Книш В.П.

Керівник: Погрібна В.Я.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Однією з найбільш виразних рис нашого часу, є розвиток всесвітньої інформативно-комунікаційної мережі. Саме тому актуальність даної теми пов’язана з поширенням, зростанням та величезним впливом інформації на суспільство і життєдіяльність людини, що і зумовлює необхідність філософського осмислення феномену інформаційного суспільства.

Інформаційному суспільству присвячено праці багатьох науковців, таких як Р. Дарендорф, Д. Белл, Ж. Еллюль, А. Етционі, М. Кастельс, І. Курносов, О. Тоффлер Дж. Ліхтхайм, , Ж. Бодрійяр та ін. Однак рівень наукової розробки теми можна охарактеризувати як недостатній. Наявні роботи повністю не відображають усього змісту проблеми й стосуються лише її окремих аспектів.

Саме тому мета статті полягає в дослідженні феномену інформаційного суспільства в сучасному світі та наслідків його впливу на формування світогляду людини.

Інформаційне суспільство – це нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головним продуктом виробництва є інформація і знання.

Основними ознаками інформаційного суспільства, на думку багатьох сучасних дослідників, є збільшення ролі інформації, знань та інформаційних технологій в житті суспільства; зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті; наростаюча інформатизація суспільства з використанням телефонії, радіо, телебачення, мережі Інтернет, а також традиційних та електронних ЗМІ; створення глобального інформаційного простору.

Інформатизація та комп’ютеризація відіграють значну роль в процесі соціалізації в цілому. Доступність інформаційних ресурсів поліпшує якість життя як у сфері професіональної діяльності так і у сфері дозвілля, вона сприяє зростанню свободи, можливості отримати легший доступ до різної інформації для ширших верств населення та збільшує можливості для самореалізації.

Однак становлення інформаційного суспільства тягне за собою і такі ризики: збільшення варіативності і різноманітності, руху від порядку до хаосу, від монізму до плюралізму, стрес невизначеності і нестійкість культури (що відбилося в появі таких понять-метафор, як «плинна сучасність» і «зникаючий світ»). Інформаційна перенасиченість і фрагментованість знання, онтологічна і гносеологічна складність соціальної реальності, зростання в світі процесів нестійкості і диференціації ведуть до феноменів нестабільної або плинної ідентичності, що на емпіричному рівні виявляється в суперечливості соціальних уявлень.

На думку вченого Ж. Бодрійяра, інформатизація суспільства має негативний аспект. Він вважає, що ми вступаємо «у світ псевдоподії, псевдоісторії, псевдокультури. Сьогодні події, історія, культура представляють поняття, які вироблені не на основі суперечливого реального досвіду, а зроблені як артефакти на основі елементів коду і технічної маніпуляції медіуму. Культура засуджена бути тільки ефемерним знаком, тому що зроблена, обдумано чи ні, в тому ритмі, який сьогодні є універсальним ритмом виробництва, − в ритмі циклу і повторної обробки» [1,c 55]. Культура більше не створюється для тривалого існування. Вона зберігається, звичайно, як універсальна інстанція, як ідеальний еталон, і тим більше, чим більше вона втрачає свою смислову субстанцію, але у своїй дійсності, у своєму способі виробництва вона підкоряється тому ж заклику «актуальності», що й матеріальні блага.

Сьогодні важливим для людини стає опанування інформаційною грамотністю, інформаційною культурою. На думку вченої Т. Сулятицької, під інформаційною культурою слід розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє людині не тільки вільно орієнтуватись і потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь в його формуванні і перетворенні та сприяти інформаційним контактам.

Ефективна організація інформаційної культури можлива, на думку В. Степанова, при дотриманні культурологічного підходу, який базується на уявленні про те, що інформаційна культура є невід’ємною складовою загальної культури людини. З позицій даного підходу, інформаційна культура закладає світоглядні установки особистості; формує її ціннісні орієнтації щодо інформації як елемента культури та перешкоджає дегуманізації суспільства.

Отже, зараз розвиток інформаційного суспільства, з його різноманітним впливом на формування світогляду людини − це факт нашого життя. Він здійснює як позитивний так і негативний вплив на соціум. І саме тому в наш час є необхідним опанування інформаційною культурою. Це сприятиме перешкоджанню дегуманізації суспільства та створенню сприятливих умов для відродження духовності як цілісної системи інтелектуального, морального, художньо-естетичного, емоційно-чуттєвого розвитку особистості.

Література:

1. Жан Бодрийяр. Общество потребления / Борийяр Жан.−М: Республика, 2006.-152 с.

2. Гусельцева М.С. Культурно-аналитический поход к феномену информационной социализации [Текст]/ М.С. Гусельцева // Мир Психологии – Москва-Воронеж - 2010.-№ 3- С. 26-34.

3. Степанов В.Ю. Інформаційне суспільство: культура особистості [Текст]/ В.Ю. Степанов // Культура України – Харків - 2010.-№ 30- С. 54- 59.

4. Сулятицька Т.В. Концепція інформаційного суспільства: культурологічний аспект [Текст]/ Т.В. Сулятицька // Гілея: науковий вісник – К: - 2011.-№ 49- С. 21-28.