К.ю.н. Сандрачук А.А., Поліщук О.В.

Одеський державний унівеситет внутрішніх справ

Деякі особливості тактики огляду місця події при розслідуванні злочинів

Найповніше науково-технічні засоби застосовуються в ході однієї з найпоширеніших слідчих дій - огляду місця події. Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, сутність якої полягає в безпосередньому сприйнятті слідчим обстановки місця події, у виявленні, сприйнятті, вивченні та фіксації слідів та інших об'єктів з метою з'ясування характеру події, що сталася, особистості злочинця, мотивів злочину й інших обставин, які підлягають установленню при розслідуванні злочинів.

Дії слідчого під час огляду місця події повинні бути спрямовані на максимальне вилучення всієї наявної слідової інформації. М.І. Порубов справедливо зазначав, що слідчий - не універсал, і що не завжди правильно зуміє застосувати науково-технічні засоби. Може статися й так, що невдале застосування їх не можна буде виправити, якщо слідча дія неповторна” [1, с. 32]. Тому необхідно є допомога відповідних спеціалістів і застосування ними сучасних науково-технічних засобів з урахуванням своєрідності слідів, що виявляються на місці події, на тілі й одязі учасників злочинної події, на знаряддях злочину і т. ін. Цілком зрозуміло, що застосування науково-технічних засобів вимагає високої спеціальної кваліфікації.

Потрібно зазначити, що у криміналістичній літературі висловлювалася думка, що ефективність огляду місця події без участі спеціаліста-криміналіста знижується в 6-8 разів [2,58;3,40]. Однак, результати дослідження проведеного Єзерським Р.Б. свідчать про мінімальне, наближено на 10-12% підвищення результативності огляду місця події з участю спеціалістів-криміналістів. Він зазначає, що розглянута проблема, вимагає додаткового вивчення, хоча одержані дані, з урахуванням результатів опитування слідчих, експертів, цілком зрозумілі: при відсутності спеціаліста-криміналіста, слідчі орієнтуються на процесуальні вимоги, що ставляться до якості огляду місця події та прагнуть зробити все можливе для вилучення матеріальних слідів на місці події, тому що на них лежить відповідальність за розкриття злочину, чого не скажеш про спеціалістів-криміналістів. Саме з цієї причини вони працюють на рівні можливостей, ближче до мінімальних, а результат виходить практично однаковий [4, с. 32].

Аналіз практики дозволяє нам стверджувати, що огляд місця події, як правило, проводиться до порушення кримінальної справи. Чинне кримінально-процесуальне законодавство не передбачає, що саме слідчий, який проводить огляд місця події в подальшому буде розслідувати справу. Тому, достатньо дискусійною, є думка про відповідальність слідчого який проводив огляд місця події за розкриття злочину, якщо справа буде знаходитись в провадженні іншого слідчого. Справедливо вважає І.Б.Каганович, що слідчий, який здійснював огляд по справі, що йому представлена, зобов'язаний прийняти її до свого провадження, тому що він по суті вже приступив до розслідування. [5, 6]

Виходячи з вищевикладеного, можна дійти висновку, що участь спеціаліста-криміналіста при проведенні огляду місця події все ж необхідна, а в новому кримінально-процесуальному кодексі потрібно передбачити норму, яка б вимагали від слідчого, який проводив огляд місця події приймати справу до свого провадження.

Література:

1. Порубов Н.И. Организационные вопросы использования в следствии научно-технических средств // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. - Минск, 1971. - Вып. 2. – С. 31-33.

2. Бойцов Б., Кузьмин Н. Твой арсенал, эксперт! // Сов. милиция, 1981. – №2. – С.58-60;

3. Винберг Л.А. Об улучшении ТКО раскрытия преступлений // Проблемы раскрытия и расследования преступлений, совершенных в условиях неочевидности. – Волгоград, 1989. – С.40-46.

4. Єзерський Р.Б. Криміналістична техніка та її роль у розкритті і розслідуванні злочинів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Акад. адв. України – К., 2005. - 20 с.

5. И.Б. Каганович. Некоторые вопросы деятельности следователя. «Вопросы криминалистики», 1962 г., № 4