання "піднятися" над іншою людиною, не повинен підкреслювати висоту свого службового стану, нав'язувати їй свою думку, нехтувати її інтересами. В стосунках з людиною, яка потребує допомоги, важлива тактовність; це те почуття міри, яке слід дотримувати у взаєминах з іншими людьми.

У соціальній роботі не менш важливою є толерантність, яка спрямована на уникнення будь-якої необ'єктивності. Вона характеризує ставлення людини до інтересів, переконань, вірувань, звичаїв і поведінки інших людей. Тобто означає прийняття іншої людини такою, якою вона є, визначає особистісний підхід, врахування індивідуальних психологічних особливостей [2].

Соціальні працівники повинні бути прихильними до принципів соціальної справедливості. Справедливість - неупереджена оцінка та дія спеціаліста, що відповідають істині й моральним та правовим нормам людських стосунків [2]. Соціальний працівник повинен бути об’єктивним у процесі оцінювання людини, що потребує допомоги, визначення доцільності надання їй допомоги і прийняття рішення, що не суперечить інтересам інших людей. Соціальна робота ґрунтується на відмовленні від дискримінації. Отже, вона здійснюється незалежно від статі, віку, національності, віросповідання, мови, політичних переконань, статевої орієнтації.

Чесність та відкритість у взаємовідносинах соціального працівника та іншої людини є основою для довіри та поваги у стосунках.

Важливу роль у соціальній роботі відіграє і совість. Це віддзеркалення вищої доброти у свідомості особистості, яка примушує чинити суд над собою, самовиховуватися, оцінює вчинки та намагання фахівця [3]. Совість спонукає допомагати, перейматися турботами іншої людини не тільки тому, що за це платять гроші, а через те, що це є внутрішньою моральною необхідністю особистості. Те, що дозволяє самоствердитися фахівцеві у суспільстві.

Соціальна робота як особливий вид професійної діяльності складається зі специфічної системи цінностей, що сформувалися в процесі становлення принципів і норм поведінки фахівців.

Таким чином, поведінка соціального працівника визначається певними моральними і особистісними якостями соціального працівника. Їх формування відбувається шляхом засвоєння духовних цінностей суспільства та професії, перетворення у процесі діяльності в переконання і потреби. Наявність відповідної моральної поведінки та моральних якостей сприяють підвищенню рівня суспільної моральності і, таким чином, вирішенню ряду соціальних проблем.

Література:

1. Зозуляк-Случик Р.В. Основні категорії етики в діяльності соціальних працівників і соціальних педагогів // Вісник НТУУ "КПІ". Серія Політологія. Соціологія. Право. – 2010. – С. 20-25.

2. Іщук С.В. Етика соціальної роботи / С.В. Іщук. - Тернопіль, ТДПУ, 2008. - 59 c.

3. Малахов В.А. Етика / В.А. Малахов. – К.: Либідь, 2000. – 384 с.